- •1.Числова функція. Область визначення і область значення функції. Способи задання функції
- •2. Графік функції. Найпростіші перетворення графіків функції
- •3) Властивості функцій. Монотонність функцій. Точки екстремуму функцій
- •1. Визначення Нехай безліч X - Це або безліч речових чисел , Або безліч комплексних чисел . Тоді послідовність елементів множини X називається числовою послідовністю.
- •5) Границя функції. Теореми про границі функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •6) Тригонометричні функції числового аргументу. Основні співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу. Тригонометричні функції числового аргументу
- •Співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу
- •Формули зведення
- •8) Формули додавання. Формули зведення
- •8) Формули подвійного і половинного аргументу
- •Основні поняття, аксіоми, стереометрії та найпростіші наслідки з них
- •Взаємне розміщення двох прямих у просторі. Теореми про паралельні прямі
- •Паралельні прямі
- •Властивості паралельних прямих
- •Ознаки паралельності прямих
- •Паралельне проектування і його властивості. Зображення фігур в стереометрії
- •Паралельність площин. Ознака паралельності двох площин. Теорема про паралельні площини.
- •2. Аналітичне визначення
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Перпендикулярність прямих у просторі. Теорема про перпендикулярні прямі
- •Перпендикулярність прямої і площин
- •Перпендикуляр і похила. Теорема про три перпендикуляри.
- •Властивості похилих, проведених з однієї точки до однієї площини
- •Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярність двох площин
- •Ознака перпендикулярності площин
- •Вимірювання відстаней у просторі
- •Вимірювання кутів у просторі
- •Вектори у просторі. Дії над вектором.
- •. Прямокутна система координат у просторі. Координати вектора. Дії над векторами, заданими своїми координатами
Співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу
1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
5)
;
6)
.
Основою
для виведення решти формул є формули
додавання:
;
;
;
;
;
.
Формули зведення
Формули
зведення допомагають
виразити значення тригонометричних
функцій кутів вигляду
,
,
,
через
функції кута
(табл.
1). Відповідні формули легко запам’ятати,
користуючись такими правилами:
1)
якщо аргумент функції має вигляд
або
,
назва функції змінюється на кофункцію
(синус на косинус, тангенс на котангенс
і навпаки), а якщо аргумент має вигляд
,
,
назва функції не змінюється;
2) перед
утвореною функцією ставиться той знак,
який має початкова функція, якщо
—
кут у І чверті.
Використовуючи ці
формули, а також періодичність
тригонометричних функцій (див. нижче)
можна значення тригонометричної функції
довільного кута звести до значення
функції гострого кута.
Формули суми і різниці однойменних тригонометричних функцій
;
;
;
;
;
.
Формули перетворення добутку тригонометричних функцій на суму
;
;
.
Формули подвійного аргументу
;
;
;
;
.
Формули половинного аргументу
;
;
;
.
Формули перетворення синуса і косинуса кута через тангенс половини цього кута
;
;
.
1. Співвідношення між синусом і косинусом.
Нехай точка Ра(х, у) одиничного кола отримана поворотом точки Р0(1; 0) на кут а радіан, тоді згідно з означенням синуса і косинуса: х = cos α, у = sin α (рис. 100)
Оскільки точка Ра(х;у) належить одиничному колу, то координати (х; у) задовольняють рівнянню х2 + у2 = 1.Підставивши в це рівняння замість х і у значення cos α і sin α , отримаємо: (cos α)2 + (sin α)2 = 1 або (враховуючи, що (cosα)2 = cos2 α, (sin α)2 = sin2 α)) cos2 α + sin2 α = 1.
Таким чином, sin2 α + cos2 α = l для всіх значень α. Ця рівність називається основною тригонометричною тотожністю
З основної тригонометричної тотожності можна виразити sin a через cos α і навпаки.
,.
8) Формули додавання. Формули зведення
Формулами
зведення називаються
співвідношення, за допомогою яких
значення тригонометричних функцій
аргументів
,
,
,
виражаються
через значення
,
,
,
.
Для полегшення запам’ятовування формул зведення можна користуватися такими правилами:
1) якщо
у формулах містяться кути
і
,
то найменування функції не змінюється;
якщо ж у формулах містяться кути
і
,
то найменування функції змінюється на
подібне (синус – на косинус, тангенс –
на котангенс і навпаки);
2) щоб
визначити знак у правій частині формули
(«+» або « –»), досить, вважаючи
кут
гострим,
визначити знак виразу, який стоїть у
лівій частині формули; при цьому перед
функцією кута
ставлять
такий знак, який має зведена функція
кутів
,
,
,
.
Наприклад,
;
.
Для
будь-яких дійсних чисел
і
справедливі
формули:
;
(15)
;
(16)
;
(17)
;
(18)
;
(19)
.
(20)
Формула
(19) справедлива при
відмінних
від
.
Формула (20) справедлива при
відмінних
від
.
