ПрофесійнА майстернІсть і Артистизм викладача

Старовєрова О.О. магістр 11 МБЕО

Карман В.М. к. і. н. , доцент

Удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців у системі вищої освіти є актуальною проблемою теорії і практики педагогіки. Актуальність її визначається необхідністю підготовки випускників вузів до роботи в нових соціально-економічних умовах, що характеризуються швидкими змінами всіх сфер життя суспільства. Тому педагогу необхідно оволодіти педагогічною логікою, педагогічним артистизмом, розвивати педагогічну інтуїцію, здатність до імпровізації.

Постановка проблеми. Неоднозначне ставлення до набору необхідних для педагога професійних якостей, суперечки про те, повинен чи ні педагог володіти артистизмом, чи є це показником його професіоналізму і взагалі, в чому сутність цього феномена, змушують розглянути це питання докладніше.

Метою статті є дослідження проблематики та необхідності наявності педагогічного артистизму серед професіональних та особистих якостей педагога, сформулювати мотиваційно-ціннісне ставлення педагога з якостями артистичної особистості до змісту освіти.

Виклад основного матеріалу. Сучасні тенденції розвитку освіти, підвищенні професійні вимоги до особистості педагога посилили потребу у формуванні його творчої індивідуальності, реалізації творчих здібностей, розвитку індивідуального стилю діяльності. Професійно важливими якостями особистості вчителя стають такі, як здатність яскраво і переконливо висловлювати почуття і стосунки, вміло поєднувати в своєму мисленні і поведінці образне і логічне для прилучення молодого покоління до багатств національної та світової культури.

Саме зараз, як ніколи, потрібні артистичні педагоги з широким діапазоном емоційних реакцій, здатні творчо передати учням багатства людської культури.

Сучасні реалії постійно ставлять педагога перед необхідністю вступати в суперництво з іншими джерелами інформації, які швидко поширюються і стають все більш доступними для учнів. Конкурентоспроможність викладача в цій боротьбі в чималому ступені залежить від того, чи зможе він захопити учня, наблизити проблеми і завдання своєї науки до миру його інтересів, вірно визначити зміст і атмосферу спілкування та підходи до організації педагогічної діяльності; чи стане для хлопців спілкування з педагогом яскравим, багатобарвним, які закликають до творчості і саморозвитку.

Отже, оволодіння професією педагога і розвиток творчої індивідуальності повинно припускати виховання ряду особистісних якостей, які в свою чергу стають професійними. Серед них - характеристики, що лежать в основі педагогічного артистизму: емоційність, інтуїція, емпатія, уява, спостережливість, здатність до імпровізації та інші.

Артистичний педагог реалізує в діяльності неповторні особливості своєї творчої індивідуальності, які стають професійними якостями і характеристиками.

Вище сказане показує, що мистецтву душевного контакту не можна навчитися за підручником або звести його до суми правил. Його найважливіша передумова - здатність поважати і цінувати іншу людину, чужу думку, чуйність і душевна відкритість людини, готовність зрозуміти і прийняти щось нове і незвичне. Якщо майбутній педагог не володіє духовною культурою, його не врятує ніяка техніка, тобто емоції не можна зіграти, їх необхідно пережити.

Педагог не може творити шляхом засвоєння технічних прийомів. Він не може бути артистичним завдяки знанню того, як це зробити, тому що це органічний процес. У педагогічного артистизму повинна бути внутрішня основа у вигляді духовного багатства людини, яка розуміє глибинне призначення своєї професії, її вищий сенс, свою місію в цьому.

Вибрані педагогом вищого закладу прийоми і методи педагогічної взаємодії повинні бути системними, гармонійними, узгодженими, співзвучними між собою, відповідати особистості учнів і особливостям колективу, а також творчої індивідуальності самого педагога. У цьому і проявляються складові педагогічного артистизму: свобода, природність, доцільність і гармонійність поведінки, його відповідність ситуації, задачі та завдання педагога.

Лише педагог з якостями артистичної особистості, тобто з багатством особистісних проявів і природністю, свободою, красою і витонченістю рішень, може самоствердитися в досвіді студентів, сформувати мотиваційно-ціннісне ставлення до змісту освіти і передати їм досвід попередніх поколінь відповідними засобами.

Це прямо пов'язано з переходом від функції «передавача знань» до функції «педагога життя».

Список використаних джерел.

1. Амонашвілі Ш.А. Особистісно-гуманна основа педагогічного процесу / Ш.А. Амлнашвілі. - Мінськ, 1990. – 311 с.

2. Баришева Н.А. Педагогічні умови формування педагогічного артистизму у майбутніх вчителів / Н.А. Баришева // дис. канд. пед. наук. - Челябінськ, 2000. – С.145.

3. Булатова О.С. Педагогический артистизм / О. С. Булатова. – М. : Академия, 2001. - 282 с.

УДК 316.723