
- •Національний університет харчових технологій кафедра біотехнології і мікробіології курсова робота
- •Реферат
- •Таксономічне положення
- •Морфологічні ознаки
- •Культуральні ознаки
- •Екологічні ніші Trichoderma viride у природніх умовах
- •2.2. Взаємовідносини з мікроорганізмами
- •Взаємовідносини з макроорганізмами
- •3.1. Синтез целюлази
- •3.2. Використання целюлази
- •3.3. Виробництво та використання триходерміну
- •Висновки
- •Список літератури
Форма № Н-6.01
Національний університет харчових технологій кафедра біотехнології і мікробіології курсова робота
з дисципліни «Біологія клітин»
на тему: Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення
грибів Trichoderma viride.
Студента I курсу 2 групи
напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія»
Андреєва Володимира Сергійовича
Керівник кандидат технічних наук, доцент
Волошина Ірина Миколаївна
Національна шкала ________________________
Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Київ – 2013 рік
Реферат
Курсова робота присвячена вивченню морфолого-культуральних ознак, місць природного поширення та перспектив практичного застосування у біотехнології грибів Trichoderma viride. Зокрема встановлено, що Trichoderma viride може бути використана для одержання целюлолітичних ферментів.
Курсова робота складається з вступу, двох розділів, графічних матеріалів та списку використаної літератури з 7 найменувань. Загальний обсяг роботи – 14 сторінок, 2 рисунків, 1 таблиці.
Ключові слова:Trichoderma viride, морфолого-культуральні ознаки, целюлолітичні ферменти
ВСТУП
Гриби́ — царство еукаріотичних безхлорофільних гетеротрофних організмів, які живляться переважно осмотрофно, і більшість з яких здатні розмножуватись за допомогою спор (хоча деякі втратили цю можливість і розмножуються вегетативно). Більшість з них протягом всього життя або на певних стадіях розвитку мають міцеліальну будову, а деякі — дріжджі — одноклітинні. Сьогодні описано приблизно 70 тис. видів грибів проте їх очікуване різноманіття, за оцінками різних авторів, становить від 300 тис. до 1,5 млн. видів
Хоча гриби переважно ростуть в ґрунтах, вони також поширені в більшості типів біотопів — морях, континентальних водоймах. Вони розвиваються на різноманітних природних субстратах рослинного та тваринного походження, на штучних матеріалах, створених людиною. Серед грибів відомі сапротрофи, симбіонти та паразити рослин та тварин, зокрема людини. Плодові тіла (спорокарпи) деяких грибів вживаються у їжу (білий гриб, печериця, лисички, сироїжка, грифола, трюфель тощо).
Особливе значення мають гриби сапротрофи за свою здатність розкладати деревину. Вони давно зацікавили людей тим, що їх можна використовувати для переробки відходів. Перегній, солома, опале листя в лісі, стовбури, гілки і пні, гній, навіть пір'я, роги і деревне вугілля служать їм субстратом, з якого здобуваються поживні речовини. Серед усіх грбів сапротрофів виділяють гриби роду Trichoderma, через свою поширеність у навколишньому середовищі, а саме Trichoderma viride.[5]
Розділ 1. Характеристика бактерій Trichoderma viride