Шкільна навчально-дослідна ділянка

У 1995р. наказом Міністерства освіти і науки було затверджено «Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх та позашкільних навчально-виховних закладів».

Шкільна навчально-дослідна земельна ділянка є базовою для проведення навчальних і практичних занять, передбачених програмою курсу «Я і Україна». Без неї не можна обійтися в позаурочній і позакласній роботі з природознавства.

Робота на шкільній навчально-дослідній ділянці сприяє закріпленню теоретичних знань учнів, формуванню в них умінь та навичок вирощувати рослини, розвитку пізнавальних інтересів, трудовому, екологічному вихованню.

Вимоги до функціонування навчально-дослідної ділянки:

• розміри ділянки встановлюються залежно від кількості учнів у навчально-виховному закладі й місцевих умов (для початкової школи – не менше 5000м²);

• дослідна ділянка повинна займати добре освітлене місце з рівною або трохи похилою поверхнею;

• велике значення має віддаленість ділянки від шкільної будівлі, чим вона ближче до школи, тим легше використовувати її в навчальному процесі, бо частіше можна проводити практичні заняття, стежити за розвитком рослин, за впливом на них тих чи інших агрозаходів;

• плануючи й організовуючи навчально-дослідну земельну ділянку, насамперед потрібно передбачити її захист парканом і зеленою огорожею з декоративних дерев і кущів;

• площа шкільної навчально-дослідної ділянки в початковій школі розподіляється так (м²):

овочева сівозміна 1000

ягідник або 450

квітники 300

плодові й декоративні насадження 3000

парники 50

• крільчатник

або так м²

Класи	Класні ділянки	Колекційна ділянка	Кущі-ягідники	Квітники
1-2	40	-	-	1-2 рабатки
3	40	-	2,5	2 «___»
4	40	30	2,5	1 клумба

• за кожним класом закріплюються не тільки діляночки, на яких учні проводять досліди, але й квітники, кущі – ягідники. Якщо при школі є садок, то доглядати за ним необхідно залучати учнів Ш-ІУ класів;

• для роботи на пришкільній ділянці учням необхідний сільськогосподарський інвентар. він повинен відповідати віку учнів і зберігатися в спеціальному приміщенні, на певному місці, щоб зручно було його брати дітям.

Після закінчення робіт черговий учень і вчитель перевіряють, щоб кожен учень привів у порядок свій інвентар і поставив його на своє місце. Для цього інвентар необхідно пронумерувати.

Перелік необхідного інвентаря: лопати, граблі, сапи, сапки ручні, маркери, носилки, лійки, відра, шнур, кошики, молоток, сокира, ящики для розсади, садові ножиці, секатори, терези, грохот, органічні мінеральні добрива, торфокришка, етикетки, садильний і посівний матеріал, щоденники.

Організація і зміст роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці.

У процесі роботи на навчально-дослідній ділянці не слід забувати про вікові особливості молодших школярів: вони швидко стомлюються, їхня увага не може довго зосереджуватися на одному виді діяльності. Тому потрібно чергувати практичні заняття з теоретичними, використовувати елементи гри, під час виконання учнями практичних завдань ставити їм запитання, які б активізували розумову діяльність, намагатися уникати одноманітності в роботі.

Сільськогосподарська праця учнів на шкільній ділянці повинна мати дослідно-практичний характер. У процесі дослідницької роботи перед учнями ставиться конкретне завдання, яке цікавить їх і викликає почуття відповідальності за результати своєї праці. Це підвищує пізнавальну активність учнів і стимулює їхню самостійність у роботі.

Природна для молодших школярів допитливість задовольняється під час проведення різноманітних дослідів з рослинами. Досліди і спостереження над рослинами є найкращою формою поєднання розумової і фізичної праці. Учні вчаться робити порівняння, знаходити подібність і відмінність у будові рослин, виявляти причини, що викликали ті чи інші зміни в рослині, розуміти закономірності в природі. Збираючи неоднаковий врожай однієї і тієї ж культури за різних умов вирощування, учні переконуються в тому, що вони можуть впливати на рослини.

Перевага дослідницької роботи над звичайними практичними заняттями полягає в тому, що вже з 1 класу, коли починається формування особистості учнів, нагромадження знань, учитель виховує в них прагнення терпляче працювати, знаходити цікаве в повсякденній роботі. Елементи дослідництва в процесі практичної роботи на шкільній ділянці розвивають уміння застосовувати знання на практиці.

Вчитель складає план роботи на ділянці. Водночас розробляє тематику дослідів, виходячи з загальної підготовки дітей та місцевих агрокліматичних умов. Бажано при цьому розподілити учнів на ланки по 4-5 чоловік.

Завдання і план проведення дослідів учитель пояснює кожній ланці окремо.

До початку роботи на ділянці, максимально використовуючи наочність, слід ознайомити учнів із зовнішньою будовою рослин, з якими будуть проводитися досліди, фазами їх розвитку й умовами вирощування. Треба також перевірити насіння на схожість і вивчити склад ґрунту шкільної ділянки.

Загальні вимоги до методики роботи на навчально-дослідній ділянці.

1. Дослідні рослини повинні вирощуватися на контрольній та дослідній ділянках, розміри яких не менші 5 м² (бажано в двох чи трьох повтореннях, щоб випадкова загибель окремих рослин не зірвала досліду).

2. Дослідна і контрольна ділянки повинні мати однакові умови, за винятком одного фактора, який досліджується, наприклад, рівну площу, однакові освітлення, грунт, попередники, полив або відсутність його. Різними можуть бути внесення добрив, строк висівання чи глибина загортання насіння та ін.

3. На дослідній та контрольній ділянках догляд за рослинами проводиться одночасно. Одночасно на обох ділянках проводяться спостереження і запис даних за спеціальною схемою в журналі, збирання рослин для гербарію, фотографування, виготовлення діаграм тощо.

4. Проводяться облік урожаю, підсумки роботи.

Велике значення у дослідницькій роботі учнів має вміння записувати результати спостережень.

У методичній літературі рекомендуються різні форми запису. Найпоширеніші з них – щоденники. Але учням молодших класів вести щоденник важко. Ця робота для них трудомістка й одноманітна. Практикою перевірено, що наслідки спостережень учням початкових класів краще вносити в таблиці, які заздалегідь заготовляє вчитель.

Наприклад: «Спостереження за ростом і розвитком буряків».

Цукрові буряки	Фази розвитку
	Посів	Сходи і висота їх	Третій листок	Початок потовщення кореня	Змикання рядків	В’янення листків	Збирання врожаю	Облік урожаю
Догляд за рослинами	Дати виконання роботи

Така схема є планом для спостережень учнів. Вона спрямовує увагу дітей і якоюсь мірою привчає до конкретності і послідовності в проведенні спостережень. Практика показала, що в початкових класах необхідно вести систематичний контроль за всіма видами діяльності школярів з тим, щоб своєчасно подати їм допомогу не тільки у виконанні певних робіт, а й у проведенні і особливо в користуванні спостережень, підвести учнів до розкриття причин явищ, з’ясування залежності росту і розвитку рослин від догляду за ними.