1.Цілі, задачі та форми фізичного виховання у вузах.

Метою фізичного виховання до вузів є сприяння підготовці гармонійно розвинених, висококваліфікованих фахівців. У процесі навчання у вузі за курсом фізичного виховання передбачається рішення наступних завдань:

- виховання в студентів високих моральних, вольових і фізичних якостей, готовності до високопродуктивному праці;

- збереження й зміцнення здоров'я студентів, сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму, підтримку високу працездатність протягом усього періоду навчання;

- всебічна фізична підготовка студентів;

- професійно - прикладна фізична підготовка студентів із урахуванням особливостей майбутній праці;

- придбання студентами необхідних знань з основ теорії, методи і організації фізичного виховання і спортивної тренування, підготовка до роботи у ролі громадських інструкторів, тренерів і суддів;

- вдосконалення спортивного майстерності студентів - спортсменів;

- виховання в студентів переконаності у необхідності регулярно займатися фізичної культурою і спортом.

Процес навчання організується залежно стану здоров'я, рівня фізичного розвитку та підготовленості студентів, їхній спортивній кваліфікації, ні з урахуванням умов й правничого характеру праці їх майбутньої професійної діяльності.

Однією з головних завдань ВНЗ є фізична підготовка студентів.

У вищому навчальному закладі загальне керівництво фізичним вихованням та спортивно-масовою роботою серед студентів, і навіть організація спостережень станом здоров'я покладено на ректора, а конкретне проведення здійснюється адміністративними підрозділами й суспільними організаціями вузу.

Безпосередній відповідальність за постановку і проведення навчально-виховного процесу з фізичного виховання студентів у відповідність до навчальним планом і державна програма покладено на кафедру фізичного виховання вузу. Масова оздоровча, фізкультурна і спортивна робота проводиться спортивним клубом що з кафедри, тож громадськими організаціями.

Медичне обстеження і плідне спостереження станом здоров'я студентів у протягом учбового року здійснюється поліклініки чи здравпунктом вузу.

Фізичне виховання у ВНЗ проводиться протягом усього періоду навчання у студентів і ввозяться різноманітних формах, які взаємопов'язані, доповнюють одне одного й є єдиний процес фізичного виховання студентів. Навчальні заняття є основний формою фізичного виховання найвищих навчальних закладах.

Вони плануються у навчальних плани з всім спеціальностями, та його проведення забезпечується викладачами кафедр фізичного виховання. Самостійні заняття сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, дозволяють збільшити загальне час занять фізичними вправами, прискорюють процес фізичного вдосконалення, є з шляхів впровадження фізичної культури та спорту побут і відпочинок студентів. Поруч із навчальними заняттями правильно організовані самостійні заняття забезпечують оптимальну безперервність і ефективність фізичного виховання.

Ці заняття можуть відбуватися у внеучебное час за завданням викладачів чи секціях. Фізичні вправи як дня спрямовані зміцнення здоров'я підвищення розумової і фізичної працездатності, оздоровлення умов навчального праці, побуту відпочинку студентів, збільшення бюджету часу на фізичне виховання.

Масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи спрямовані на широке залучення студентської молоді до регулярним занять фізичної культурою і спортом, зміцнення здоров'я, вдосконалення фізичним і спортивної підготовленості студентів. Вони організуються у вільний від уроків час, у вихідні й святкові дні, в оздоровительно-спортивных таборах, під час навчальних практик, табірних зборів, в студентських будівельних загонах. Ці заходи проводяться спортивним клубом вузу з урахуванням широкої ініціативи й самодіяльності студентів, при методичному керівництві кафедри фізичного виховання і активної участі профспілкової організації вузу.

Фізичне виховання у ВНЗ проводиться протягом усього періоду навчання студентів у режимі навчальної діяльності та у позанавчальний час.

Фізичне виховання студентів у режимі навчальної роботи здійснюється в наступних формах.

1. Навчальні заняття, передбачені навчальним планом і розкладом вузу. Виділяють теоретичні та практичні заняття.

Теоретичні - лекції, методичні практикуми, консультації, співбесіди.

Практичні - практикуми, консультації, залікові змагання, контрольні тестування, змагання з загальнофізичної підготовки та обраного виду спорту.

2. Факультативні заняття, які є продовженням і додаванням до навчальних занять, які є основною формою. На факультативнихзаняттях вдосконалюється фізична підготовка студентів в обсязі вимог програмних норм, поглиблюється професійна фізична підготовка, розширюються знання з теорії і методики фізичного виховання, продовжується підготовка студентів до громадської фізкультурно-спортивної діяльності.

Фізичне виховання студентів у позанавчальний час (тобто поза обов'язкових занять) проводиться в наступних формах.

1. Фізичні вправи в режимі навчального дня: ранкова гімнастика, вступна гімнастика, фізкультурні паузи, додаткові заняття та ін

Фізкультпаузи проводяться після перших 4-х аудиторних чи практичних занять. Їх тривалість - 8-10 хвилин.

Додаткові заняття (індивідуальні або групові) проводяться викладачем з метою підготовки слабоподготовленних студентів до здачі залікових норм і вимог навчальної програми з фізичного виховання.

Фізичні вправи в режимі навчального дня виконують функцію активного відпочинку.

2. Організовані заняття студентів у позанавчальний час у спортивних секціях, в групах ЗФП, аеробіки, шейпінгу та др.проводятся під керівництвом педагога з фізичної культури і спорту.

3. Самостійні заняття студентів фізичними вправами у вільний від навчання час: а) на основі повної добровільності і ініціативи (забажанням), б) за завданням викладача (домашні завдання).

4. Масові фізкультурно-спортивні заходи, що проводяться у вихідні дні протягом навчального року та в канікулярний час. До них відносяться турпоходи, спортивні свята, дні здоров'я, спартакіади, змагання з календарем міжвузівських та внутрівузівських заходів.

Таким чином, крім вирішення виховних і освітніх завдань фізичне виховання у позанавчальний час покликане підвищити рухову активність студентів: поліпшити професійно-прикладну готовність і оптимізувати навчальну працездатність шляхом зняття нервово-емоційної напруги; продовжити формування знань, умінь і навичок, пов'язаних з проведенням самостійних фізкультурно- спортивних занять.

2.Основи гігієнічного способу життя людини в побуті, на виробництві та у процесі занять фізичними вправами і спортом.

Гігіє́на — практика підтримки чистоти з ціллю забезпечення доброго здоров'я. Науковий термін «гігієна» означає наукову галузь, яка займається дослідженням факторів навколишнього середовища, що впливають на здоров'я людини. Часто термін використовується у зв'язку з охороною здоров'я. Термін походить від грецької богині – Гігіеї, богині здоровя, чистоти та санітарії.

Поняття здорового способу життя містить у собі раціонально організовану, фізіологічно оптимальна праця, морально-гігієнічне виховання, виконання правил і вимог психогігієни, раціонального харчування й особистої гігієни, активний руховий режим і систематичні заняття фізичною культурою, ефективне загартовування, продуману організацію дозвілля, відмова від шкідливих звичок.

Здоровий спосіб життя - це єдиний стиль життя, здатний забезпечити відновлення, збереження й поліпшення здоров'я населення. Тому формування цього стилю життя в населення - найважливіша соціальна технологія державного значення й масштабу.

Фізична культура й спорт, являючи собою суб'єктивний і об'єктивний аспект життя людей, відіграють величезну роль у формуванні умов праці й життя людини. Фізична культура й спорт допомагають збереженню й зміцненню здоров'я й працездатності людей, дають їм можливість підніматися до вершин фізичної, духовної й культурної досконалості.

Поняття «здоровий спосіб життя» містить у собі раціонально побудований режим навчання, праці, відпочинку, фізичні вправи, об'єднані в оптимальному руховому режимі, правильне харчування, загартовування, відсутність шкідливих звичок, комплекс гігієнічних навичок, психофізичні заходи.

Фізична культура, будучи однієї із граней загальної культури людини, його здорового способу життя, багато в чому визначає поводження людини в навчанні, на виробництві, у побуті, у спілкуванні, сприяє рішенню соціально-економічних, виховних і оздоровчих завдань.

Таким чином, фізична культура спрямована на охорону, зміцнення й розвиток здоров'я населення як психофізичної основи життєдіяльності.

Науково-технічна революція докорінно змінює умови праці: значно скорочуються фізичні зусилля (у першу чергу м'язова діяльність), зменшується рухова діяльність у побуті, механізуються способи пересування, що превалює стає розумова діяльність. Обмежена рухова активність приводить до занепаду сил, утрудняє психічну діяльність. Масова фізична культура стає основним засобом подолання невідповідності між потребою в м'язовій активності й умовами життя.

Прискорення темпу життя, посилення потоку інформації, розширення кола спілкування, активна трудова й суспільна діяльність викликають психічну напругу, що вимагає розрядки. Регулярна активна фізична діяльність сприяє самовідновленню психічної дієздатності людини. Також немаловажне постійне відчуття бадьорості й життєрадісності при регулярних заняттях фізичними вправами. Психічно позитивним є, крім того, відчуття сили волі до занять, спрямованим на фізичне вдосконалювання. Введення в програму свого повсякденного життя цього необхідного компонента способу життя, дозволить більш організовано виконувати свої обов'язки в праці, побуті, суспільній діяльності.

3-4. Роль занять фізичними вправами і спортом у профілактиці захворювань. Профілактика захворювань засобами фізичної культури.

Протипоказання заняття фізичними вправами: недостатність кровообігу 2-3 ступеня; гострий інфаркт міокарда; активна фаза ревматизму, міокардит; стенокардія, емболія легеневої аорти; інфаркт трансмуральний; аневризма аорти; гостре інфекційне захворювання; тромбофлебіт і серцева недостатність. 

Існує багато форм фізичної культури, які використовуються для нормалізації функціонального стану і постави людини, а так само для профілактики захворювань.  Ранкова гігієнічна гімнастика (УГГ) - один із засобів фізичної культури. Вона розвиває силу, гнучкість, координацію рухів. Поліпшує діяльність внутрішніх органів, викликає підйом емоцій, особливо якщо вправа виконується під музику. УГГ краще виконувати вранці в поєднанні із загартовуванням. Рухливі спортивні ігри є хорошим засобом фізичного розвитку, нормалізація психоемоційного стану, вдосконалення координації рухів. Включаючи ігри в урок фізкультури, можна значно підвищити навантаження за рахунок емоційного фактора, а якщо їх проводити на березі річки, моря, то ефективність зростає ще й за рахунок загартовування.  Ходьба і біг. Мають величезне значення у нормалізації обмінних процесів, функціонального стану кардіоресператорної системи.  Ходьба як фізична вправа - цінний засіб для поліпшення діяльності центральної нервової системи, серцево-судинної і дихальної систем. Під час ходьби дихання повинно бути ритмічним, глибоким, не слід затримувати дихання і розмовляти під час ходьби. Дихати через ніс, особливо взимку. Ходьба повинна бути тривалою, але не стомлюючої.  Біг - фізична вправа з великим навантаженням. Він розвиває витривалість, особливо корисно для профілактики захворювання серцево-судинної системи, ожиріння та ін. Його краще поєднувати з ходьбою і дихальними вправами. Ходьбу і біг можна проводити вдень і ввечері.  Застосування ходьби, бігу та їх чергування дадуть ефект лише в тому випадку, якщо заняття будуть проводитися 3-4 рази на тиждень і при щоденних самостійних заняттях.. Поєднання ходьби і бігу дає тренувальний і профілактичний ефект для хворих на серцево-судинниі захворювання і захворювання легень, ендокринної системи.  Велосипедний спорт сприяє посиленню обміну речовин, тренуванні кардіоресператорної системи Велопрогулянки показані при захворюваннях серцево-судинної, дихальної систем та порушеннях обміну речовин, а також внаслідок травм суглобів ніг (для розробки сподвижності і тренування м'язів). Взимку велопрогулянки замінюються вправами на велотренажерах.  Катання на ковзанах рекомендується при багатьох захворюваннях легенів, обміну речовин, знервованості, для нормалізації обмінних процесів, поліпшення функціонального стану і тренування серцево-судинної системи. Крім того, катання на відкритому повітрі має і ще загартовуючий ефект. Дихати слід через ніс. Одяг повинен відповідати погоді, не утрудняти рухів.  Плавання - відмінний тренувальний і загартовуючий засіб. Якщо плавання поєднувати з прогулянками, іграми, то оздоровлюючий ефект ще більше зростає. Плавання посилює діяльність кардіоресператорної системи і обміну речовин, а при травмах і захворюваннях хребта веде до зникнення болю і поліпшення рухливості в суглобах. Обережність слід виявляти при захворюваннях серця, легенів, ЛОР - органів, особливо в осінньо-зимовий час через небезпеку переохолодження та загострення або виникнення застуди. 

10 причин для заняття фізкультурою  1. Зниження ризику захворювань. Дослідження показують що фізична активність відіграє істотну роль у зменшенні шансів розвитку багатьох недуг, серед яких: діабет, серцево-судинні захворювання, підвищений рівень холестерину, інфаркт, остеопороз, артрит, біль у попереку, рак молочної залози та багато інших.  2. Почуття власної гідності. Відчуття задоволення, що з'являється після активної фізичної діяльності, є одним з найбільш приємних станів людського організму. Крім того, якщо ви в змозі дотримуватися плану регулярних тренувань, вам підвладно і багато іншого в житті. Фізичні заняття - це діяльність, яка формує і зміцнює не тільки тіло, але і самооцінку.  3. Швидке зниження ваги. Фізичні тренування регулюють апетит протягом всього дня. Це означає, що не відчуваючи різких спалахів голоду і перестав відчувати несподівану потреба в насиченні, ви з набагато більшою увагою і спокоєм підходите до вибору і якості їжі.  4. Посилення захисту організму. Регулярні заняття - чудовий спосіб зміцнити імунну систему. Дослідники з'ясували, що заняття фізичними вправами, захищають організм від проникнення інфекції і розвитку багатьох хвороб верхніх дихальних шляхів, в числі яких грип, ангіна, нежить, бронхіт.  5. Набуття спокою і психічної врівноваженості. Стрес викликає в нашому організмі реакцію, випускаючи певні гормони, у тому числі кортизол, підвищений вміст якого може несприятливо відбитися на нашому здоров'ї. Фізичні вправи сприяють зниженню в нашому організмі рівня кортизолу і вивільняють такі гормони «хорошого самопочуття», як серотонін, адреналін, допамін і ендорфіни, які, у свою чергу, продукують почуття радості, спокою і задоволення.  6. Позбавлення від безсоння. Американські дослідники визначили, що вправи покращують якість і тривалість сну у всіх людей, що мали до цього різні порушення сну.  7. Енергетична підзарядка. Все дуже просто: м'язи виробляють рух, функціонуючи як своєрідний «двигун» нашого тіла. Регулярні тренування тримають наш «двигун» в «робочій формі», сприяючи його оптимальної ефективності, покращуючи тим самим фізичні можливості, енергетичний рівень і загальний стан організму, роблячи нас міцними, бадьорими і здоровими.  8. Тримісячне японське дослідження, в перебігу якого фахівці стежили за людьми, які займалися бігом три рази на тиждень, виявило значне поліпшення функціонування головного мозку при виконанні вправ, що стимулюють діяльність серцево-судинної системи. В кінці тренувальної програми спеціальні тести, що визначають показники пам'яті, виявили у всіх бігунів істотне поліпшення навичок і здібностей запам'ятовувати інформацію по відношенню до попередніх результатів. А канадські дослідники стверджують, що люди, які регулярно займаються фізичними вправами, набагато менше схильні до ризику розвитку хвороби Альцгеймера. Крім того, ймовірність вікового зниження розумових здібностей у цих людей також набагато менше.  9. Чудове самопочуття. Диски, що відокремлюють і захищають кісткові хрящі в хребті, з віком всихають і зменшуються. Кістки хребта деформуються, осідають і починають тертися один об одного, що позначається на рості і служить причиною виникнення багатьох проблем, пов'язаних з болями в спині. Однак регулярні вправи стискають і розслаблюють диски, зберігаючи їх гнучкими і еластичними, кістки хребта - здоровими.  10. Стимул до спілкування і активного життя. Не варто переживати якщо ви не знаходите часу у вашому щільному графіку, щоб поспілкуватися з друзями та колегами. Просто призначте спільно з ними певні «дати занять». Крім того, що це заохотить вас тренуватися, це дасть вам додатковий стимул для загальних приємних зустрічей у спортивному залі, які, погодьтеся, не такі вже й часті в наш напружений і завантажене роботою час.  Висновок  Регулярні заняття фізичними вправами у поєднанні з твердим режимом дня служить надійним профілактичним засобом проти травм і багатьох захворювань, особливо серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та ін, сприяють мобілізації життєво важливих властивостей організму, рухових здібностей (витривалості, сили, спритності , гнучкості, швидкості), таких якостей як сила волі, енергійність, зібраність, впевненість в собі.