IX. Відтворення складеного розповіді по картині.
- Відповідаючи на мої запитання, ви склали розповідь. Дідок Боровичок записав його, а я прочитаю.
У ліс прийшла осінь. Дерева вбралися в різнокольорові сукні. Тільки ялина залишилася зеленою. Річка тихо дрімає. Високо в небі летять перелітні птахи.
- Скільки пропозицій у цьому оповіданні?
- Яке з них вам найбільше запам'яталося? Спробуйте його повторити.
- Хто зможе повторити розповідь повністю?
- Скажіть ще раз, про який час року йде мова в нашій розповіді?
- Як можна озаглавити цю розповідь? («Осінь», «Осінь у лісі».)
- А художник назвав свою картину «Золота осінь». Як ви думаєте, чому «золота»? (Тому що в цю пору листя особливо яскраво жовтіють.)
XI. Підсумки уроку і завдання на увагу.
- Зараз час листопаду. Коли будете ходити по килиму опалого листя, прислухайтеся до їх шереху. Може бути, вони розкажуть вам щось цікаве.
- На прощання Старик Боровик хоче пограти з вами і подарувати кожному з вас по листку. (Учитель проходить між рядами, кожна дитина бере з капелюшка гриба вподобаний листочок.)
Учитель називає дерево (береза, дуб, клен, горобина), а діти з відповідними листами підбігають до вчителя.
Гриб Боровик дякує хлопцям за хорошу роботу на уроці, прощається і йде.
43. Тема. Спостереження у довкіллі.
Мета. Ознайомити учнів із підручником «Довкілля – 3», основними вимогами
до роботи на уроках. Дати початкове уявлення про спостереження як
важливий спосіб отримання знань про навколишній світ; про об’єкт
спостереження та план спостереження; зацікавити учнів можливостями
спостереження, задовольнити бажання поспілкуватися, поділитися
враженнями і літніми спостереженнями; пробуджувати допитливість,
творчість.
Обладнання: малюнки для побудови моделі «Довкілля – наш спільний дім»,
виставка літніх дитячих малюнків, грамзапис для проведення
фізкультхвилинки.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку.
1. Знайомство з підручником.
(Діти вітаються з підручником, беруть в руки, притискають до грудей, пошепки з ними розмовляють, просять бути порадником, другом, подарувати знання. Потім 2 – 3 хв спілкуються з підручником: розглядають малюнки, читають заголовки, з’ясовують, хто працював над підручником. Читаємо 3 сторінку, розглядаємо умовні позначення).
«Мікрофон».
2. Розповіді дітей про літній відпочинок.
(Розповіді підтверджують своїми літніми малюнками).
3. Побудова моделі – «Довкілля – наш дім».
4. Фізкультпауза.
5. Актуалізація знань.
Робота в групах.
І група. Що таке довкілля? З яких частин воно складається? Без чого воно не
може існувати? Що спільного в усіх довкіллях?
ІІ група. Які ваші помічники у вивченні довкілля?
ІІІ група. Що змінюється в довкіллі? Які події повторюються?
6. Робота з підручником.
а) Читання тексту.
б) Відповіді на запитання.
в) Робота в парах.
Як можна допомогти довкіллю завжди залишатися прекрасним і щедрим?
Яку пораду дає нам підручник?
7. Поміркуйте.
Чи зникає опале листя? Які перетворення відбуваються з дровами у вогнищі? Чому при вивченні різних довкіль можна використати одні і ті ж знання про їх частини?
(Висновок. Отже, наш спільний дім буде вічним, бо вічне життя. Хай же живеться нам у всьому всім весело і щасливо).
8. Розглядаємо виставку літніх малюнків, гербаріїв.
9. Підсумок уроку.
Домашнє завдання. Скласти розповідь: «Довкілля влітку». Виконай до неї малюнки.
4
4.
Кожен тип уроку характеризується певною будовою-структурою. В поняття структура входить три основні ознаки: етапи (елементи уроку), їх послідовність і взаємозв'язок. В кожному уроці виділяють дві структури: макроструктуру і мікроструктуру.
Макроструктура - це більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу, наприклад: урок засвоєння нових знань обов'язково містить сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу, осмислення знань (найважливіших зв'язків і відношень між предметами і явищами). Кожний елемент макроструктури має свою внутрішню мікроструктуру, яка складається з певних методів, прийомів і засобів навчання, якими досягається мета певного елемента макроструктури. Наприклад, на етапі сприйняття і усвідомлення нового навчального матеріалу вчитель може застосувати розповідь, бесіду або постановку перед учнями проблемних завдань і розв'язувати їх у процесі роботи з підручником, наочними посібниками, технічними засобами навчання.
Мікроструктура уроку може змінюватись навіть у межах одного етапу уроку залежно від ряду обставин і наявності наочності різних видів, технічних засобів навчання, підготовки учнів, їх уміння самостійно працювати над навчальним матеріалом.
Отже, у підготовці й проведенні уроку виникає ланцюг взаємозвязків: тема мета зміст форми методи прийоми результат уроку.
Уроки Я і України відрізняються від уроків з інших предметів не тільки змістом навчального матеріалу, а й характерними для цього предмета методами і прийомами:
організацією спостережень за обєктами та явищами природи,
використанням приладів для проведення дослідів, практичних робіт,
використанням краєзнавчого матеріалу, географічних карт.
45. "Уроки серед природи" можуть тривати 10—20 хвилин, тобто бути фрагментом уроку, інша частина якого проводиться в шкільному приміщенні. На "уроках серед природи" діти спостерігають, досліджують середовище, в якому живуть, перевіряють народні прикмети, пов'язані з погодою, змінами у тваринному і рослинному світі. Духовна спадщина народу сприймається не на словах, а в дії, у взаємодії з природою рідної землі. У дітей виховується потреба у необхідності оберігати і любити Батьківщину, рідний край. Водночас формуються екологічне мислення, екологічна поведінка, культура. Через систематичне проведення "уроків серед природи" у курсі реалізується методологія сучасної освіти — філософія екологічного реалізму, основна ідея якої полягає в тому, що істинність наших знань про дійсність ми пізнаємо лише в безпосередній взаємодії з довкіллям.
Тема. Зимові спостереження. Урок серед природи.
Мета. Створити на основі безпосередніх спостережень попередні уявлення
про дію сили тиску, дію виштовхувальної сили; про перетворення
механічної та світлової енергії у внутрішню.
Обладнання: повітряні кульки, 2 картонні круги (один чорний, другий
білий).
Хід уроку.
І. Організація класу.
Перевірка наявності необхідного обладнання для проведення уроку серед природи: повітряні кульки, картонні круги (один чорний, другий білий).
ІІ. Повторення правил безпечної поведінки в довкіллі.
ІІІ. Проведення спостережень під час уроку серед природи.
Перше завдання.
Станьте на сніг. Тепер відступіть від свого сліду і порівняйте його глибину з глибиною слідів. Чому вона різна? Зверніть увагу на розмір підошов і вагу товаришів. Яка сила спричинила утворення слідів на снігу?
(Кожен з них залишає сліди на снігу внаслідок тиску на нього; людина тисне на сніг і вгрузає в нього внаслідок дії сили земного тяжіння).
Друге завдання.
Слід заповнити теплим повітрям кульку. Потім відпустити її. Будемо спостерігати за дії діями. Що діє на неї?
(Заповнена теплим повітрям кулька піднімається вгору, холодне повітря виштовхує її, коли повітря в кульці охолодиться, вона внаслідок дії сили земного тяжіння падає на землю; на кульку з теплим повітрям у холодному повітрі діє виштовхувальна сила).
Третє завдання.
Слід потерти одну руку об другу. Зробимо висновок.
(Під час тертя рук однієї об другу енергія рухомих рук перетворюється в тепло).
Четверте завдання.
Покладіть на сніг кола – чорне і біле. В кінці уроку з’ясуємо, чи сталися зміни у їх положенні.
(Під чорним кружком сніг швидше тане, бо він більше нагрівається від сонця, ніж білий кружок. Чорний кружок поглинає сонячну енергію в більшій мірі, ніж білий. Енергія світла перетворюється в тепло).
ІV. Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання: §24, завдання 3, 4, 6. Зробити висновки про
спостереження.
У
курсі природознавства початкової школи
проводяться такі види уроків-екскурсій:
Для
зручності практичного застосування
екскурсій прийнято ділити їх одночасно
за кількома ознаками. Найдоцільнішою
можна вважати таку класифікацію
екскурсій:
Ефективність уроку-екскурсії насамперед залежить від підготовки його вчителем. Ця робота здійснюється у такій послідовності:
1. Визначення теми уроку-екскурсії за програмою з природознавства.
2. Визначення виду уроку-екскурсії.
3. Складання логічно-понятійної схеми власне предметного змісту уроку-екскурсії за підручником з природознавства.
4. Конкретизація змісту відповідно до тих об'єктів, які є на місці екскурсії. (Учитель попередньо добре вивчає маршрут і місце уроку-екскурсії).
5. Визначення освітньої, розвиваючої і виховної цілей конкретного уроку.
6. Розробка методики проведення уроку-екскурсії.
7. Підготовка школярів до нього.
8. Підбір необхідного обладнання.
Етапи організації і проведення екскурсії
Підготовка вчителя до екскурсії.
Підготовка учнів до екскурсії (проведення інструктажу з техніки безпеки).
Проведення екскурсії.
Опрацювання матеріалу екскурсії.
Значну роль відіграє підготовка учнів до екскурсії. Вчитель повинен подавати план роботи,а також поділити їх на дві ланки. Діти не повинні забувати про правила поведінки, в також спорядження.
Особливості проведення екскурсії
Учитель повинен розробити річний календарний план.
Визначити навчально-виховну мету кожної екскурсії.
Підготувати дитячий колектив (проведення інструктажу).
Вибрати місця екскурсії, попереднього ознайомлення з ним.
Підібрати екскурсійне спорядження та інвентар.
Визначити маршрут і зупинки екскурсії.
Під час проведення екскурсії використовують такі прийоми:
Логічні для збудження і розвитку пізнання, виявлення істотних ознак об'єктів або явищ порівняння об'єктів, висновки та узагальнення.
Організаційні – прийоми спрямовують увагу учнів на сприймання та роботу.
Технічнічні – використовують обладнання, допоміжні матеріали та засоби.
Під час екскурсії на тему «Ознаки зими» робота по формуванню у дітей образних уявлень про природу взимку триває. Для екскурсії краще обрати ясний, сонячний день і проводити її у тому ж місці, що й восени. По дорозі провести бесіду: яке сьогодні Сонце? високо чи низько воно піднімається взимку? яке небо? коли вам більше подобається природа – пізно восени, чи взимку? чому?
46. Урочна, позаурочна та позакласна робота школярів тісно взаємозв’язані. Лише в їх нерозривній єдності досягається увесь комплекс освітніх, розвивальних і виховних цілей з «Я і України» у початковій школі.Позаурочна навчально-пізнавальна діяльність школярів здійснюється в позаурочний час. Вона визначається програмою з «Я і Україна» і є обов’язковою для кожного учня, а позакласна діяльність базується на добровільності інтересів та бажання дітей її виконувати, тому вона необов’язкова для всіх учнів класу. Ця робота організовується за спеціально розробленою програмою, оскільки її зміст виходить за межі шкільної програми і навчального предмета. Однак під час складання програми слід пам’ятати про вікові особливості дітей молодшого шкільного віку.
За способом організацій діяльності школярів у дидактико-методичній літературі розрізняють індивідуальну, групову та масову позакласну та позаурочну роботу.
Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.
Основне в позаурочній роботі – зацікавити дітей, не залишати без уваги тих, котрі не впевнені у своїх силах чи вважають себе необдарованими. Важливо допомогти їм відкрити в собі талант, світ творчості, власні приховані можливості.
Особливостями позакласних занять слід вважати добровільність участі учнів у різних заходах; зміст занять не обмежується рамками програми; методи і форми занять основані на творчій діяльності й інтересах учнів молодшого шкільного віку. Всі форми організації процесу навчання образотворчого мистецтва тісно пов'язані між собою, взаємодоповнюють одна одну, чим і забезпечують досягнення освітніх, розвивальних і виховних цілей.
Позакласна робота організовується на основі самодіяльності дітей з урахуванням їхніх інтересів і запитів, що виникають під час навчання. Тому така робота дає широкий простір для виявлення ініціативи дітей і виховує в них такі цінні риси, як відповідальність за доручену справу, акуратність, наполегливість.
Правильно організована позакласна робота (індивідуальна, групова, масова) сприяє формуванню в учнів пізнавальних інтересів, спрямованих на розширення і поглиблення знань. Усі зазначені позакласні заняття пов'язані між собою і доповнюють одне одного.
Педагогічне забезпечення позакласної та позаурочної роботи вимагає від педагога навчити дітей спостерігати, сприймати і бачити, розуміти власні емоції та почуття, розвинути уяву та фантазію, асоціативне мислення, творчі здібності.
За формами організації та методами проведення позакласна та позаурочна робота різноманітна. Виділяють такі види позакласної та позашкільної роботи: гуртки, ранки, вистави, виставки образотворчих робіт, прогулянки, екскурсії.
48.Культура. Зміст програми містить знання про пам'ятки культури, національних, визначних діячів культури, про народне мистецтво та духовну спадщину народу.
49. У початкових класах застосовується природна, малюнкова, об’ємна, звукова і символічно-графічна наочність. Зрозуміло, що кожна з них має свої позитивні і негативні моменти, і це слід враховувати, визначаючи їх роль на уроці. У навчальних програмах з предметів дається, як правило, перелік наочності та навчального обладнання.
Цілі використання засобів наочності у процесі навчання визначаються загальними дидактичними цілями етапу процесу навчання і конкретними дидактичними підцілями на кожному з етапів: І. Постановка мети і завдань уроку: – для створення проблемної ситуації щодо всього змісту теми; – для визначення назви теми і завдань уроку; – для загальної мотивації діяльності учнів. II. Засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту: – для актуалізації опорних знань та умінь; – для створення проблемної ситуації; – як джерело нових знань, тобто для створення образів і уявлень про об’єкти і явища природи; – як основа осмислення суті понять: аналізу, порівняння, виділення істотних ознак; – як основа осмислення змісту способу діяльності (дій і послідовності їх виконання); – як основа осмислення внутрішньопоняттєвих та міжпоняттєвих зв’язків і залежностей; – як основа для запам’ятовування і закріплення засвоєних знань; – як основа усвідомлення засвоєних знань і умінь у логічно завершеній частині змісту. III. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок: – для актуалізації засвоєних елементів знань; – як основа систематизації та їх узагальнення; – як основа осмислення внутрішньопоняттєвих і міжпоняттєвих взаємозв’язків між засвоєними елементами знань; – як основа усвідомлення сформованих знань, умінь і навичок у процесі оволодіння теми змісту. IV. Застосування засвоєних знань та умінь: – для застосування знань шляхом виконання дій в матеріальній (матеріалізованій) і перцептивній формі; – для формування практичних умінь. V. Перевірка засвоєних знань та умінь: – для актуалізації засвоєних знань; – як основа для логічної, послідовної розповіді; – для виконання практичних завдань з метою перевірки уміння застосовувати знання у різних видах практичної діяльності та рівня сформованості практичних умінь. Успіх застосування наочних посібників залежить насамперед від їх обґрунтованого вибору у кожній конкретній ситуації. Вибір визначається: а) змістом і обсягом елемента кожної логічно завершеної частини змісту навчального предмета, зокрема необхідною для його формування чуттєвою основою; б) конкретними дидактичними задачами і підзадачами, які розв’язуються на кожному етапі процесу навчання; в) рівнем опорних знань, умінь і навичок, чуттєвим досвідом дітей у конкретній навчально-пізнавальній ситуації; г) об’єктивними умовами (пора року, місцеві умови і т. ін.), в яких реалізується процес навчання; Отже, враховуючи вищезгадані фактори, учитель визначає за змістом теми конкретні реальні об’єкти, вибирає засоби наочності та способи діяльності (спостереження, досвід, практична робота) з ними.
50.Рекомендації до проведення уроків у 1 класі:
1.кожний урок обов’язково розпочинати одразу після дзвінка;
2.майже всі записи на дошці робити заздалегідь;
3.навчальне обладнання має бути “під рукою”;
4.запитання до класу ставити однозначно, конкретно, не провокувати дітей на перепитування, емоції, вигуки;
5.звести до мінімуму зауваження, що стосуються порушень дисципліни;
6.уникати багатослівних інструкцій щодо наступної роботи, не повторювати їх;
7.проведення дидактичних ігор ретельно продумувати, щоб не було потреби уточнювати правила і пояснювати особливості використання реквізиту.
Наведемо методичні рекомендації проведення уроків на конкретному прикладі на тему уроку «Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом»
1. Методичні рекомендації до організації і проведення уроків у 1 класі
Що робить нашу Землю щасливою ?
До доброї справи долучаємось разом?
Важливість води для людини та скорочення її витрат?
Сміття як проблема людства?
Раціональне споживання енергії?
Новий стиль мого життя (Мої плани та обіцянки. День землі)?
• проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу;
51. Рекомендації до проведення уроку у 2 класі:
• проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій;
• особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, нахилів, здібностей та життєвих настанов;
• оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів;
• встановлення міжпредметних зв'язків, які усвідомлюються учнями;
• зв'язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;
• актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо;
• логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів;
• ефективне застосування сучасних дидактичних засобів, особливо — комп'ютерних;
• тісний зв'язок із життям, першою чергою — з особистим досвідом учня;
• формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяльності;
• формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти;
• діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.
2. Методичні рекомендації до організації і проведення уроків у 2 класі
Чому варто допомагати планеті?
До доброї справи долучаємось разом?
Мої стосунки з оточуючими?
Піклування про рослини.?
Зменшення непотрібних покупок?
Новий стиль мого життя (Мої плани та обіцянки. День землі)?
52. До натуральних засобів наочності належать: гербарії і колекції.
Натуральні засоби використовуються у процесі навчання як у живому, так і у фіксованому вигляді. Живі рослини і тварини дозволяють учням отримувати найбільш нові і конкретні знання про живу природу. Великі можливості мають кімнатні рослини. Для вивчення багатьох тем обов’язковими є систематичні гербарії. Морфологічний гербарій призначений для ознайомлення з особливостями органів рослин, їх формою, розміром та інше. Гербарій може бути основним або додатковим джерелом нової інформації при засвоєнні, а також його можна використати для закріплення, систематизації і перевірки знань, для виконання практичних завдань.Колекції застосовуються як роздатковий матеріал з різними дидактичними цілями на всіх етапах уроку. Гербарій - це зібрання розпрямлених і засушених рослин або окремих їх органів, насіння, плодів, прикріплених до міцного паперу або тонкого білого картону. Вологі препарати - законсервовані в спеціальній рідині та поміщені в посудину рослини, тварини або їх окремі органи. Вони можуть бути не препарованими. Посудина має бути герметично закритою, а рідина-консервант не повинна змінювати природного кольору об'єкта. Із метою більшої наочності при виготовленні натуральних об'єктів застосовують умовні позначення - колір, цифри, букви, написи. Допускається розміщення поряд зі складним за будовою об'єктом схематичного малюнка, що пояснює його будову.
Упаковка для натуральних об'єктів повинна мати форму та розміри, зручні для розміщення на учнівському столі та зберігання в шафі. її виготовляють з міцних, естетичних матеріалів, що гарантують тривале зберігання. На кришці упаковки зовні наклеюють етикетку з назвою виробу, а всередині - з переліком вмісту. Методичний посібник, доданий до об'єкта, повинен містити вказівки для вчителя і завдання для самостійної роботи учнів.
53. Образотворчі засоби наочності: об’ємні і плоскі.
До об’ємних належать муляжі – точна копія натурального об’єкта, в якій відображаються не тільки основні, але й другорядні, незначні, зовнішні ознаки (плоди, овочі, технічні рослини). Муляжі використовують як джерело знань, засіб ілюстрації, основа для згадування і запам’ятовування, матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку.
До плоских образотворчих засобів наочності належать: навчальні картини, таблиці, фото. Навчальні картини спеціально створені для окремих тем, та репродукції художніх полотен. Особливість картин:
а) на передньому плані чітко, концентровано зображаються основні ознаки предметів і явищ;
б) їхня величина інформативність;
в) мають емоційний вплив, що сприяє підсиленю гостроти сприймання, яскравості і чіткості образів та уявлень, які створюються у свідомості учнів.
За навчальними картинами учні описують географічні об’єкти, відповідно до поставлених цілей; порівнюють їх між собою та з власними спостереженнями; встановлюють зв’язки, складають тематично розповідь за картиною
Навчальні таблиці – це засоби наочності на яких інформація про цілісні об’єкти природи або їх частини подається у певній логічній послідовності з допомогою фрагментарних малюнків, текстів, цифрової інформації.
Навчальні таблиці класифікуються за різними ознаками. За формою передачі інформації вони бувають: художньо оформлені, цифрові, графічні, текстові, комбіновані. За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові.
Зміст таблиць показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобування нових знань, інші – як джерело додаткової інформації для уточнення, розширення засвоєних знань, окремі як основа встановлення зв’язків і залежностей, як матеріал для організації практичних робіт, виконання пізнавальних завдань.
Вимоги до використання навчальних таблиць:
демонстраційні таблиці повинні мати відповідні розміри;
об’єкти. зображені на таблицях, повинні бути достатньої величини;
таблиці повинні представляти монографічні зображення, тобто бажано, щоб на них був зображений один об’єкт або однорідні об’єкти, які пов’язані між собою певними зв’язками;
малюнки, тексти, цифровий матеріал слід розмішувати в певній системі дидактичної послідовності, щоб учні могли легко його “прочитати”;
навчальні таблиці не заміняють натуральних об’єктів, а доповнюють їх і використовуються як основа актуалізації уявлень, сформованих під час спостережень за природою.
Навчальні таблиці використовуються на всіх етапах уроку. Крім статичних є динамічні таблиці. Крім демонстраційних, виготовляються невеликі за розміром таблиці, які є роздавальним матеріалом і учні з ним працюють індивідуально.
54. Великий навчальний і виховний ефект дає демонстрування на уроках Я і Україна навчальних кіно-, діафільмів, діапозитивів та інших наочних посібників, які належать до аудіовізуальних засобів наочності.
У початкових класах широко використовують навчальні кінофільми. Велике методичне значення їх полягає в тому, що вони не тільки дають натуральне зображення предметів і явищ, а й показують їх у русі. За допомогою кінофільму діти дістають реальне уявлення про предмети і явища, яких вони не можуть спостерігати безпосередньо. Демонструванням кінофільму забезпечується ознайомлення з найскладнішими технологічними процесами і процесами, що відбуваються в природі за дуже короткий час. Навчальні кінофільми унаочнюють взаємозв'язок рослин і тварин з навколишньою природою і між собою. Доступно для дітей кінофільми показують технологічні процеси того або іншого виробництва, знайомлять з трудовою діяльністю людей
Кінофільми мають велике виховне значення: більш повно, ніж інші наочні посібники, показують багатства і красу природи нашої країни, що розширює кругозір учнів, викликає почуття гордості за Батьківщину. Показане у фільмі і осмислене учнями формує в них основи матеріалістичного світогляду. Завдяки художній виразності фільми сприяють розвиткові естетичних почуттів у дітей.
Демонстрування фільму поєднують з іншими наочними посібниками. Тому під чає уроку показують або тільки фрагмент фільму, або одну частину і, як виняток, дві. Випущено цілий ряд навчальних фільмів - «Верблюд», «Вовки», «Видобування торфу», «Видобування вугілля», «Видобування нафти» та ін., за якими учні ознайомлюються з життям тварин або процесами видобування корисних копалин. Фільм «Вода на землі» має чотири частини - «Джерела і струмки», «Озера та болота», «Ріки» і «Моря», кожну з яких використовують при вивченні відповідної теми, а не під час одного якогось уроку.
Дуже зручно використовувати навчальні діафільми і діапозитиви, тому що під час демонстрування їх можна проводити бесіду за окремими кадрами, доповнювати при потребі текст кадру, показати на екрані зображення предмета або явища у збільшеному вигляді і приділити для розгляду його необхідний час. У процесі демонстрування діафільму вчитель повинен сам читати текст, щоб учні правильно сприймали його зміст, вчилися правильно вимовляти маловідомі або нові слова. Після перегляду діафільму аналізують, що допомагає розвивати спостережливість і логічне мислення.
Вибравши потрібні екранні наочні посібники, учитель повинен спочатку сам переглянути їх і ознайомитися із змістом, визначити час демонстрування на уроці, продумати запитання для учнів, на які діти повинні відповісти після, перегляду кіно-, діафільму або діапозитивів, це і будуть загальні вимоги до використання на уроках.
55. Є класифікації методів безпосередньо проблемного навчання стосовно цілей, які воно ставить перед собою, і засобів, які воно має в своєму розпорядженні. Так, за способом рішення проблемних завдань іноді виділяють чотири методи: проблемний виклад (педагог самостійно ставить проблему і самостійно вирішує її), сумісне навчання (педагог самостійно ставить проблему, а рішення досягається спільно з учнями), дослідження (педагог ставить проблему, а рішення досягається такими, що вчаться самостійно) і творче навчання (учні і формулюють проблему, і знаходять її рішення).
Проблемний виклад. Монологічний метод є незначна зміна традиційного методу навчання. Як правило, він використовується з метою передати значний об'єм інформації, і сам учбовий матеріал при цьому перебудовується трохи. Враховуючи об'єктивні труднощі учнів по засвоєнню такого матеріалу, педагогом здійснюється не створення, а номінальне позначення проблемних ситуацій з метою підтримки інтересу у учнів, чим проблемне навчання в даному випадку і обмежується. Діалогічному методі замість питань, на які викладач самостійно дає відповіді, задаються інформаційні питання і до обговорення широко притягуються учні. Учні при цьому методі активно беруть участь в постановці проблеми, висувають припущення, намагаються самостійно довести свої гіпотези. Важливий учбовий процес при цьому відбувається під контролем вчителя, їм самостійно ставиться проблемне завдання і здійснюється не стільки допомога таким, що вчиться по знаходженню відповідей, скільки, зрештою, самостійна їх констатація - завдяки або всупереч припущенням учнів. Разом з тим, для цього методу вже характерна можливість учнів реалізувати свою пошукову активність, за рахунок чого підвищується їх мотивація, дана проблема персоналізуватиметься, і знання засвоюються успішніше.
Евристичний метод навчання в концепції М.І. Махмутова полягає в тому, що учбовий матеріал, маючи ту ж послідовність, що і в діалогічному методі, розбивається на окремі елементи, в яких викладачем додатково ставляться певні пізнавальні завдання, що вирішуються що безпосередньо вчаться. При цьому важливий учбовий процес здійснюється під керівництвом педагога: їм ставляться проблеми, які належить вирішити, констатується правильність тих або інших виводів, які вже в подальших етапах служать підставою для самостійної діяльності учнів, які, знову ж таки завершуються методичною підтримкою вчителя. Тим самим досягається імітація самостійного дослідження такими, що вчаться, але в межах керівництва і допомоги педагога.
У разі застосування дослідницького методу система навчання зазнає наступні зміни. Якщо за основу узяти евристичний метод, то структура і послідовність подачі матеріалу залишається такій же. Проте, на відміну від нього, постановка питань педагогом здійснюється не на початку того або іншого елементу вивчення проблеми, а вже за підсумками її самостійного розгляду що вчаться, тобто діяльність вчителя носить не направляючий характер, а оцінний, констатуючий. За рахунок цієї дії учнів набувають самостійнішого характеру, вони додатково навчаються не тільки вирішувати проблему, але і стають здатними її виділити, усвідомити, сформулювати, що є ціннішим для розвитку особи і формування наукового підходу мислення.
56. За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засвоєння нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії.
структуру комбінованого уроку.
1. Перевірка домашнього завдання. Повторення вивченого
2. Актуалізація опорних знань дітей та їхнього життєвого досвіду.
3. Повідомлення теми та завдання уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
4. сприймання та усвідомлення нового навчального матеріалу
5. Закріплення та систематизація набутих знань про об’єкти та явища природи .
6. застосування набутих знань, умінь та навичок на практиці.
7.Підсумок уроку
8. Повідомлення домашнього завдання.
Структура предметного уроку:
Актуалізація опорних знань учнів.
Повідомлення теми і мети уроку
Сприймання та усвідомлення нового навчального матеріалу
Осмислення знань учнями
Узагальнення і закріплення матеріалу
Підсумок уроку
Домашнє завдання
Засвоєння нових знань:
Актуалізація опорних знань учнів.
Мотивація навчальної діяльності учнів, підготовка до засвоєння нових знань, повідомлення мети і завдань уроку.
Сприймання та усвідомлення знань
Осмислення нового навчального матеріалу, розвиток знань, умінь, навичок.
Повідомлення про методи вивчення природних явищ і процесів
висновки уроку, домашнє завдання
57. Майбутній учитель повинен:
знати:
- Структуру і методи цілісного методичного дослідження;- структуру процесу навчання, зміст його структурних компонентів, зв'язків і відношень між ними;
- ефективно управляти об'єктивно зумовленим процесом їх формування в реальних педагогічних умовах;- складати структурно-логічні схеми певного обсягу власне предметного змісту Я і Україна;- обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; - зміст підручників і навчальних посібників та ефективно їх використовувати;- класифікацію методів навчання;
- типи уроків та їх макроструктуру; - зміст позаурочної і позакласної роботи з Я і Україна, вимоги до методики організації і проведення всіх видів позаурочної і позакласної роботи;
- значення і види оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у процесі навчання;- значення і місце краєзнавчого куточка, куточка живої природи, навчально-дослідної ділянки в системі вивчення даного курсу;
вміти:
визначати педагогічні (освітні, розвивальні, виховні) цілі в реальних педагогічних ситуаціях;-складати структурно-логічні схеми; -розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання на уроках Я і Україна; - обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети;
застосувати вибрані засоби наочності у процесі навчання курсу «Я і Україна»;
виготовляти саморобні засоби наочності; - аналізувати зміст підручників і навчальних посібників; - вибирати оптимальні методи навчання з метою ефективного досягнення дидактичних цілей у конкретних педагогічних ситуаціях; - встановлювати взаємозв'язки між різними формами організації процесу навчання в початкових класах на уроках Я і Україна; - визначати макроструктуру уроку в конкретних педагогічних ситуаціях; - розробляти методику організації і проведення уроків природознавства всіх типів; - написати детальні конспекти до різних типів уроку.
58.Вивчають: Родина. Склад родини.Ім’я матері, батька, інших дітей в сім’ї, найближчих родичів. Культура родинних стосунків: поважне ставлення до батьків, братів, сестер. Квартира ( дім): назва та призначення домашніх приміщень, предмети побуту, меблі. Допомога дорослим, повага до них. Сімейні свята, дні народження. Домашні обов’язки. Зясувати значення понять "рід", "родина", "рідня"; вчити учнів складати родовідне дерево;
1. Бесіда про сімю, рід, родину, родовід.
2. Робота з родовим деревом
3. Бесіда над тим,що означає слово рід.
4. Бесіда про сімейні традиції
59. Важливим напрямом громадянського виховання є виховання правове. Цей предмет продовжує суспільствознавчу складову початкової освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його громадянське зростання. Значне місце посідає формування понять про права та обов’язки людини та дитини, що дає можливість усвідомити значення та розуміння своїх прав. Розвивальний аспект цього предмета полягає у формуванні досвіду творчої діяльності учнів, розвитку загально-навчальних умінь, оволодінні узагальненими способами дій, моделюванні культурних і статево рольових стандартів поведінки в різних ситуаціях, розвиткові активного пізнавального ставлення до природного та соціального оточення, пізнанні школярами своїх можливостей. Найважливішим виховним спрямуванням змісту цієї курсової роботи є формуванням в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальну справедливість, первинність духовного щодо матеріального, природолюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного власного «Я»; виховання соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей і т. д.
При вивченні прав та обов’язків громадянина вчителю потрібно як найкраще донести до свідомості учнів знання своїх прав та обов’язків, переконати їх у тому, що кожна людина і дитина, втому числі, мають права та обов’язки, які потрібно дотримуватися у нашому суспільстві. Для вивчення цієї теми вчителю необхідно обрати такі методи роботи на уроці, щоб учні брали активну участь, прагнули до пізнання нового, зацікавити їх, адже саме ця тема є корисною для формування особистості, для пізнання самої себе як громадянина України, дізнатися про свою роль в суспільстві, використати такі методи, щоб учні могли розмірковувати про свої права та обов’язки, змогли самостійно зрозуміти суть того чи іншого права чи обов’язку,
детально пояснити дітям, що вони повинні бути відповідальними за всі свої і дотримуватися всіх прав громадянина України.