- •Національний університет харчових технологій кафедра біотехнології і мікробіології курсова робота
- •Реферат
- •Таксономічне положення
- •Морфологічні ознаки
- •Культуральні ознаки
- •Екологічні ніші Trichoderma viride у природніх умовах
- •2.2. Взаємовідносини з мікроорганізмами
- •Взаємовідносини з макроорганізмами
- •3.1. Синтез целюлази
- •3.2. Використання целюлази
- •3.3. Виробництво та використання триходерміну
- •Висновки
- •Список літератури
Таксономічне положення
Царство: Fungi
Тип: Micromycetes
Класс: Fungi imperfecti
Порядок: Hyphomycetales
Рід: Trichoderma
Вид: viride
Морфологічні ознаки
Trichoderma viride – вищий гриб; міцелій добре розвинений; септований. Розмноження вегетативне та безстатеве. Статеве розмноження відсутнє.
Міцелій утворений гладкими, сильно гіллястими, безбарвними гіфами (нитками, що утворюють міцелій) діаметром 1,5-12 мкм.
Хламідоспори - окремі короткі клітини гіф, що виникають для вегетативного розмноження, діаметром до 14 мкм, кулясті, рідше еліптичні, гладкі, безбарвні; зазвичай утворюються в середовищі. Рис 1.1
Рис 1.1. Хламідоспори зі збільшенням х40
Конідієносці - спеціальні гілки міцелію для безстатевого розмноження грибів. Дуже гіллясті, з бічними гілочками - одиночними або в групах по 2-3, які збільшуються в довжині в міру віддалення від вершини конідієносця і несуть більш дрібні бічні гілочки. Всі гілочки відходять під тупим кутом. Рис. 1.2
Стеригми -маленькі кеглеподібні вирости. Утворюють групи, що складаються більш ніж з 2-3 стеригм. Іноді вони поодинокі або супротивні, довжиною 7-14 диаметром 2-5 мкм, рівні за довжиною гілочкам, прямі або злегка зігнуті, звужені до основи, що розширюються в середній частини і знову звужуються в досить довгу шийку.Утворюются на кінцях конідієносців. Рис. 1.2
Конідії –спори які служать для безстатевого розмноження, діаметром 3,6-4,5 мкм або 4-4,8 мкм, кулясті або шаровидні. Утворюются на вершинах стеригм. Рис. 1.2 [1]
Рис. 1.2. Конідієносці Trichoderma viride
1 – конідії; 2 – стеригми; 3 - конідієносці
Особливості будови клітини
апарат Гольджі
рибосоми
лізосоми
ендоплазматичний ретикулум
мітохондрії
цитоплазма
клітинна стінка
ядро
ядерна оболонка
цитоплазматична мембрана
Клітинна стінка жорстка та міцна, товщиною 0,2 мкм. Містить 80-90% полісахаридів, зв'язаних з білками і ліпідами. Крім того до її складу входять поліфосфати і меланіни. Мікрофібрілярні скелетні компоненти клітинної стінки складаються з хітину.
Ядро. Діаметр ядер становить від 1,8 до 25 мкм. Клітина грибів може містити від 1 до 30 ядер(мультикаріони). Ядра оточені оболонкою з двох мембран.
Цитоплазма. У цитоплазмі клітин грибів помітні рибосоми, мітохондрії, апарат Гольджі і ядра. Протопласт грибів оточений цитоплазматичною мембраною. Цитоплазма рухається від старих клітин до молодих разом з нею рухаються клітинні органели. Деякі гіфи виконують індивідуальні функції: хламідоспори (розмноження, запас поживних речовин – жиру та глікогену)
Запасні поживні речовини
У вакуолях містяться запасні поживні речовини: глікоген, ліпіди, жирні кислоти, жири тощо. Приблизно 50% сухої маси становлять азотисті речовини, яких на білки припадає приблизно 30%
