Сучасна демографічна ситуація в україні

Стрєлкова М.А., студентка 31 гр. КН

Губенко В.В., викладач кафедри філософії і соціології

У статті проаналізовано сучасну демографічну ситуацію в Україні та причини скорочення населення.

Постановка проблеми. Під демографією розуміють науку про закони відтворення населення в їх суспільно-історичної обумовленості. Демографія вивчає закономірності явищ і процесів, з яких у сукупності складається процес відтворення населення (народжуваність, смертність), статевовікова шлюбно-сімейна структура населення, їх залежність від умов життя, особливостей культури, факторів природного середовища та ін.

У даний момент демографічна ситуація в Україні перебуває в критичному стані. Зростає кількість абортів, смертність перевищує народжуваність. На нормалізацію і стабілізацію демографічної ситуації в Україні повинна бути спрямована демографічна політика - діяльність органів державного управління і соціальних інститутів, спрямована на створення сталих кількісних та якісних параметрів відтворення населення з метою подолання негативних демографічних тенденцій.

Мета статті полягає у визначення причин скорочення чисельності населення та вивченні основних цілей та проблем демографічної політики.

Виклад основного матеріалу. За даними Всесоюзного перепису населення 1989 року, в Україні проживало 51,45 млн. чоловік. До середини 1992 року кількість громадян нараховувала 52 млн. Але потім жахливими темпами зростало безробіття, на прилавках магазинів було порожньо. З 1993 року почався різкий спад народжуваності, кількість абортів досягла 1 млн. 200 тис. на рік, а померлих людей ставало більше, ніж з'явилися на світ. Ця трагічна тенденція збереглася донині і на даний момент в країні перебуває не більше 45 млн. громадян, але враховуючи, що як мінімум 5-7 млн. українців виїхали на заробітки в чужі країни і прожили там від 7 до 15 років, вже не збираються повертатися на батьківщину, реально в Україні перебуває не більше 40 млн.[4].

Серед причин скорочення населення найбільш важливими є:

1. Розлучення, аборти.

В Україні надзвичайно високе число абортів. За статистикою, отриманою в ході реалізації Міжнародної програми «Ініціатива в сфері охорони громадського здоров'я», їх кількість більш ніж в 1,2 рази перевищує чисельність пологів (в Німеччині цей показник становить 0,25, а в Японії - 0,06). 500-700 тисяч українських жінок щорічно роблять аборти. За статистикою, на 100 шлюбів зараз припадає 58 розлучень. Однак фахівці б'ють тривогу не тільки тому. Нині 14 відсотків розлучень припадає на ранній вік - до 20 років. Величезну частину - 31 відсоток - становлять подружжя 25-27 років. Трохи менше "зав'язали" з сімейним життям в 28-30 років - 28 відсотків. А адже це самий дітородний вік! [3].

2. Народжуваність і смертність

Рівень смертності в Україні перевищив рівень народжуваності за 8 місяців 2012 року на 100 764 людини. Про це йдеться в повідомленні Державної служби статистики, оприлюдненому на офіційному сайті відомства. Як наголошується в повідомленні, в січні-серпні поточного року в Україні народилися 346 тисячі 926 осіб, а померли 447 690 чоловік. Найбільша різниця між народжуваністю і смертністю зафіксована в Донецькій області. За даними Держстату, в регіоні народилися 28 609 осіб, померло - 47 тисяч 666 чоловік [3].

Найважливішими цілями демографічної політики є: підвищення рівня народжуваності та природного приросту завдяки позичках молодятам, посібниками на народження кожної дитини, пільгам на житло, тривалої відпустки для вагітних.

До несприятливих тенденцій у сучасному демографічному розвитку слід віднести насамперед стійке і істотне зниження дітонародження в більшості розвинених країн, що представляє реальну загрозу переходу до звуженого відтворення їх населення.

Демографічна ситуація в нашій країні може бути поліпшена на основі підвищення темпів економічного зростання, рівня і якості життя народу, оздоровлення населення і особливо дітей, боротьби з алкоголізмом і наркоманією, формування громадської думки щодо проблем народжуваності і демографічних ідеалів сім'ї.

Сьогодні основними проблемами демографічної політики України є: підвищення ефективності процесів формування та використання трудового потенціалу населення; забезпечення суспільно необхідного рівня народжуваності; оптимізація, а в перспективі і мінімізація трудової завантаження жінок; поліпшення системи громадського виховання молодого покоління; зміцнення трудового законодавства, передусім реалізація права на працю; забезпечення матеріальних стимулів відтворення населення; доступність житла.

Висновок. Україна вже давно перебуває в стадії депопуляції - природного скорочення чисельності населення. Для виходу з цієї ситуації потрібна державна, науково обґрунтована, підкріплена матеріальними і фінансовими ресурсами демографічна політика, спрямована на створення стійких кількісних і якісних параметрів відтворення населення, що відповідають довгостроковим інтересам розвитку нашого суспільства.

Список використаних джерел.

1. Бугуцький О. А. Демографічна ситуація на селі /О.А. Богуцький // Економіка АПК. – 1997.– № 11. – С. 54-59.

2. Васильєва Л. Й. Демогpафічні аспекти сучасної сім’ї / Л.Й. Васильєва // Актуал. пpобл. політики: Зб. наук. пp. – Одеса, 1997. – Вип.1-2. – С.15-17.

3. Демографічний щорічник «Населення України за 2012 рік» [електронний ресурс]. – режим доступу http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/

4. Держкомстат. Населення України 1990-2008 [електронний ресурс]. – http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/ds/nas_rik/nas_u/nas_rik_u.html

УДК 37.035.3