Соціальний портрет жінки що палить

Ємельянов Д., 21 ЕК

Губенко В.В., викладач кафедри філософії і соціології

У статті розглядується відношення, причини виникнення, сучасний стан жінок-курців.

Постановка проблеми. На сьогоднішній день, жінка що палить не викликає подиву, і куріння стало характерним не тільки для чоловіків. Так як вважається, що згубний вплив на жіноче здоров’я, як майбутню матір, значно сильніший, проблему куріння можна поставити на глобальний рівень. В даній статті буде розглянуто феномен жіночого куріння з точки зору соціуму, міри запобігання цієї звички що проводяться на сімейному, державному рівнях.

Мета статті полягає в освітленні причин появи жінок-курців, відношення до них в соціумі.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні у світі налічується понад 1,3 млрд курців. Перерахунок даних Держкомстату для осіб старше 18 років показує, що поширення куріння у 2011 році серед дорослих жінок становить - 6%. До 2013 року заходи боротьби з курінням привели до зменшення курців серед жінок на 1,5%, але кількість підлітків що палять, дещо збільшилась. Як розповіла експерт Інституту соціальних досліджень Яна Сонова: серед дівчат до 18 років палять близько 7%, а з віком збільшується кількість куріння серед дорослих дівчат: шості класи – 2%, а 10-11 класів – 12,5%». Така кількість курців значно впливає на здоров’я як окремих людей, так і нації у цілому.

Ще 100 років назад жіночого куріння майже не існувало. Переймання цієї звички жіночою статтю від чоловічої вважається XX століття – час жіночої емансипації. Тоді для того щоб продемонструвати свою рівність з чоловіками жінки робили коротку стрижку, та брали цигарку у руки. У воєнні роки паління стало звичним майже для усіх – жінки вчились жити без чоловіків, замість чоловіків, та й багатьом це допомагало заспокоїти нерви та перетерпіти голод. А вже далі паління стало асоціюватися з занятою жінкою у діловому костюмі. Можливо саме те що дорослий світ намагався залякати дівчат, викликати сором й заборонити курити, визивало таку цікавість і бажання спробувати, хоч раз, відчути на собі цей заборонений порок й відчути свою незалежність. У наш час жінка с цигаркою в руках вже не визиває подиву.

Місце в суспільстві дуже сильно відіграє роль у формуванні негативних звичок. Так, попавши в компанію, де лідер, або якась авторитетна особа – курить, ця звичка може стати автоматичною для усієї групи, відмова ж від цієї звички може означати глузування і знущання над тими хто чинить опір. У хід звичайно йдуть безглузді аргументи, тому такий вид залучення до негативних звичок в основному описується не здоровим глуздом, а саме суспільними відносинами, намаганням “бути як усі” в своїй групі.

Відношення до курящих жінок неоднакове, але в багатьох випадках ті хто не палять, відносяться до них доволі холодно. Чоловіки бажають бачити свою дружину здоровою. Роботодавці також матимуть в пріоритеті людей, що не палять, оскільки ті не будуть витрачати свій час на перекури, й матимуть менший шанс захворіти.

Батьки суворо відносяться до дочок що палять, й намагаються їх контролювати. Але саме цей контроль формує інтерес до куріння ще більший. Дитина не буде курити дома, а буде ховатись за школою, за своїм під’їздом, щоб доказати собі, що вона вже незалежна і в праві вирішувати сама, що їй можна а що не можна.

За останні роки, починають вводити закони щодо паління, з метою зменшити кількість курців. Зміна оформлення пачок, збільшення цін на сигарети, цензура на рекламу щодо тютюнових виробів, заборона паління у громадських місцях – це сильні аргументи проти паління дорослих. А ось на молодь це діє менш результативно – основна кількість підлітків курить ховаючись від дорослих, тому цей процес для них і стає більш азартним і цікавим – більшості й непотрібно курити в громадських місцях. Ціна також в основному не є проблемою, оскільки гроші в такому віці у молоді з’являються з гаманця батьків.

Під тиском оточення, людині дуже складно відстоювати своє рішення, особливо коли вона ще не має свого бачення світу, і з легкістю приймає усе нове. На мою думку, жінка що курить, починається з дівчини, що під своїм враженням, чи під тиском друзів перший раз пробує цигарку. Провина у такій ситуації лежить не лише на ній, а й на батьках, що не змогли пояснити шкоду від паління, на друзях, що вже знають як неприємно палити після стажу в півроку, на корпораціях, що для наживи використовують навіть дитячі враження від побаченого, й найголовніше – на державі, яка дозволяє торгувати цигарками у будь-якій крамниці, й не намагається кардинально вирішити проблему паління молоді. Що ж стосовно дорослих жінок, що вже розуміють свою проблему, їм потрібно допомогти як морально, демонструючи переваги та можливості життя без паління, так і фізично, створюючи гуртки, організації для допомоги кинути палити.

Висновок. Зазвичай починають курити не з чіткого обдуманого рішення, а тому що курять й інші. Тобто, звичку до куріння формує наше оточення. У нашій культурі етап коли паління асоціювалось з авторитетністю та успіхом починає проходити. Знову стає модним здоровий образ життя, особливо це стосується жінок. Тому важливо підтримувати цю тенденцію, допомагати формувати правильне відношення до куріння за допомогою засобів масового інформування, слідкувати за свідомістю батьків, проводити у школах семінари на цю тему, які б зацікавили молодь у здоровому образі життя.

Список використаних джерел.

1. Статистика курців за даними Міністерства охорони здоров’я України 2011 року. http://www.moz.gov.ua/ua/portal/

2. Стаття про історію та сучасний стан паління на планеті. http://uk.wikipedia.org/wiki/ Тютюнопаління.

УДК 141.201.1