5. Принцип верховенства (примату) права єс та механізми його

застосування в процесі взаємодії права ЄС та національного права

держав-членів.

Належить до функціональних принципів;означає пріоритет норм права ЄС над нормами національного законодавства держав-членів, норми права держав-членів не повинні суперечити нормам права ЄС. При колізіях- застосовується право ЄС.

Одержав своє закріплення ще в 1960 році у рішенні Суду ЄС, був включений у Декларацію №17, що додається до Лісабонського договору.

Декларація:

17. Декларація щодо вищої юридичної сили

Конференція нагаду є , що згідно з усталеним прецедентним правом Суду Європейського

Союзу Договори та законодавчі акти , ухвалені Союзом на основі Договорів, мають вищу юридичну силу порівняно з законодавчими актами держав- членів згідно з умовами ,

встановленими прецедентним правом.

Конференція також вирішила приєднати у вигляді Додатка до цього Заключного акту

Висновок Юридичної служби Ради щодо вищої юридичної сили законодавства ЄС, що

міститься у документі 11197/07 (JUR 260):

«Висновок Юридичної служби Ради від 22 червня 2007 року

З прецедентного права Суду Європейського Союзу випливає , що вища юридична сила

права ЄС є наріжним принципом права Співтовариства. Відповідно до Суду цей принцип

випливає з особливої природи Європейського Співтовариства. На час прийняття першого

рішення у рамках прецедентного права ( Costa/ENEL від 15 липня 1964 року , Справа

6/641(1)) положення щодо вищої юридичної сили не згадувалося в Договорі . Такий стан

речей існує і на сьогодні . Той факт, що принцип, який передбачає наділення права ЄС

вищою юридичною силою , не буде включений до майбутнього Договору , жодним чином не впливає на існування цього принципу й існуюче прецедентне право Суду.

(1) « Таким чином , (...) право, що походить з Договору , незалежного джерела права, не може через свою особливу й унікальну природу бути нижчим за будь - які внутрішні правові норми у будь - якому форматі без позбавлення його статусу права Співтовариства та без того, щоб поставити під сумнів правові засади самого Співтовариства.»

1. Принцип верховенства права Европейского Союза означает, что нормы данной правовой системы имеют большую юридическую силу, чем правила, установленные в рамках государств-членов.

Иными словами, в случае несоответствия (коллизии) между законом или другим источником национального права, с одной стороны, и источниками права Европейского Союза - с другой, надлежит руководствоваться последними.

Противоречия между предписаниями Европейского Союза и его государств-членов чаще всего обнаруживаются в национальных судах при рассмотрении конкретных дел. В подобных обстоятельствах судебные органы должны отдавать приоритет Договору о ЕС, регламенту, директиве, другому источнику права Союза, при необходимости "откладывая в сторону" противоречащий им внутригосударственный закон или подзаконный акт.

Если национальный суд испытывает трудности или сомнения, он может приостановить производство и направить преюдициальный запрос в Суд Европейских сообществ (см. вопрос N 55).