
- •8. Класифікація умінь, які формуються у молодших школярів у процесі навчання.
- •9. Навчальне середовище у вивченні курсу «я і Україна»
- •10. Шляхи формування понять курсу «я і Україна»
- •11. Методика організації та виконання домашніх завдань з предмету.
- •12. Використання підручників та посібників з курсу «я і Україна»
- •13. Навчальні форми організації навчання з предмету.
- •14. Організація викладання предмету «я і Україна» в початкових класах.
- •15 Принципи
- •16 Аналіз програми
- •17 Оцінювання
- •18 Робота з підручником
- •19 Практичні роботи
- •20 Позакласна та виховна робота
- •21 Використання наочности
- •Зміст та завдання курсу «я і Україна»
- •Реалізація галузевої лінії Державного стандарту (1-4 класи) «Людина і світ»
- •Особливості побудови курсу «я і Україна».
- •Інтегроване спрямування курсу «я і Україна»
- •Обладнання і наочні посібники у вивченні курсу « я і Україна».
- •Самостійна робота учнів на уроках «я і Україна».
- •28. Функції, структура і зміст чинних програм з курсу «я і Україна».
- •I. Організаційний момент
- •II. Вступна бесіда.
- •Iy. Бесіда за змістом картини і систематизація спостереження учнів.
- •IX. Відтворення складеного розповіді по картині.
- •XI. Підсумки уроку і завдання на увагу.
11. Методика організації та виконання домашніх завдань з предмету.
Головним завданням сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення умов для розвитку і саморозвитку кожного учня, що реалізується через оновлення змісту навчальних програм, інноваційних технологій організації навчально-виховного процесу, в тому числі й організації домашньої самостійної роботи.
Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування в дітей уміння самостійно працювати; розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.
Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних вимог до їх організації:
- розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;
- врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей, специфіки кожного навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.;
- формування загальнонавчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне, використовувати попередньо вивчений матеріал, застосовувати наявні знання тощо).
Раціональна організація виконання домашніх завдань сприятиме збереженню здоров’я учнів, високого рівня функціонального стану їх організму протягом дня.
При визначені форм, характеру, змісту, обсягу домашніх завдань, методів їх організації необхідно враховувати специфіку навчального предмета, пізнавальні можливості учнів, їх вольові якості та уподобання тощо.
Домашні завдання можуть бути як усні, так і письмові; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку. пошукову, аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного. конструктивно-варіативного та творчого характеру.
При визначенні обсягів домашніх завдань необхідним є врахування темпу і ритму роботи учнів, навантаження їх навчальною роботою цього та наступного днів, стану їхнього здоров’я. Домашні завдання не рекомендується задавати на канікули, на вихідні та святкові дні.
Домашнє завдання може бути задано з будь-якого розділу програми, але тоді, коли його доцільність умотивована. Місце подачі домашнього завдання може бути на будь-якому етапі уроку.
12. Використання підручників та посібників з курсу «я і Україна»
Зміст навчальних програм конкретизується у підручниках і навчальних посібниках, які є основним джерелом знань і організації самостійної роботи учнів, одним з найважливіших засобів навчання. Підручник повинен навчати учня вчитися. А для цього за формою викладу він має бути компактним, лаконічним, містити матеріал високого ступеня узагальнення і, разом з тим, конкретним, містити в собі необхідний і достатній обсяг фактичного матеріалу. Причому, матеріал підручника, як і навчального посібника, повинен мати наукову основу, відображати виклад істинної науки, і разом з тим, бути доступним відповідному віку учнів, враховувати їх інтереси, особливості їх психічних процесів – сприймання, мислення, памяті, стимулювати потребу, волю школярів у пізнанні, їх відповідальність у процесі навчання. Систематичний виклад навчального матеріалу в підручнику повинен здійснюватися в єдності з методами пізнання і відрізнятися популярністю, цікавістю, проблемністю.
Структура підручника має текст, як головний компонент, і нетекстові допоміжні компоненти. Всі тексти мають описовий, розповідний, аналітичний характер. До текстових компонентів належать: апарат організації і засвоєння (запитання і завдання, пам’ятки або інструктивний матеріал, таблиці і шрифтові виділення, підписи до ілюстративного матеріалу, вправи), ілюстративний апарат містить передмову, примітки, заголовки, вказівки.
Доповненням до підручника є різноманітні навчальні посібники: хрестоматії, збірники задач і вправ, словники, довідники, історичні та географічні карти, книги для позакласного читання і т.д. Особливістю навчальних посібників є те, що в них навчальний матеріал значною мірою доповнює і розширює матеріал підручника. Працюючи з ним, учні навчаються викладати, аналізувати, критикувати, доповнювати, змінювати стиль свого викладу.
Отже, підручники і навчальні посібники – це не що інше, як інформаційна модель навчання, своєрідний сценарій навчального процесу.