3. Соціальна структура суспільства.

Головною передумовою для здійснення аналізу будь-яко­го суспільства є знання його соціальної структури. Це понят­тя застосовують у широкому і вузькому значені. У широко­му — це будова суспільства взагалі, система зв'язків між усі­ма його складовими елементами. У вузькому смислі соціальна структура — це лише соціально-класові та соціально-групові спільноти, їхні взаємовідносини.

Соціальна структура суспільства — це його будова, де кож­ний елемент об'єднаний спільністю інтересів і об'єктивно відрізняється від інших своїм специфічним місцем у суспільстві.

Елементи соціальної структури:

1. Статуси і ролі

2. Індивіди (люди)

3. Соціальні групи і спільноти

4. Соціальні інститути, організації

5. Соціальні взаємодії

6. Соціальні відносини

7. Соціальні функції

У кожному суспільстві таких груп і спільнот дуже багато. З точки зору характеристики соціальної структури суспільства особливо важливе значення має виявлення таких соціальних груп, як:

1. соціально-економічна – формується у результаті виникнення соціальної нерівності, охоплює соціальні класи, верстви, стани, прошарки (класи, соціальні вер­стви, стани),

2. соціально-демографічна – охоплює спільності, що відрізняються за віком, статтю, місцем народження, проживання (чоловіки, жінки, діти, пенсіонери),

3. етносоціальна – містить спільності, що формуються за особливостями мови, культури, традицій, звичаїв, менталітету (нації, народності, племена, етно­графічні групи),

4. соціально-територіальна – відрізняється відмінностями у господарстві і побуті окремих територіальних громад і типів поселення, що склалися у силу об’єднаних обставин (жителі міст, сільське населення),

5. соціально-професійна – включає спільності, що відрізняється за професіями, знаннями, вмінням, навичками (вчителі, шахтарі, військові) тощо.

В деяких суспільствах важливе значення можуть мати різні релігійні, расові, політичні та інші групи.

4. Теорія стратифікації.

Термін стратифікація був введений П. Сорокіним для позначення соціальної нерівності.

Соціальна стратифікація - це соціальний процес, в ході якого соціальні верстви виявляються нерівними між собою і відрізняються за правами, пільгами, авторитетом, престижем.

Соціальна стратифікація - це ієрархічно організована структура соціальної нерівності, яка існує в певному суспільстві в даний історичний проміжок часу. Таку ієрархічно побудовану структуру соціальної нерівності можна уявити як розподіл суспільства на страти. Страта - соціальний прошарок індивідів, що різняться за своїм становищем у соціальній ієрархії суспільства.

Окрему концепцію соціальної стратифікації розробив П. Сорокін. За визначенням цього ученого, соціальна стратифікація — це диференціація населення на класи і верстви в ієрархічній побудові. її основа і сутність полягають у нерівномірному розподілі прав і привілеїв, відповідальності та обов'язків, наявності певних соціальних цінностей, влади і впливу серед членів того чи іншого співтовариства

Критерії стратифікації: дохід, освіта, влада, престиж

форми соціальної стратифікації: економічна, політична і професійна.

Економічна стратифікація. Якщо економічний статус членів суспільства різниться, якщо серед них є як заможні, так і незаможні, таке суспільство характеризується наявністю економічного розшарування незалежно від того, організоване воно на соціалістичних чи капіталістичних принципах. Ніякі вивіски, етикетки, заяви неспроможні змінити чи приховати реальність факту економічної нерівності, яка виявляється у різних доходах, рівні життя, існуванні багатих і бідних верств населення.

Політична стратифікація. Якщо в межах будь-якої групи існують ієрархічно різні ранги (авторитет і престиж, звання і пошана, керівники і підлеглі), тоді, незалежно від термінів (мо­нархи, бояри, власники, бюрократи, керівники). У будь-якому суспільстві йде постійна боротьба між сила­ми політичного вирівнювання і силами стратифікації.

Професійна стратифікація виявляється в двох основних формах: ієрархія професійних груп (між професійна страти­фікація) і стратифікація всередині професійних груп.

Ієрархія професійних груп. В усі часи існували певні професії, представники яких займали верхні сходинки в суспільстві, і професії нижчі.

Стратифікація всередині професійних груп. Всередині кожної професії також існують градації, верстви. Якщо поди­витись на професію актора, то можна побачити, що серед її представників є і "зірки", які за фільми та театральні поста­новки отримують великі гонорари, є просто відомі артисти, які мають гарне місце роботи у певному престижному театрі, а є нікому невідомі актори маловідомих театрів, що тільки мріють достатньо заробляти. При цьому вони часто мають однакову освіту і стаж роботи за своєю спеціальністю.

В суспільстві постійно відбуваються певні соціальні рухи, зміни. Ці соціальні переміщення призводять до змін у соціальній структурі суспільства, а також зміни соціальної стратифікації суспільства. Такі соціальні переміщення в соціології називають соціальною мобільністю.

Під соціальною мобільністю розуміють будь-який перехід індивіда або соціальної групи з однієї соціальної позиції до іншої.

Розрізняють два різновиди мобільності — горизонтальну і вертикальну.

Горизонтальна — переміщення без помітної зміни статусу (наприклад, з однієї галузі до іншої на тій самій посаді).

Вертикальна — із зміною статусу (наприклад, коли люди­на робить кар'єру і просувається догори сходинками соціальної ієрархії).

Види соціальної мобільності:

До факторів індивідуальної мобільності, тобто до чинників, завдяки яким одна людина досягає успіхів більше і швидше, ніж інші, належать:

- фізичні та розумові здібності;

- виховання;

- місце проживання;

- соціальний статус сім'ї;

- рівень отриманої освіти;

- вигідний шлюб та життєвий збіг обставин.

Канали соціальної циркуляції, найважливішими з яких учений вважає такі: армія, церква, школа, політичні, економічні й професійні організації.

7