19. Професійно-прикладна фізична підготовка, її значення і зміст.

Професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП) - один з напрямів системи фізичного виховання, що сприяє формуванню прикладних знань, фізичних і спеціальних якостей, умінь і навичок. ППФП - це спеціально спрямоване і виборче використання засобів фізичної культури і спорту для підготовки людини до певної професійної діяльності. ППФП вирішує такі завдання: прискорення професійного навчання, досягнення високої працездатності і продуктивності праці, раціональна організація праці та використання коштів для активного відпочинку, попередження (корекція) несприятливих впливів деяких видів діяльності.

У програмах середніх спеціальних навчальних закладів ППФП обов'язкове. Її зміст залежить від профілю навчального закладу. Геодезисту, геологу необхідно вміння орієнтуватися на місцевості. Він повинен уміти підготувати нічліг, приготувати їжу в польових умовах. Правильна переправа через річку або поведінку в горах-життєво необхідні навички. Ясно, що заняття туризмом для таких спеціальностей буде підготовкою до професійної діяльності. Фахівцям «водних» професій(плавсклад, гідрологи) необхідно вміння плавати, веслувати, рятувати потопаючого. Заняття плаванням, підводним плаванням, вітрильним спортом будуть підготовкою до професії. 

За допомогою засобів ППФП виховуються й удосконалюються психічні та вольові якості, набуваються знання та вміння в галузі виробничої і фізичної культури, розвиваються різні професійно важливі сенсорні, розумові, рухові, організаторські та педагогічні навички; забезпечується високий рівень функціонування і надійності всіх основних органів, систем, психічних процесів людського організму.

20. Оцінка здоров*я, фізичного розвитку і ступеня тренованості.

Тренованість – стан, який розвивається в процесі регулярних занять фізичними вправами, який зумовлює можливість найбільш ефективного виконання конкретної м’язової діяльності і готовність до досягнення спортивних результатів. Найвищий рівень тренованості прийнято називати спортивною формою.

Для функціональних можливостей добре тренованого організму  характерне:

-         швидке входження в роботу, яке забезпечує ще на початку роботи швидку мобілізацію функціональних систем, які приймають участь у виконанні даної діяльності, при оптимальних для організму умовах;

-         економізація в діяльності різних функціональних систем в умовах спокою та при стандартній (звичайній) для організму фізичній роботі;

-         висока “межа” функціональних можливостей організму при максимальній в даних умовах роботі, мобілізація і повне використання біоенергетичного і функціонального резерву;

-         підвищення стійкості до значних (чи екстремальних) змін внутрішнього та зовнішнього середовища;

-         швидке і повне відновлення після різної по об’єму та інтенсивності фізичної роботи.

Всі ці якості є результатом накопичення морфофункціональних змін в оргпнізмі в процесі тренувань. Вони поділяються на короткочасні, які виникають безпосередньо  в умовах виконання фізичного навантаження (підвищення частоти скорочень, частоти дихання, біохімічні зміни та інш), тривають короткий час після його припинення та довготривалості, які формуються внаслідок тривалих регулярних занять і зберігаються в організмі тривалий час.

Припинення регулярних тренувань приводить до зменшеня, а далі – до зникнення останніх.