7.2. Особливості проведення

деяких невідкладних робіт у районах лиха

Гасіння природних пожеж. Для гасіння лісових пожеж за-

стосовують наземну та авіаційну пожежну техніку, а з метою при-

425

РОЗДІЛ 7.

пинення поширення вогню — вирубку дерев, оборювання осеред-

ків пожеж. При гасінні торф’яних пожеж вогонь зупиняють, вла-

штовуючи канави шириною 0,7-1 м та глибиною до мінерального

грунту або грунтових вод.

Ліквідація наслідків землетрусів передбачає:

– інженерну розвідку об’єктів, що потрапили в зону руйну-

вань;

– створення проїздів до об’єктів рятувальних робіт;

– розборку завалів та рятувальні роботи;

– укріплення або обвалення конструкцій, будинків та споруд,

що загрожують обвалом;

– забезпечення життєдіяльності потерпілого населення,

–

проведення аварійних робіт, в першу чергу, на комунально-

енергетичних мережах.

Розборка або обвалення стін та інших конструкцій буді-

вель, що зазнали сильних руйнувань, проводиться під час ря-

тувальних робіт або коли відновлення будівель недоцільне. Роз-

борка та обвалення виконується вручну, за допомогою технічних

засобів, методом підриву та комбінованим методом. Спосіб руй-

нування залежать від структури, матеріалів і характеру пошко-

джень цих конструкцій, щільності забудови території, наявних

сил, засобів тощо. Завали, під якими опинились люди, як прави-

ло, розбирають вручну або поєднують із застосуванням механіз-

мів.

Аварії на газових мережах ліквідовують в першу чергу, адже

через такі аварії можуть виникнути небезпечні отруєння людей,

пожежі і вибухи. Небезпеку не складно усунути, відключивши ді-

лянку газової мережі на газорозподільній станції, а в пошкодже-

них будинках — на стояку або на вході в будинок. Усі аварійні ро-

боти на газових мережах виконуються в ізолюючих протигазах

спеціалістами аварійно-технічних команд.

При аваріях на водопровідних та енергетичних мережах

також, в першу чергу, застосовують відключення.

Невідкладні роботи на гідротехнічних спорудах передбача-

ють укріплення діючих або зведення тимчасових захисних споруд

та боротьбу з утворенням заторів.

При аварії з викидом радіоактивних речовин необхідно чіт-

ко стежити за часом перебування людей на зараженій місцевості

та захищеності від радіоактивного пилу. Населенню і формуван-

ням ЦО рекомендується проводити йодну профілактику.

426

Управління силами та засобами ОГ під час НС

Аварії з викидом отруйних речовин в повітря інколи можна

нейтралізувати осадивши газ водою або парою. Всі роботи викону-

ються у засобах захисту, а при високих концентраціях токсичних

речовин у повітрі із застосуванням ізолюючих протигазів.

7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів

та спеціальна обробка людей

Забруднення радіоактивними та зараження отруйними і біо-

логічнонебезпечними речовинами під час відповідних надзви-

чайних ситуацій вимагає проведення комплексу робіт щодо очи-

щення споруд, техніки, товарів, в т.ч. харчових продуктів, обробки

засобів індивідуального захисту, що використовувалися під час

ліквідації наслідків аварії.

Обеззаражування проводиться за такою послідовністю:

1) Обеззаражування території об’єкту;

2) Обеззаражування будинків та приміщень;

3) Обеззаражування тари, технологічного устаткування, посуду;

4) Обеззаражування продовольчих товарів, води та непродо-

вольчих товарів.

Для обеззараження використовуються технічні засоби для

мит тя та видалення бруду з поверхні предметів, а також для ви-

далення верхнього забрудненого шару, а саме:

•

поливо-мийні машини, обприскувачі, пожежні машини;

•

бульдозери, грейдери, спеціальні дорожні машини;

• гідропульти;

• ручні

обприскувачі;

•

пилососи, щітки, скребки та ін.

Залежно від виду небезпечних речовин, які потрібно видалити

та нейтралізувати, обеззараження поділяється на дезактивацію,

дезінфекцію та дегазацію.

Дезактивація – видалення радіоактивних речовин.

Дезактивацію проводять, знімаючи верхній забруднений шар

поверхні, змітаючи забруднення, при цьому доцільно використо-

вувати пилососи, змиваючи радіоактивні речовини. Для підви-

щення ефективності змивання використовують кислоти, луги,

фосфат натрію, трилон Б, щавелеву та лимонну кислоти, солі цих

кислот, аміачну воду (20-24%), водні розчини мила (50 г мила на

427

РОЗДІЛ 7.

10 л води), водні розчини (0,3%) синтетичних миючих засобів

(пральні порошки).

Дегазація – видалення та нейтралізація отруйних та сильноді-

ючих речовин.

Дегазація може проводитись хімічним або механічним спо-

собом. Хімічний спосіб передбачає застосування дегазуючих

розчинів, механічний – зрізання і видалення верхнього зараже-

ного шару. До дегазуючих речовин відносяться хімічні сполуки,

які вступають в реакцію з отруйними речовинами і перетворю-

ють їх в нетоксичні сполуки. Для дегазації застосовують речови-

ни окислювально-хлоруючої дії (гіпохлориди, хлораміни) і лужні

(їдкі луги, соду, аміак, солі амонію тощо), а також такі спеціальні

розчини як: дегазуючий розчин № 1, що містить 5% розчину

гексахлормеламіну або 10% розчину дихлораміну в дихлорета-

ні, він призначений для дегазації БОР типу іприт і V-газів; дега-

зуючий розчин № 2 — водний розчин 2% їдкого натру, 5% мо-

ноетамоламіну та 20% аміаку і призначений для дегазації БОР

типу Зоман.

Дезінфекція – знищення хвороботворних мікробів та нейтра-

лізація токсинів.

Дезінфекцію проводять хімічним, фізичним, механічним або

комбінованим способом.

Хімічний спосіб передбачає застосування спеціальних дезін-

фікуючих речовин, що знищують хвороботворні мікроорганізми і

руйнують біотоксини.

Для дезінфекції, а також часто і для дегазації, застосовують

такі речовини та їх розчини:

• хлорне

вапно,

•

водний розчин хлорного вапна,

•

їдкий натр (каустична сода),

•

водний розчин їдкого натру (10%),

•

формальдегід (35-40% водний розчин),

• перекис

водню,

• спеціальні

препарати.

Фізичний спосіб дезінфекції використовується переважно

для невеликих предметів, білизни, посуду. Він передбачає засто-

сування тривалої дії високих температур (кип’ятіння, нагрівання в

автоклаві, використання перегрітої пари, відкритого вогню тощо) з метою знищення мікроорганізмів та руйнування токсинів.

428

Управління силами та засобами ОГ під час НС

Механічний спосіб передбачає видалення мікроорганізмів та

токсинів разом з верхнім шаром предметів або їх миття. Цей спосіб

потребує утилізації забруднених речовин і води.

Для перевірки якості дезінфекції проводять бактеріологічні до-

слідження.

Під час проведення робіт з обеззараження необхідно дотриму-

ватися таких заходів безпеки:

•

всі роботи повинні виконуватися в засобах індивідуального

захисту;

• в зоні РР зараження здійснювати контроль за одержаними

дозами опромінення;

•

в зоні хімічного зараження уникати застою ОР, в приміщен-

ні працювати з відчиненими дверима та вікнами;

•

в період роботи не пити води, не їсти, не палити і не знімати

засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);

• на відкритій місцевості під час проведення робіт знаходи-

тись з навітряної сторони по відношенню до зараженого

об’єкта (предмета);

•

для уникнення перегріву тіла необхідно дотримуватися гра-

нично допустимого часу безперервної роботи в захисному

одязі;

• знімати ЗІЗ тільки у спеціально відведених місцях після

спеціальної обробки;

•

після проведення робіт провести обеззараження інструмен-

ту, приладів.

Дезактивація території, приміщень, устаткування та ін-

вентарю.

Територію з твердим покриттям дезактивують, змітаючи по-

передньо зволожений радіоактивний пил, після цього миють, як

правило, застосовуючи спеціальну техніку.

Радіоактивний пил та забруднена вода повинні підлягати пере-

робці на спеціальних комбінатах та подальшому захороненню.

Територію без твердого покриття дезактивують шляхом вида-

лення верхнього шару грунту товщиною 5-10 см, а взимку верх-

нього шару снігу 5-20 см. Зрізаний грунт чи сніг відвозять в спеці-

ально відведені місця для захоронення.

Дезактивацію зовнішніх стін будинків та дахів проводять, зми-

ваючи радіоактивний пил водою або спеціальними розчинами.

Для дезактивації внутрішніх приміщень застосовують пилосо-

си, проводять вологе прибирання тощо.

429

РОЗДІЛ 7.

Дегазація території, будинків, устаткування та інвентарю.

Територію з твердим покриттям дегазують сухим хлорним

вапном, згодом поливаючи його водою, грунтові площадки після

застосування хлорного вапна (0,2-0,3 кг/м2) перекопують на гли-

бину 3-5 см або засипають шаром грунту 8-10 см. Зимою зніма-

ють верхній шар снігу товщиною 5-20 см.

Зовнішню поверхню будинків і споруд дегазують водою або де-

газуючим розчином, внутрішні приміщення — шляхом розбризку-

вання дегазуючих розчинів з наступним миттям водою і провітрю-

ванням.

Обеззараження транспортних засобів і техніки проводиться

на станціях обеззараження транспорту, які, переважно, організу-

ються базі підприємств автосервісу.

На предметах отруйні речовини видаляють тампонами, змоче-

ними в дегазуючих розчинах. Деколи для дегазації використову-

ють відкритий вогонь.

Для дегазації дрібних металевих предметів застосовують

кип’я тіння протягом 30-40 хвилин.

Дезінфекція. Територію, будинки дезінфікують 20%–м роз-

чином хлорного вапна та іншими дезінфікуючими речовинами;

устаткування та інвентар обробляють 6%–м розчином перекису

водню; металевий інвентар та посуд — кип’ятять в 2%–му роз-

чині кальцинованої соди протягом 1,5 год. після чого промивають

водою.

Санітарна обробка передбачає комплекс заходів щодо знеза-

раження населення та особового складу формувань цивільної обо-

рони від радіоактивних, отруйних речовин та хвороботворних мі-

кроорганізмів.

За правилами проводять повну та часткову санітарну обробку.

Часткова санітарна обробка передбачає механічне очищен-

ня, миття та обробку засобами, що входять до індивідуальних про-

тихімічних пакетів відкритих ділянок шкіри, зовнішніх поверхонь

одягу, взуття, засобів індивідуального захисту. Як правило, част-

кову обробку проводять в зонах зараження та забруднення.

При повній санітарній обробці, крім загального обеззара-

ження і миття тіла, замінюється одяг і білизна.

Санітарна обробка особового складу формувань та населення

проводиться в санітарно-обмивних пунктах, що, як правило, фор-

муються на базі бань, санперепускників, душових, можливе вла-

штування тимчасових пунктів в польових умовах.

430

Управління силами та засобами ОГ під час НС

Взуття, одяг, білизну та засоби захисту обробляють у відділен-

нях обеззараження. Станції обеззараження одягу влаштовують

на базі хімчисток, побутових комбінатів, а деколи підприємств, що

мають печі та автоклави.