1. Позитивні санкції

- Формальні позитивні санкції - публічне схва­лення з боку влади, вру­чення почесної грамоти, грошової нагороди, на­городження орденами, медалями, спорудження пам'ятників;

- Неформальні позитив­ні санкції - слава, шано­ба, повага, визнання ав­торитету, схвалення з боку оточення, у засо­бах масової інформації

2. Негативні санкції

- Формальні негативні санкції - покарання передбачені законом (застереження, заува­ження, штрафи, арешт, ув'язнення, позбав­лення громадянських прав, конфіскація май­на)

- Неформальні негати­вні санкції — громадсь­ких осуд, огуда, висло­влювання подиву, не­задоволення, відмова подати руку, підтри­мувати товариські сто­сунки тощо.

3. З огляду на зміст суспільних вимог

- Правові санкції - сис­тема передбачених за­коном покарань і заохо­чень за певні дії,

- Етичні санкції - систе­ма заохочень, доган, за­уважень, які випливають із визнаних моральних принципів;

- Сатиричні санкції - система насмішок, глу­зувань, яких зазнають люди, що поводяться інакше, ніж прийнято;

- Релігійні санкції - наго­роди і покарання, пе­редбачені системою до­гматів, вірувань будь-якої релігії за їх додер­жання чи порушення.

3. Соціалізація особистості.

Соціалізація – складний і тривалий процес входження індивіда до системи соціальних зв’язків та відносин, його активної взаємодії з оточенням у результаті якої він засвоює зразки поведінки, соціальні норми і цінності, необхідні для його успішної життєдіяльності у суспільстві.

Соціалізація - це процес, під час якого індивід засвоює культурні норми та соціальні ролі.

У зв'язку з тим, що людина є активним суб'єктом, взаємодія її з середовищем пов'язана не лише із засвоєнням його вимог, але і з можливістю змінювати середовище, впливати на нього. Взаємодія індивіда та соціального середовища в процесі соціа­лізації відбувається у формі адаптації та інтеріорізації.

Адаптація - це пасивне пристосування людини до соціаль­ного середовища.

Інтеріорізація - це активна взаємодія індивіда із середо­вищем, у якому людина робить свідомий вибір.

Соціалізація особистості відбувається під впливом агентів та інститутів соціалізації, що формують, спрямовують, сти­мулюють чи обмежують формування особистості.

Агенти соціалізації - це люди, котрі відповідають за засвоєн­ня культурних норм і соціальних ролей.

Інститути соціалізації - організації, що впливають на процес соціалізації та його організацію.

Агенти й інститути соціалізації виконують важливі функції, а саме:

• навчання культурним нормам і зразкам поведінки;

• контроль затим, як міцно, правильно та глибоко засвоєно соціальні норми й ролі.

Процес соціалізації відбувається в первинних і вторин­них групах.

Первинна соціалізація - це сфера міжособистісних від­носин, вторинна - сфера соціальних відносин.

Умови, що впливають на соціалізації:

- сукупність ролей і статусі, що їх пропонує суспільство людині;

- сукупність соціальних інститутів, соціальних організацій, соціальних спільнот у межах яких індивід виконує свої ролі;

- сукупність соціальних цінностей, норм, знань, навиків, якостей, котрі людина набуває, щоб реалізувати свої ролі;

- соціальне середовище, яке включає соціальні інститути і технології виробництва, відтворення і передачі культурних зв’язків;

Конкретні події, соціальні явища і процеси, якими зв’язана конкретна людина.

Основні стадії соціалізації

- рання - від народження до поступлення в школу;

- навчання - з моменту поступлення в школу до закінчення очних форм загальної і спеціальної освіти;

- соціальна зрілість - основна, яка охоплює період активної трудової і суспільно-політичної діяльності

- завершення життєвого циклу – з моменту припинення постійної трудової діяльності в рамках офіційних організацій.

3. Періоди соціалізації.

- дотрудовий;

- трудовий;

- післятрудовий.

Фактори, що впливають на соціалізацію:

Перша - мегафактори - космос, планета, всесвіт, які тією чи іншою мірою через інші групи факторів справляють вплив на соціалізацію всіх мешканців Землі.

Друга - макрофактори - країна, етнос, суспільство, держава, які впливають на соціалізацію мешканців у певних країнах (цей вплив опосеред­ковано двома іншими групами факторів).

Третя - мезофактори - умови соціалізації великих груп людей, вирізнюваних за місцевістю і типом поселення, в яких вони живуть (регіон, місто, селище); за належністю до аудиторії тих або інших мереж масової комунікації (радіо, телебачен­ня та ін.) і за належністю до тих або інших субкультур.

Четверта - мікрофактори. До них належать фактори, що безпосередньо впли­вають на конкретних людей, котрі з ними взаємодіють: сім'я і домашнє вогнище, сусідство, групи ровесників і співробітників, різні громадські, державні, релігійні і приватні організації, мікросоціум.

Важливий вплив на соціалізацію має механізм соціалізації.

Механізм соціалізації особи – поєднання чинників, що характеризують умови соціального середовища, з чинниками, які характеризують індивіда:

- засвоєння особою мови соціальної спільності;

- способи і методи мислення, властиві особі;

- форми раціональності та почуттів;

- прийняття особою норм, цінностей, традицій, методів діяльності;

- система навчання і виховання.

Механізми соціалізації поділяються:

Перша група — психологічний і соціально-психологічний механізми соціалізації:

Друга група – соціальні механізми соціалізації:

Традиційний механізм соціалізації стано­вить собою засвоєння людиною норм, еталонів пове­дінки, поглядів, стереотипів, що характерні для її сім'ї і найближчого оточення.

Інституціональний механізм соціалізації (виробничі, гро­мадські, клубні й інші структури, а також засоби масової комунікації).

Засоби масової комунікації як соціальний інститут (преса, радіо, кіно, телебачення) впливають на соціалізацію людини не лише за допомо­гою трансляції певної інформації,

Стилізований механізм соціалізації діє в рамках певної субкультури

Міжособистісний механізм соціалізації функціонує в процесі взаємодії людини з суб'єктивно значущими для неї особами.

5