8. Повноваження дпа в сфері фінансової діяльності

ДПА є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує регулярне надходження коштів у державні фонди фінансових ресурсів. Державна податкова адміністрація України, як центральний орган виконавчої влади, підпорядковується Кабінету Міністрів України, який затверджує її структуру, спрямовує і координує роботу. Голова ДПА України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем’єр-міністра України, очолює Державну податкову службу України. Залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов, ДПА України може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об’єднані (на місто і район) державні податкові інспекції. У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція). У ДПА України та ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються колегії. Чисельність і склад колегії ДПА України затверджується Кабінетом Міністрів України, а колегій ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – ДПА України. Колегії є дорадчими органами і розглядають найважливіші напрями діяльності відповідних державних податкових адміністрацій.

9.Характеристика суб’єктів та об’єктів фінансової діяльності держави

Всі суб’єкти фінансової діяльності поділяються на три групи:

контракті фінансові установи;

небанківські фінансово-кредитні установи;

держава (державні установи).

Контрактні фінансові інститути включають:

інвестиційні трасти,

пенсійні фонди,

фінансові компанії,

позичково-ощадні асоціації,

благодійні фонди.

Небанківські фінансово-кредитні установи – це установи кредитної системи небанківського типу, що акумулюють грошові доходи, капітали та заощадження населення, підприємств, держави, спеціалізуючись на виконання кількох операцій або обслуговуючи обмежене коло клієнтів.

До небанківських фінансових посередників належать:

фондові біржі;

страхові компанії;

кредитні спілки;

лізингові компанії;

довірчі товариства;

Об’єктом будь-якого виду фінансової діяльності є надання фінансових послуг.

Послуги – це будь-які функції, пов’язані безпосередньо або опосередковано із задоволенням людських потреб, але безпосередньо не направлені на виробництво яких-небудь предметів.

Фінансова послуга – операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за їх власний рахунок, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою одержання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Фінансові послуги класифікуються за суб’єктною ознакою на такі види:

банківські послуги (відкриття та ведення рахунків, розрахунково-касове обслуговування, надання кредитів, залучення коштів на депозитні рахунки, операції купівлі-продажу валютних цінностей);

фінансові послуги кредитних спілок (кредитування, залучення коштів на депозит, за умови наявності ліцензії);

фінансові послуги ломбардів (кредити під заставу рухомого та нерухомого майна, дорогоцінних металів, реалізація не викупленого майна, збереження закладеного майна);

фінансові послуги в системі гарантування вкладів (Фонд гарантування вкладів забезпечує функціонування системи страхування вкладів в комерційних банках, забезпечуючи довіру населення до банківських установ);

фінансові послуги на валютному ринку (купівля-продаж валюти);

фінансові послуги з лізингу (надання майна в довгострокову оренду з правом майбутнього викупу);

фінансові послуги з перейняття ризику страховими компаніями;

послуги недержавних пенсійних фондів (залучення коштів робітників підприємств для здійснення пенсійних виплат в майбутньому);

послуги у сфері будівництва та операцій з нерухомістю (іпотечне кредитування);

послуги у сфері інноваційної діяльності (фінансування інвестицій та інновацій венчурними фондами, технопарками);

фінансові послуги міжнародних фінансових організацій та установ (інвестування та кредитування державним органам влади, великим компаніям та банкам);

фінансові послуги професійних учасників фондового ринку (торгівля цінними паперами, депозитарна діяльність, діяльність з управління активами інституційних інвесторів);

допоміжні та супутні послуги у сфері фінансової діяльності (оцінка майна або фінансового стану суб’єкта господарювання, консалтингові послуги, послуги з антикризового управління).