Удосконалення елементів технології вирощування саджанців черешні з використанням регулятора росту акм в умовах степової зони україни

Міщенко М. студент 51 групи АТЕ

Нінова Г. В., к.с.-г.н., доцент

Робота присвячена з’ясуванню впливу препарату АКМ з прилипачами на вирощування саджанців черешні в умовах Південного Степу України.

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень. Грунти України мають склад, від родючих чорноземів і південних каштанових до майже непридатних для аграрного виробництва піщаних та кам'янистих грунтів. Тому використання землі повинно бути диференційоване [1].

Ґрунтово-кліматичні ресурси півдня України відповідають біологічним і екологічним вимогам вирощування черешні, що і з економічної точки зору, має велике значення, як на світовому рівні, так і в Україні. Її вирощують в основному на сіянцях вишні магалебської, яка районована в зоні півдня України [2].

Як відмічає Б.Н.Агєєв [3] у розсадництві агрозаходи часто продиктовані не біологічними особливостями культур, а технічними і організаційними можливостями. Тому низький коефіцієнт розмноження рослин, незначний вихід посадкового матеріалу з одиниці площі, довгі строки їх вирощування. Досягнення науки та передового досвіду носять фрагментарний характер і часто не зв’язані у єдиний ланцюг технологічних ланок, що знижує ефективність їх використання.

Таким чином, використання скороченого терміну за впровадженням оптимальних агрозаходів є актуальним.

Мета дослідження: Обґрунтування раціонального елементу технології вирощування саджанців черешні для умов Південному Степу України.

Для досягнення мети необхідно вирішити питання:

1. Дослідити приживання вічок сорту черешні на сіянцях вишні магалебської.

2. Вивчити біометричні показники саджанців черешні.

3. Визначити якість саджанців.

Об’єкт дослідження. Формування саджанців черешні сорту Крупноплідна в умовах Південному Степу України за дії препарату АКМ.

Предмет дослідження. Оцінка ефективності різних прилипачів з АКМ на вихід саджанців в умовах Південного Степу України на зрошенні.

Методика досліджень. Дослідження проводяться в умовах науково-дослідної ділянки ТДАТУ, Мелітопольського району Запорізької області на зрошенні. Грунт каштановий, солонцюватий, низькогумусоакумулятивний важкосупіщаний сформований на лесі. Досліди проводились на підщепі вишні магалебської, в якості прищепи використовували сорт Крупноплідна. Вічки черешні у період окулірування обробляли препаратом АКМ з концентрацією 3,3 г/л розчину з використанням гідрогелю та ПЕГ, контроль без обробки вічків. Повторність - 3-разова з рендомізацією. Облікових рослин по 90 у кожному варіанті.

Схема садіння 70х10 см. Агротехнічні умови у досліді – загальноприйняті. Дослідження проводяться у відповідності до методик з плодовими культурами, зокрема з «Методикою проведення польових досліджень з плодовими культурами» за прописами П.В.Кондратенко.

Варіанти досліду:

Варіант 1. (Контроль) без препарату

Варіант 2. Препарат АКМ концентрації -3,3 г/л з гідрогелем;

Варіант 3. Препарат АКМ концентрації -3,3 г/л з ПЕГ.

Матеріали дослідження. Середньорічна температура 2012 року була на рівні 11⁰С, середньобагаторічна 9,8 ⁰С. У травні та червні середньомісячна температура перевищувала показники середньобагаторічної на 7,5 та 6,9 ⁰С відповідно. Тобто у час проведення окулірування вона була критичною.

Слід відмітити, що за 2012 рік кількість опадів була меншою на 30%, порівняно з середніми багаторічними даними. Це дозволяє констатувати, що в цей рік рослини знаходилися в більш виснажливих умовах вологозабезпечення. Але застосування краплинного зрошення позитивно вплинуло на процеси приживлення вічок черешні.

Вічки черешні заокульовані на підщепі вишня магалебська 13 червня 2012 року почали відростати через 14 діб і цей процес проходив інтенсивно на фоні високих температур та вологозабеспечення зрошенням, закінчувався ріст саджанців у ІІІ декаді вересня.

Аналіз експериментальних даних свідчить, що приживлення вічок у контрольному варіанті був на рівні 22%, тоді як варіант з використанням АКМ з гідрогелем 70%, з використанням АКМ з ПЕГ 45%. Встановлено, що в залежності від варіантів досліду сила росту однорічних саджанців варіювала. Так, у варіанті 2 висота саджанців складала від 85 до 115 см, а діаметр штамбика знаходився у межах 6,0 - 12,0 мм (табл. 1). Встановлена достовірна різниця росту саджанців у висоту у третьому варіанті, яка дорівнювала від 50 до 70 см, з діаметром штамбику в середньому 5,5 мм.

Таблиця 1

Біометричні показники росту саджанців черешні в залежності від способів обробки вічок, 2012 рік

Варіанти	Висота, см		Діаметр штамбику, мм
	коливання	середнє	коливання	середнє
1. ( контроль)	1,0	1,0	0	0
2.	85-115	110	6,0-12,0	10,0
3.	50-70	60	5,0-6.0	5.5
НІР 0,05		20,0		2,3

Головним показником у діяльності плодових розсадників є вихід з 1 гектара високоякісного посадкового матеріалу з низькими затратами на їх вирощування. Результати досліджень показали, що варіант з використанням препарату АКМ з гідрогелем забезпечив більший вихід посадкового матеріалу у порівнянні з варіантом ПЕГ, тоді як на контрольному варіанті вічки зннаходились у фазі розетки.

Якість саджанців, при розборі їх за товарними якостями мала показники кращого 2 варіанту - 46% першосортних саджанців, з показниками виходу 46,2 тис.шт./га та другого сорту 54%, що у виробничих умовах відповідає нестандарту (табл. 2). Третій варіант мав дещо нижчі показники, а саме, першосортних саджанців отримано 27%, що дорівнювало виходу 17,3 тис.шт./га і 73% другосортних, тоді як на контролі не отримано жодного саджанця.

Таблиця 2

Показники виходу та якості саджанців, 2012 рік

Варіанти	Вихід з 1 га, тис. штук	Перший сорт,		Другий сорт,
		тис. шт.	%	тис. шт.	%
1.( контроль)	0	0	0	0	0
2.	99,6	46,2	46	53,4	54
3.	64,2	17,3	27	46,9	73

Попередніми дослідженнями встановлено, що для отримання високоякісних саджанців черешні за вегетаційний період, а саме, в ранні строки окулірування (червень) у першому полі розсадника в зоні південного Степу України необхідно застосовувати препарат АКМ з гідрогелем для стимулювання росту вічок в умовах високих температур та атмосферної посухи, що дозволить більш раціонально використовувати площі зрошуваних земель і значно підвищити вихід стандартних однорічних саджанців з одного гектара. Використання даного агроприйому забезпечить у зрошуваних умовах отримання з одного гектару 46,2 тисячі штук високоякісних однорічних саджанців. Тоді як використання ПЕГ на 37 % меншу кількість.

Аналіз результатів досліджень свідчить, що чим вище вихід однорічних саджанців, тим нижча собівартість виробництва. Ціна реалізації 1 тисячі саджанців черешні складала у 2012 році в середньому 10000 гривень (табл.3).

Таблиця 3