Особистість і суспільство: сексуальна революція

Небогаткіна К., 22 Ек

Губенко В.В., викладач кафедри філософії і соціології

У статті проаналізована еволюція поглядів суспільства на жінку та ставлення цього ж суспільства до сексуального життя.

Постановка проблеми. На початку 60х – 70х рр. ХХ ст. людина почала замислюватись про своє сексуальне життя, в цей час виявилась зростаюча тенденція до підвищення інформованості суспільства, виникла сексологія і виник відкритий дискурс з приводу сексуальності.

Не дивлячись на те, що про «сексуальну революцію» людина почула тільки в 60х р., вона існувала набагато раніше. І згадки про це ми можемо знайти в легендах, міфології, казках.

Але повного оберту явище «сексуальної революції» набуло тільки наприкінці ХХ ст. – початку ХХI ст. Так, як все еволюціонує та прогресує, це не могло не зачепити питання сексуального життя суспільства.

Мета статті полягає в розкритті основного поняття «сексуальна революція»; переліку основних видів «сексуальної революції»; розкритті основних аспектів соціального явища; відношення молодіжних субкультур.

Виклад основного матеріалу. Протягом багатьох століть людина пройшла великий шлях від «сексу» до «кохання» та від «кохання» до «сексуальної революції». В наш час відбувається «БУМ» в сексуальному житті суспільства.

Отже, сексуальна революція – це комплекс складних і взаємопов'язаних змін у суспільстві, що охопили сфери статевої поведінки та гендерних відносин, які відбились на суспільній думці, моралі та кодексах поведінки. Цей термін вперше був використаний в 1929 р., коли з'явився у гумористичній книзі Дж. Тербера та Е. Вайта «Is Sex Necessary?: or Why You Feel The Way You Do».

Дослідження сексуальності і сексуальних практик зображені у великій кількості праць і монографій таких вчених, як М. Фуко, Е. Гідденс, Ф. Райс, М. Кле та інших. Серед українських вченихможна виділити О.В. Сечейко, Л.Г. Сокурянська, Л.М. Гридковець.

Процеси, які охопили суспільство були вибухові, масові та проникли майже у всі сфери життя. Відбулось звільнення від усіх проявів утримання та впливу асексуальної біблійної культури. Людина змогла більш вільно розпоряджатись власним тілом у сексуальній та гендерній поведінці [1].

Основними видами «сексуальної революції» стали:

1. Гомосексуалізм. Такий вид кохання існував ще здавна, але в 21 ст. кількість «райдужних» людей почала збільшуватись. Жінки та чоловіки, хлопці та дівчата почали говорити про це відкрито, не боячись. В декількох країнах світу, організації, що борються за права гомосексуалістів, влаштовують гей-паради та карнавали, де всі бажаючі можуть прийти. Великим поштовхом є те, що гомосексуальним людям можна узаконювати свої відносини шлюбом та таким сім’ям вже дозволено всиновлювати дітей. Але все ж таки, до кінця не зрозуміло – нормально це чи аномально?! Остаточної відповіді не має.

2. Фемінізм. Сексуальна революція 60-х р. була більшою мірою жіночою революцією, причому боротьба за рівноправ’я гендерних ролей, що стимулювало розвиток жіночої свідомості та естетичного переосмислення багатьох життєвих ситуацій.

На сучасному етапі феміністичне явище має певне місце. У 2008 р. в Україні з’явилась така організація, як Femen, яка веде боротьбу за права жінок, за свободу слова, за одностатеві шлюби, проти статевих домагань та проституцію, і в яку входить приблизно 15000 жінок. Це досить скандальна організація, яка має не дуже добру славу.

3. Система шлюбу. Поширились нові форми шлюбної поведінки серед гетеросексуалів: громадянський шлюб; тріада (у шлюбі беруть участь один чоловік та дві жінки, рідше – два чоловіка та одна жінка); груповий шлюб (у шлюбі беруть участь чотири особи чи більше). Була розроблена теорія відкритого шлюбу, протиставленого традиційному як гнучкіша форма взаємовідносин між подружжям, завдяки чому обидва партнери сприяють реалізації та розвитку як власних устремлінь, так і устремлінь партнера. Такому шлюбу дали назву «громадський шлюб». Такий шлюб досить полегшує всю суть і через такий вид з’являється такий феномен, як спінінг – обмін партнерами між двома подружжям. Авжеж соціумом таке явище засуджується, але не карається законом.

4. Секс до шлюбу. В наш час постає важливе питання – «секс до шлюбу» – так чи ні?! Молодь не стримує своїх бажання і не думає про те, що треба себе берегти для «того» чи «тієї». Чому б і ні? Правильної відповіді не має, кожен вирішує для себе, що йому робити. Ще однією негативною стороною сексу до шлюбу є захворювання, які передаються статевим шляхом. Це одна з найважливіших проблем сучасної молоді. Близько 10% молоді мають вірус ВІЛ або хворіють на СНІД та передають цю хворобу своїм нащадкам.

Достатньо сильно торкнулась сексуальна революція молодіжних субкультур, так як в них і відбувається зародження нових видів сексуальної поведінки, сексуальних норм та правил. Молодь все більше руйнує всі стереотипи та правила, розмежовує грані між дозволеним та забороненим. Знищує все, що було здобуто роками та тисячоліттями та створює своє – щось нове та безграничне [3].

Висновок. В ХХI ст. відбувся великий стрибок у сфері сексуального життя суспільства. До кінця так і не зрозуміти, на скільки це погано або добре?! Але на сам перед, секс є вітальною силою, силою життя, а життя – це активність. В сучасному світі активність вважається однією з головних цінностей, а сексуальність показником життєвої енергії. Суспільство масового виробництва і споживання впливає на сферу інтимних відносин, а промисловість випускає чимало одноразової продукції. У відносинах між чоловіком і жінкою теж починає діяти принцип «використав-викинув». Кохання, яке століттями вважалось найдорожчим та найціннішим у світі, знецінюється.

Список використаних джерел.

1. Борисов А.С. Сексуальность в ракурсе социальных конвенциональных норм // [Официальный сайт Центра изучения молодежи] // [Электронний ресурс] http://www. pokolenya.net

2. Кон И. Человеческие сексуальности на рубеже XXI века / И. Кон // В поисках сексуальности: [под ред. Е. Здравомысловой и А. Темкиной]. – СПб.: «Дмитрий Буланин», 2002. - С. 24-47.

3. Темкина А. Сценарии сексуальности и гендерные различия // В поисках сексуальности: Сб. статей / Под ред. Е. Здравомысловой и А. Темкиной. - СПб.: «Дмитрий Буланин», 2002. - С. 247-287.

УДК 632.983.3; 633.358