Вплив засобів масової інформації на формування політичного лідера: гендерний аспект

Зануда Роман, студент 11 МК

Городецька О.Г., к.соц.н., доцент кафедри філософії і соціології

У формуванні образу сучасного лідера відіграють засоби масової інформації. Вони не тільки відображають сформовані в соціальному житті норми та цінності, але і сприяють їх розповсюдженню і навіть створюють нові поведінкові і емоційні ідеї.

Актуальність роботи: Останнім часом все гостріше постає питання про вплив масової інформації на свідомість суспільства. Недостатній рівень розробки цієї проблеми цікавить багатьох, як науковців і представників прикладної сфери, так і політичних діячів. Часто саме ЗМІ формують суспільні думки стосовно важливих громадських проблем і закріплюють у масовій свідомості визначені норми гендерної поведінки, продукують гендерно-стереотипні образи жінок та чоловіків, які постають на сторінках друкованих видань, у теле- та радіопросторі.

Метою статті є виявлення впливу засобів масової інформації на формування гендерних образів політичних лідерів.

Проблема гендерної рівності стала темою численних наукових дискусій, семінарів, конференцій, окремих соціологічних досліджень. Її розробленням займались, зокрема, вітчизняні політологи Л. Кормич, Г. Саєнко, Л. Лисенко, Г. Ткаченко, а також соціологи М. Линовицька, І. Жеребкіна, О. Іващенко, Л. Морозко, Е. Плісовська та ін. [1].

Виклад основного матеріалу. В Українській державі досягнуто значного прогресу у вивченні й осмисленні жіночої і ґендерної проблематики та вирішенні ґендерних проблем. Втілення ґендерних засад базується на конституційних положеннях, нормах Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» та близько 300 нормативно-правових актів, що враховують ґендерний аспект [2, с.11-12].

Проте незважаючи на законодавче закріплення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у громадсько-політичній та соціально-економічній сферах, в Україні мають місце деформації ґендерної державної політики, що зумовлюють викривлення збалансованого представництва працівників різної статі в органах державного управління. Ґендерна асиметрія потребує вдосконалення механізмів формування та реалізації державної ґендерної політики на всіх рівнях влади.

Таким чином, можна сказати, що втілення ґендерної рівності є питанням складним та великим за обсягом і не обмежується її нормативним закріпленням.

Гендерні перетворення у політико-правовій системі і в суспільстві в цілому – процес складний і тривалий. В усьому світі жінки розглядаються як новий важливий творчий ресурс державного управління, гуманітарних перетворень.

Рівень розвитку і добробуту країни перебуває у прямій залежності від того, наскільки жінка рівна з чоловіком. Найбільш розвинені країни довели, що залучення жіночого ресурсу в політику стає поштовхом в економічному і соціальному розвитку, підвищує якість життя людей. Тому забезпечення рівності чоловіків і жінок у політиці має стати однією з найважливіших умов розбудови в Україні правової соціальної держави.

Саме засоби масової інформації надають суспільству можливість знайомитися з позицією політичних та громадських лідерів, оцінювати їх, а політикам – висловлювати своє ставлення до суспільних проблем і брати участь у вільному перебігу політичних дискусій [3]. Саме в межах такої взаємодії виникає глибокий взаємний вплив між засобами масової інформації та політикою.

Результати соціологічних досліджень які проводилися у 2005 році та 2011 року Центром перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики України та Національної академії наук України на тему «Місце жінки у вітчизняній політиці. Актуальність жіночих політичних рухів в Україні» [4] зафіксували певні зміни щодо сприйняття та оцінки місця і ролі жінки у вітчизняній політиці.

Згідно результатам дослідження, ми маємо нові тенденції в громадській думці щодо оцінки місця та ролі жінок в громадсько-політичному житті суспільства:

1. З’являється новий феномен - жінки готові і хочуть голосувати за жінок, адже раніше панувала думка, що жінки не підтримують на виборах жінок-політиків, а віддають перевагу переважно чоловікам-політикам.

2. Зростає запит на професіоналізм, конструктивізм, спостерігається неприйняття політичного екстремізму.

3. В громадській думці жінки більшою мірою, ніж чоловіки, є носіями таких якостей, як чесність, порядність, здатність відстоювати інтереси простих людей.

4. Розчарування в політиках екстраполюється на розчарування в чоловічій моделі політики, як наслідок, зростає позитивне ставлення до участі жінок в політиці, певною мірою, це є площадкою для прориву жінок.

Використання ЗМІ даних соціологічних досліджень отримані від соціологічної компанії або від експерта впливають на мотивацію електоральної поведінки виборців. Оскільки, саме через ЗМІ виборець отримує інформацію про проведені дослідження, то можна порадити представникам незалежних ЗМІ, які користуються різними джерелами при підготовки своїх матеріалів по-перше, для перевірки даних, обов'язково відвідати сайти соціологічних компаній і подивитися на результати досліджень розміщені там. По-друге, уважно прочитати перелік фальсифікацій, що найчастіше зустрічаються, і маніпуляцій.

Висновок. Закріплення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у громадсько-політичній та соціально-економічній сферах, в Україні мають місце деформації гендерної державної політики, що зумовлюють викривлення збалансованого представництва працівників різної статі в органах державного управління.

Саме ЗМІ створюють можливість для комунікації між політиками, політичними рухами, органами державної влади та суспільством, а також справляють суттєвий вплив на здійснення громадянами політичного вибору.

Список використаних джерел.

1. Мельник Т. М. Гендер у політиці / Т. М. Мельник // Основи теорії гендеру: навч. посіб. – К.: КІС, 2004. – 535 с.

2. Звіт Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців “Конфедерація роботодавців України” з партисипативного ґендерного аудиту, заснованого на принципі активної участі – Київ, 2009. — С.11—12.

3. Приступенко Т. О. Журналістська етика і вибори [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1024

4. Презентація результатів соціологічного дослідження «Місце жінки у вітчизняній політиці. Актуальність жіночих політичних рухів в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cpsr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=173:2011-11-08-07-01-41&catid=7:2010-06-03-10-29-16&Itemid=11.

УДК 159.96