Динаміка чисельності мисливських тварин мелітопольського району запорізької області
Старовєрова Оксана, 11 МБ ЕО
Волох Анатолій Михайлович, д.б.н., професор
Наприкінці 80-х років ХХ ст. на території Мелітопольського району чисельність диких копитних досягла високого рівня, що у Запорізькі області і у Мелітопольському районі зокрема, стали проводити відстріл диких тварин, тому відбулося скорочення чисельності угруповань диких звірів і птахів, що мешкають на території Мелітопольського району.
Мета: дослідити види диких тварин, які зазнають значного негативного впливу з боку мисливства та сільськогосподарського виробництва, та динаміку чисельності цих диких тварин у Мелітопольському районі Запорізької області за період з 2008-2012 рр.
До мисливських тварин району відносяться представники класу птахів та класу ccавців. Незважаючи на значний список мисливських ссавців (хижі, зайцеподібні, гризуни, парнокопитні), на даний час основними мисливськими видами регіону являються лише заєць та лисиця, хоча існує також ліцензійне полювання на куницю, кабана та козулю.
У Мелітопольському районі зустрічається велика кількість птахів, багато з яких являються традиційними об`єктами полювання. Практично всі вони відносяться до п`яти рядів - гусеподібні, куроподібні, журавлеподібні, сивкоподібні та голубоподібні. Це дикі качки, гуси, голуби, деякі види пастушків, кулики і курині. Зараз більшість з цих птахів виключено із списку мисливських тварин нашої країни і полювання на них заборонено (дрофа, огар, ходулочник, казарка червоновола тощо).
Проте серед значної кількості тварин, які є об`єктами полювання, найбільша увага була приділена найчисельнішим ссавцям, таким, як: заєць-русак, лисиця, і, частково, вовк. Серед диких птахів дослідження зосередилися на динаміці чисельності сірої куріпки та фазана.
Незважаючи на законодавчу заборону та обмеження щодо вилучення мисливських тварин, в нашій місцевості досить поширене незаконне вилучення диких тварин. Це видно на наступних рисунках.
На рисунку 1 показана динаміка чисельності вовку і на даний час вона складає 7 особин, лише у 2010 році його чисельність скоротилася до 3 особин, що пов'язано з вилученням вовку з природних умов середовища.
Рис.1. Динаміка чисельності вовка з 2008-2012 рр.
На рисунку 2 показана динаміка чисельності лисиці, на графіку видно, що чисельність поголів'я лисиці за останній рік почала зростати, що безпосередньо пов'язано з меншим негативним впливом полювання на поголів'я лисиці (менше мисливців, що спеціалізуються на полюванні на лисицю).
Рис.2. Динаміка чисельності лисиці з 2008-2012 рр.
Негативний вплив сільськогосподарських робіт на динаміку чисельності мисливських тварин вдалося довести лише для русака, куріпки та фазана. В той же час скорочення чисельності русака в районах з інтенсивним сільським господарством у меншій мірі залежить від пестицидів, ніж від сукупності всіх антропогенних і екологічних чинників.
На рисунку 3 показана динаміка чисельності фазана, яка дуже залежить від впливу виробництва сільськогосподарських культур. Проте зниження чисельності фазана коливається і на даний час знижується, що беззаперечно пов'язано з браконьєрством.
Рис.3. Динаміка чисельності фазана з 2008-2012 рр.
Рис.4. Динаміка чисельності сірої куріпки з 2008-2012 рр.
Чисельність сірої куріпки з 2008 по 2011 роки (рис. 4) демонструє неухильне зростання, що безумовно є наслідком домінування у сівозмінах соняшника, посіви якого слугують захистком для виводків цього птаха. Сіра куріпка відновила колишню чисельність і майже неухильно зростала. Проте у 2011 році відбулося різке скорочення приросту, що загалом дуже вплинуло на загальну позитивну тенденцію розвитку угруповання цього виду у Мелітопольському районі.
Опосередковано це свідчить про велику залежність досліджуваного угруповання куріпки від різноманітних екологічних чинників, серед яких чи не найважливіше значення належить землеробству.
Основними чинниками, що зумовлюють поступове зменшення чисельності зайця-русака є антропогенний вплив, полювання, ведення сільського господарства (отруєння пестицидами і добривами), багато зайченят гине при закритті вологи, культивуванні, збиранні врожаю тощо, а також сильна залежність русака від екологічних чинників. Це помітно на рисунку 5, який при загальному зниженні чисельності, показує щорічні суттєві коливання.
Рис.5 Динаміка чисельності зайця-русака з 2008-2012 рр.
Висновки.
Згідно досліджень, у 2008-2012 рр. вплив полювання на ресурси зайця-русака у Мелітопольському районі майже непомітний. У всякому разі ми спостерігаємо незрозумілу тенденцію зростання чисельності при збільшенні розмірів вилучення тварин. Це може відбуватися лише за 2 причин, таких як:
а) умисне завищення даних про чисельність;
б) викривлена інформація про видобуток тварин.
Проте можливі незначні зменшення чисельності зайця-русака пов’язано з підвищенням чисельності його природного хижака-лисиці, а також впливу на нього кліматичних факторів. Це вимагає детального дослідження.
2. Чисельність сірої куріпки з 2011 року різко зменшилась, що пов’язано з негативним впливом полювання на них.
3. Чисельність фазана постійно зменшується, що може бути пов’язано залежністю фазана від абіотичних факторів, негативним впливом полювання та з випалюванням сухої трави в лісонасадженнях.
4. Чисельність вовка на даний момент дуже мала, що пов’язане з навмисним його вилученням.
5. Чисельність лисиці повільно збільшується, оскільки цьому заважає вилучення їх з природного середовища.
Список використаних джерел.
Волох А.М. Динаміка та сучасний стан умов існування мисливських ссавців у степовій зоні України // Наук. вісник Нац. аграр. ун-ту. – Київ. – 2006. – № 93. – С. 34-49.
Волох А.М. Некоторые особенности управления ресурсами охотничьих зверей в Украине // Вестник охотоведения. – Москва. – 2006. – Т. 3. – № 2 . – С. 228-231.
Дёжкин В.В. Управление популяциями диких копытных // Итоги науки и техники. Зоол. позвоночных. – Москва. – 1985. – Т. 13. – С. 66-138.
Коли Г. Анализ популяций позвоночных. – М.: Мир, 1979. – 364 с.
УДК 37. 013