Кучерявість листків персику сорту редхейвен за органічної технології вирощування
Губар Діна, 11 АГ група
Герасько Т.В., к.с.-г.н., доцент
Застосування рослинних препаратів істотно знижувало кучерявість листків персика. Застосування бактеріальних і грибних препаратів промислового виготовлення не дало істотного зниження ураження кучерявістю листків персика.
Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень. Однією з найшкідливіших хвороб персика є кучерявість листків. Захворювання інтенсивно розвивається в роки із прохолодною, вологою і забарною весною. Поширення сумкоспор збудника хвороби починається в середині травня, максимуму досягає в кінці травня і триває до середини червня. Цей період співпадає з розвитком зав’язі і формуванням бруньок у персика. До початку липня хворі пагони засихають. Втрати врожаю за сильного ураження можуть становити 100%, а в кінцевому результаті дерева швидко гинуть (засихають). Проти кучерявості листків персика за традиційного захисту рекомендується два обприскування 3% бордоською рідиною (одне – восени по листопаду, друге – навесні до розпускання бруньок) і 1-2 обприскування препаратами Хорус, Делан, Скор після розпускання бруньок. Органічний захист від кучерявості листків на сьогоднішній день є недослідженим.
Метою нашого досліду було встановити, як впливає органічна система захисту на ураження дерев персика кучерявістю листків.
Матеріали дослідження. Варіанти досліду 1 – хімічний захист, препарати: бордоська рідина, хорус, делан, актеллік; 2 – біологічний захист, бактеріальні, вірусні і грибні препарати промислового виготовлення (гаупсин, фітоспорін, лепідоцид, пентафаг-С, триходермін); 3 - рослинний захист, рослинні препарати (настоянка часнику, настоянка хріну, відвар лушпиння цибулі, відвар червоного гіркого перцю), виготовлені власноручно; 4 – контроль – відсутність обприскування. Ураження хворобами визначали за "Методикою випробування і застосування пестицидів" під редакцією С.О. Трибеля [1]. Результати опрацьовано статистично методом дисперсійного аналізу [2].
Як видно з рис. 1-3, пік розвитку кучерявості листя (зовнішній прояв на листі) простежується у 2010 р. – у третій декаді травня, у 2011 р. – у червні, у 2012 р. – у середині травня з подальшим угасанням, що пов’язано з природою даного патогенна. Треба відмітити істотно менше ураження кучерявістю у хімічному варіанті захисту у 2011 та 2012 роках. Але у 2010 році за хімічного захисту спостерігалося найбільше ураження цією хворобою. Це може бути пов’язано з проблемою фіксації біопрепаратів на поверхні листків. За даними Л.В.Нагорної [3], визначальним фактором, що сприяє поширенню кучерявості листків персика, є сума опадів від початку розпускання бруньок до появи перших ознак хвороби. Сума опадів у травні 2010 та у червні 2011 була у 2 рази вища за середню багаторічну, що сприяло розвитку кучерявості листків персику, особливо у 2011 році. У 2012 р. у травні та червні навпаки опадів випало у 1,5 рази менше за середню багаторічну норму, що призвело до швидкого зменшення прояву хвороби, як видно з рис.3.
Рис.1. Ураження листків персика кучерявістю, 2010 р.
Рис.2. Ураження листків персика кучерявістю, 2011 р.
Рис.3. Ураження листків персика кучерявістю, 2012 р.
У роботі Нагорної Л.В. [3] з’ясовано, що найбільше потерпають від кучерявості рослини з ураженням у 3-4 бали, на яких масово опадають недозрілі плоди. У наших дослідженнях середній бал ураження не піднімався вище 2,5.
Таким чином, можна відмітити, що ураження кучерявістю листків персика не було критичним протягом 2010-2012 років. Як видно з рис. 1 і рис. 3, застосування рослинних препаратів (настоянка часнику, відвар лушпиння цибулі, відвар червоного гіркого перцю) дало помітний ефект у боротьбі з кучерявістю листків персика за відсутності опадів (у 2012 р. ураження було істотно меншим, ніж у контрольному варіанті, а у 2010 р. – меншим за варіант з хімічним захистом).
Висновок.
Ураження кучерявістю листків персика не було критичним протягом 2010-2012 років.
Середній бал ураження кучерявістю листків був істотно менше у хімічному варіанті захисту у 2011 та 2012 роках. Але у 2010 році за хімічного захисту спостерігалося найбільше ураження цією хворобою.
При застосуванні рослинних препаратів (настоянка часнику, відвар лушпиння цибулі, відвар червоного гіркого перцю) у 2012 р. ураження було істотно меншим, ніж у контрольному варіанті, а у 2010 р. – істотно меншим за варіант з хімічним захистом.
Застосування бактеріальних і грибних препаратів промислового виготовлення (гаупсин, фітоспорін, триходермін) не дало істотного зниження ураження кучерявістю листків персика.
Список використаних джерел.
Трибель С.О., Сігарьова Д.Д., Секун М.П., Іващенко О.О. та ін. Методики випробування і застосування пестицидів // С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секун, О.О. Іващенко та ін. За ред. проф. С.О. Трибеля. – К.: Світ. – 2001. – 448 с.
Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. – М.: Высшая школа, 1990. – 352 с.
Нагорна Л.В. Кучерявість листків персика і моніліоз абрикоса та вдосконалення систем захисту насаджень від них в умовах Південного Степу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. с. - г. наук: спец. 06.01.11 «фітопатологія» / Л.В. Нагорна; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. – К: [б.в.], 2010. – 21 с.
УДК 159.923.2