Організація та обладнання куточка живої природи.

Площа, місце, кількісний і видовий склад рослин і тварин куточка живої природи визначаються вчителем з урахуванням місцевих умов і кількості учнів, які залучаються до роботи, та погоджуються з керівником навчального закладу й представниками санепідстанції.

Для утримання рослин і тварин, догляду за ними необхідно мати столи, стелажі, невеличку шафу, підставки для розміщення кімнатної теплички, акваріумів, вазонів і ящиків з рослинами, тераріумів, ентомологічних садків, кліток і вольєрів для птахів і ссавців. Столи й підставки, гірки з квітами найкраще розміщувати навпроти вікон, а клітки для птахів, тварин – біля протилежної від вікон стіни.

Крім того, скляний посуд різних розмірів, пробірки, лійки скляні й гумові трубки, лінійки, ножі, пінцети, поливальниці, пульверизатор для обприскування рослин, щітки й губки для обмивання листків. У підсобному приміщенні мають бути грунт різного складу (торфовий, дерновий, листяний), а також річковий пісок.

Згідно з «Положенням про куточок живої природи загальноосвітніх навчальних закладів» у ньому можуть бути експозиційна й навчально-дослідна частини, частина лабораторно-селекційної роботи та підсобне приміщення.

В експозиційній частині розміщуються акваріуми, флораріуми, тераріуми та віварії. Кількісний і видовий склад експозиції визначається завідувачем куточка живої природи, місцевими умовами, наявністю експозиційних площадок.

Навчально дослідна частина має забезпечити кількісний і видовий склад об’єктів для навчально-дослідної роботи учнів та виконання програмних завдань із курсу «Я і Україна».

У частині лабораторно-селекційної роботи мають бути умови для утримання, розмноження, вирощування, збереження рослин і тварин, догляду за ними, а також необхідна кількість навчально-дослідних місць для роботи учнів із вивченням представників рослинного й тваринного світу – мешканців куточка живої природи.

У куточку живої природи утримуються рослини й дрібні тварини, набір яких визначається змістом практичних робіт, дослідів, спостережень, які передбачені навчальною програмою та планом роботи в гуртках.

Рослини куточка живої природи, їх розміщення й догляд за ними. Для шкільного живого куточка рекомендовано близько 30 кімнатних рослин. Бажано, щоб до колекції входили ті рослини, над якими можна провести не один, а кілька дослідів (пеларгонія, первоцвіт, фуксія, монстера, традесканція, бегонія, елодея, кактуси та ін.).

У куточку живої природи мають бути також дикорослі рослини для виявлення їхніх біологічних особливостей. Такі рослини викопують із грудкою землі під час екскурсії і висаджують у невеликі горщики.

Культурні рослини вирощують у разі потреби (для постановки дослідів).

Розміщати рослини в куточку живої природи треба групами – за біологічними особливостями.

Щоб краще використати природне освітлення кімнати, необхідно світлолюбні й низькорослі рослини розмістити ближче до джерела світла, а ті невитривалі – подалі від нього. Оптимальні умови вирощування рослин – стала температура повітря (коливання в межах 3 - 6˚ С не шкідливі) та відсутність протягів.

Поливання кімнатних рослин – одна з найважливіших операцій. Буває непросто визначити, скільки саме потрібно води тій чи іншій рослині. Насамперед, це залежить від стану рослини. Слід пам’ятати, що рослині більше шкодить надмірна кількість вологи, ніж її нестача. Рослині необхідні не тільки вода, а й розчинені в ній мінеральні речовини, а також повітря. Якщо ж у ґрунті вода міститься в надмірній кількості, то порушуються повітряний режим і живлення рослини. Грунт завжди має бути пухким, щоб вода під час поливання проходила наскрізь.

Для поливання носик лійки треба покласти на край горщика й лити воду повільно, тоді вона пройде крізь усю товщу ґрунту й вийде в піддонник, з якого її слід злити.

Пересаджування. Велике значення для рослин має грунт, бо саме з нього вони дістають необхідні для розвитку мінеральні речовини.

Різні рослини потребують ґрунту різного складу, тому під час пересаджування треба дуже уважно поставитися до його вибору. Для ґрунтової суміші мають входити дерновий, листяний, перегнійний і торфовий ґрунти, а також великозернистий пісок.

Пересаджують рослини переважно навесні, ще перед початком росту (в березні – квітні). Не слід пересаджувати рослини в надто великі горщики. Об’єм нового горщика буде достатнім, якщо в нього входить горщик, з якого пересаджується рослина.

Вирощування кімнатних рослин сприяє закріпленню на практиці знань, набутих при вивченні тем: «Рослини – частина живої природи»., «Грунт» тощо.

Тварини куточка живої природи.

Особливу увагу потрібно приділити добору мешканців живого куточка. Його слід проводити за принципом демонстраційності, безпеки для дітей, невибагливості до умов утримання. Не слід перевантажувати живий куточок великою кількістю тварин. Треба пам’ятати, що це живі істоти, які щоденно потребують уваги, діти повністю забезпечити її не можуть, і тому певний обсяг роботи по догляду лягає на вчителя. Краще взяти кілька невеличких тваринок, які добре живуть і розмножуються в неволі. Кожну нову придбану тварину слід деякий час (до тижня) потримати в карантині, аби пересвідчитися в задовільному стані її здоров’я, і лише після цього переводити до загального приміщення.

Школярі часто приносять до школи підібраних на вулиці тварин або домашніх утриманців, яких з тих чи інших обставин не можуть тримати вдома надалі. Всіх їх брати немає змоги. Крім того, вони можуть бути носіями хвороб, небезпечних як для мешканців живого куточка, так і для самих дітей.

Бажано допомогти дітям знайти для свого улюбленця нового господаря, який піклуватиметься про нього, порадити віднести хвору тварину до ветлікаря, а за можливості і самому надати покаліченій тварині певну допомогу, але в ні якому разі не залякувати хворобами, не викидати на очах дітей принесену ними істоту, аби не нанести школярам моральної травми, не посіяти в їхніх душах зерна жорстокості, байдуже ставлення до чужих страждань.

Із ссавців для живого куточка початкової школи можна рекомендувати, насамперед, морських свинок, сірійських або золотистих хом’ячків, декоративних щурів. Морських свинок можна тримати в будь-якій клітці достатнього розміру (не менше 15 дм² площі на пару), але краще – в спеціально зроблених садках з високими стінками і відкритих для спостереження зверху. В таких садках вони можуть жити групами по кілька самиць і одному самцю (два самці в одному приміщенні будуть весь час битися, тому їх не можна утримувати разом).

Хом’ячки можуть жити в невеликому акваріумі, в який треба поставити для них маленький будиночок (15х15х15 см) з кришкою і боковим ходом.

Що ж до декоративних щурів, то їх краще утримувати в спеціально виготовлених клітках з металевої сітки, які щільно закриваються, бо ці тварини добре стрибають, лазять по сітці і легко можуть втекти. Ці тварини досить кмітливі і з ними можна поставити багато цікавих дослідів.

Птахів не слід брати з природного середовища, а тим паче відловлювати восени, а навесні випускати на волю. Річ у тому, що після певного часу життя в клітці пташка втрачає природну обережність, відвикає сама здобувати собі їжу і, випущена на волю, як правило, гине. Тому для живого куточка краще брати птахів, які вже багато поколінь живуть і розмножуються в штучних умовах. Це канарки, амадіни, різноманітні папуги.

З плазунів мешканцями живого куточка найчастіше бувають черепахи (степова і болотяна). Помешканням їм слугує тераріум, обладнаний лампою, яка є водночас джерелом освітлення і обігрівання. Враховуючи різний спосіб життя і живлення, помешкання їх треба обладнати з урахуванням цих особливостей.

Для степової черепахи дно засипають піском, декоруючи його кількома камінцями.

Болотяна черепаха – мешканець водного середовища, але для неї треба обладнати невеликий острівець , на який вона могла б вільно вилазити і грітися під джерелом тепла.

Крім постійних мешканців, у живому куточку час від часу знаходять притулок і тимчасові тварини.

Цих тварин утримують певний час для спостереження і демонстрації на уроках природознавства, а потім повертають туди, звідки вони були взяті.

Такими «гостями» можуть бути жаби, ропухи, водяні та наземні комахи, молюски тощо.

Спостереження за живими об’єктами сприяє кращому, глибшому засвоєнню матеріалу підручника, на практиці ознайомлює з життям представників нашої фауни, їх значенням у природі й житті людини, розвиває інтерес до тваринного світу, прищеплює любов до рідної природи.

Паспортизація об’єктів живої природи. На кожний об’єкт має бути паспорт (етикетка), в якому зазначаються назва й короткі відомості про рослину чи тварину. Ці дані записуються в картки, з яких складають картотеку мешканців куточка живої природи.

На підставі зібраних даних про рослину чи тварину виготовляють етикетки, котрі прикріплюють до посудини з рослиною, акваріума, тераріуму або клітки тварини.

Етикетки бажано виготовляти з пластмасових матеріалів (їх можна використовувати протягом багатьох років, а паперові - треба постійно поновлювати).

Рослини і тварини, за якими учні доглядають у живому куточку, є чудовим демонстраційним матеріалом для уроків.