Оцінка стану довкілля в м. Мелітополі

Осечкіна О. М. 11 МБ ЕО

Волох А. М., д.б.н.

За останній час спостерігається збільшення негативного впливу на людину и навколишнє природне середовище. Але великому впливу піддаються зелені насадження. Досліджуємо деревні насадження вулиць м. Мелітополя та рослина біля автомобільних шляхів, визначаючи ступінь та види пошкодження деревних насаджень у місті з урахуванням екологічних чинників.

Атмосферне забруднення має безпосередній вплив на рослини, що може виявлятись у різноманітних формах: видових, генетичних змінах, у формі прямого пошкодження різних органів рослин тощо. У рослин які підлягають техногенному забрудненню в першу чергу погіршується процес фотосинтезу, послаблюється газообмін,відмічається гальмування ростових процесів. У зав’язку з цим актуальним стає питання що до оцінки стану атмосферного повітря в м. Мелітополі за допомогою біоіндикації рослин.

Метою є аналіз екологічного стану атмосферного повітря за допомогою фіто санітарного стану рослин, оцінка ступеня пошкодження деревних рослин в умовах міста.

Дослідження проводилися в межах міста Мелітополя. Для зручності проведення роботи та підвищення її об’єктивності, досліджувана територія, виходячи із позицій ландшафтно-географічного, історичного та функціонального районування урбоекосистем, була структурована на окремі райони (вул.. Ломоносова, центр міста, р-н залізничного вокзалу, р-н Нового Мелітополю та Белякова).

Для дослідження біоморфологічних показників деревних рослин було обрано п’ять ділянки (табл. 1). На кожній пробній площі відбирали по 4 типових особини.

Таблиця 1

Номер ділянки	Кількість досліджуваних листків	Розташуванняділянокнатериторіїміста
1	80	Вул. Ломоносова
2	80	Центральна вулиця міста
3	80	Р-н Залізничного вокзалу
4	80	Р-н Н. Мелітополю
5	80	Р-н Белякова
Разом	400

Об’єктом досліджень обрано дерева , які виявились представленими в достатній кількості насадженнями близькими за санітарним станом на досліджуваній території. До них відносилися:

• Дуб черешчатийй(QuercusroburL)

• Тополя пірамідальна (Populusnigravar. pyramidalis)

• Клен звичайний, абогостролистий (Acerplatanoides L.)

• Абрико́с (Armeniaca vulgaris L)

Збирання листя проводилося в жовтні 2012 року.

Листки кожного виду (20 листків з кожного дерева) відбирали на попередньо відмічених місцях з висоти 1,5-2м за допомогою ножиць. Зробили фотографування досліджуваного матеріалу, а потім зробили гербарій.

Виміряли площу листової пластинки, використовуючи графічний редактор powerрoint, нанесли сітку. Визначили площу 1 квадрату, потім підраховуючи кількість квадратів на листках, визначили площу листя, використовуючи формулу:

S_{лист.пл.}=S_квּ_.n,

де: S_{лист.пл} - площа листової пластинки, мм²;

S_кв- площа одного квадрату, мм^2;

_.n - кількість квадратів.

Аналогічні розрахунки провели для визначення площі пошкодження.

Виявлення кількості ушкоджень на листках рослин-індикаторів здійснювали візуально.

За результатами експериментальних досліджень встановлено, що різні типи пошкоджень зустрічаються на всіх досліджуваних пунктах.

Проаналізувавши тополю пірамідальну видно що вона майже все листя на території залізничного вокзалу покрите чорним нальотом. У відсотковому співвідношенні це становить 75-85%, на всіх інших територіях цей показник не перевищує 15%.

Механічного пошкодження найбільш зазнали листя дубу черешчатого по всій територіє міста 20%. Найменшого механічного пошкодження зазнало листя абрикосу. Чорні цятки спостерігались майже на кожному досліджуваному листі дубу черешчатого 10%. Білий наліт виражений також на дубу черешчатому 17%. Засохлі краї спостерігаються у кожному досліджуваному виді. Але переважна більшість у клена звичайного 14%. З усіх досліджуваних ділянок найменшого впливу зазнав абрикос.

Висновок. Найбільш забруднена досліджувана ділянка р-н залізничного вокзалу, майже все листя вкрите великою кількістю сажи і пилу. Найменш підвернені антропогенному впливу деревні рослини в р-н Белякова. Засохлі краї і жовті п’ятна властиві кожному видові, через те що на них потрапляють атмосферні опади забруднені хімічними речовинами.Основним джерелом забруднення атмосферного м. Мелітополя, є двооксид сірки, двооксид азоту, метан, оксиду вуглецю, оксид азоту, сажа, неметанові леткі органічні сполуки. Райони з високими концентраціями даних забруднювачів розкидані по місту і класифікуються за основними джерелами забруднення наступним чином: транспорт, викиди підприємств. Допускаємо що найбільшим забрудником атмосферного повітря у м. Мелітополі являється транспорт, на нього припадає70% всіх забруднень міста. Це пояснюється тим, що місто розташовано на перетині автошляху міжнародного значення «Москва – Сімферополь» і, прямуючи на південь, величезна кількість автомобілів перетинає місто.

Список використаних джерел

1. Аналітична довідка про стан довкілля Запорізької області за 2009 рік.

2. Ашихміна Т.Я. і ін. Біоіндикація і біотестування - методи пізнання екологічного стану навколишнього середовища. - Корів: «Світанок», 2005 - 368 с.

3. Бессонова В.П. Цитофизиологические эффекты воздействия тяжелых металлов на рост и развитие растений: Монография. – Запорожье: ЗДУ, 1999. – 208 с.

4. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем /[Вайнерт Э., Вальтер Р., Шуберт Р. и др.]; под ред. Р. Шуберта. – М.: Мир, 1988. – 350 с., ил.

5. Гетко Н.В. Растения в техногенной среде: Структура и функция ассимиляционного аппарата / Н.В. Гетко. – Минск: Наука и техника, 1989. – 208 с.

6. Голицын А.Н. Основы промышленной экологии: учебник / А.Н. Голицын. – М.: Академия, 2002. – 240 с.

7. Гудериан Р. Загрязнение воздушной среды / Р. Гудериан. – М.: Мир, 1979. – 200 с.

УДК:[631.56:634.21]:678.048