
- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.2. Історія розвитку безпеки життєдіяльності
- •1.3. Складові безпеки життєдіяльності
- •1.4. Теоретичні основи бжд
- •1.5. Теорія небезпеки та безпеки
- •1.6. Культура суспільства та її захисна функція
- •2.1. Негативні фактори середовища
- •2.2. Негативні фактори активної групи
- •2.3. Ідентифікація небезпек
- •2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.6. Природні надзвичайні ситуації
- •3.1. Види та причини виникнення надзвичайних
- •3.2. Гідродинамічні аварії
- •3.3. Аварії на пожежонебезпечних об’єктах
- •3.4. Надзвичайні ситуації на об’єктах
- •3.5. Транспортні надзвичайні ситуації
- •3.6. Пожежна безпека.
- •3.7. Радіаційна безпека
- •3.8. Паспортизація, ідентифікація
- •4.1. Соціальні небезпеки
- •4.2. Фізіологічні чинники забезпечення
- •4.3. Психологічні важелі забезпечення
- •4.4. Небезпеки загальної інформатизації
- •4.4.1. Інформаційні засоби та способи впливу
- •4.4.2. Методи маніпулювання людською свідомістю
- •4.5. Небезпека засобів масової інформації
- •4.5.1. Вплив змі на свідомість людини
- •4.5.2. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.6. Нейролінгвістичне програмування
- •4.6.1. Концепція нейролінгвістичного програмування
- •4.7. Діанетика — наука про розум
- •4.8. Невідкладна допомога
- •4.8.1. Допомога при пошкодженнях
- •4.8.2. Кровотеча та перша допомога при кровотечах
- •4.8.3. Долікарська реанімація
- •4.8.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •4.8.5. Утоплення, принципи долікарської допомоги
- •4.8.6. Ураження електричним струмом
- •4.8.7. Отруєння хімічними речовинами
- •II. Група резорбтивних отрут більш об’ємна
- •1. Отруєння окремими кислотами
- •2. Отруєння окремими лугами
- •3. Отруєння деякими іншими корозивними отрутами
- •4. Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)
- •4.1. Отрути, що діють переважно на кров
- •5. Отруєння деструктивними речовинами
- •6. Отруєння отрутами, що викликають розлади функцій
- •8. Отруєння наркотиками
- •9. Отруєння алкоголем
- •10. Отруєння отрутохімікатами
- •11. Харчові отруєння
- •12. Отруєння отруйними рослинами
- •13. Харчові інтоксикації
- •4.9. Небезпеки у сучасному урбанізованому
- •4.9.1. Тероризм
- •4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни;
- •5.1. Ризик – як характеристика небезпеки.
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.1.3. Нормування ризиків
- •5.1.4. Оцінка рівня ризику
- •5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику
- •5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Основи національного законодавства
- •6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду
- •6.1.4. Контроль та нагляд
- •6.2. Загальні засади моніторингу нс
- •6.2.1. Елементи системи моніторингу
- •7.1. Організація і проведення рятувальних
- •7.2. Особливості проведення
- •7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів
- •7.3.1. Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
7.2. Особливості проведення
деяких невідкладних робіт у районах лиха
Гасіння природних пожеж. Для гасіння лісових пожеж за-
стосовують наземну та авіаційну пожежну техніку, а з метою при-
425
РОЗДІЛ 7.
пинення поширення вогню — вирубку дерев, оборювання осеред-
ків пожеж. При гасінні торф’яних пожеж вогонь зупиняють, вла-
штовуючи канави шириною 0,7-1 м та глибиною до мінерального
грунту або грунтових вод.
Ліквідація наслідків землетрусів передбачає:
– інженерну розвідку об’єктів, що потрапили в зону руйну-
вань;
– створення проїздів до об’єктів рятувальних робіт;
– розборку завалів та рятувальні роботи;
– укріплення або обвалення конструкцій, будинків та споруд,
що загрожують обвалом;
– забезпечення життєдіяльності потерпілого населення,
–
проведення аварійних робіт, в першу чергу, на комунально-
енергетичних мережах.
Розборка або обвалення стін та інших конструкцій буді-
вель, що зазнали сильних руйнувань, проводиться під час ря-
тувальних робіт або коли відновлення будівель недоцільне. Роз-
борка та обвалення виконується вручну, за допомогою технічних
засобів, методом підриву та комбінованим методом. Спосіб руй-
нування залежать від структури, матеріалів і характеру пошко-
джень цих конструкцій, щільності забудови території, наявних
сил, засобів тощо. Завали, під якими опинились люди, як прави-
ло, розбирають вручну або поєднують із застосуванням механіз-
мів.
Аварії на газових мережах ліквідовують в першу чергу, адже
через такі аварії можуть виникнути небезпечні отруєння людей,
пожежі і вибухи. Небезпеку не складно усунути, відключивши ді-
лянку газової мережі на газорозподільній станції, а в пошкодже-
них будинках — на стояку або на вході в будинок. Усі аварійні ро-
боти на газових мережах виконуються в ізолюючих протигазах
спеціалістами аварійно-технічних команд.
При аваріях на водопровідних та енергетичних мережах
також, в першу чергу, застосовують відключення.
Невідкладні роботи на гідротехнічних спорудах передбача-
ють укріплення діючих або зведення тимчасових захисних споруд
та боротьбу з утворенням заторів.
При аварії з викидом радіоактивних речовин необхідно чіт-
ко стежити за часом перебування людей на зараженій місцевості
та захищеності від радіоактивного пилу. Населенню і формуван-
ням ЦО рекомендується проводити йодну профілактику.
426
Управління силами та засобами ОГ під час НС
Аварії з викидом отруйних речовин в повітря інколи можна
нейтралізувати осадивши газ водою або парою. Всі роботи викону-
ються у засобах захисту, а при високих концентраціях токсичних
речовин у повітрі із застосуванням ізолюючих протигазів.
7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів
та спеціальна обробка людей
Забруднення радіоактивними та зараження отруйними і біо-
логічнонебезпечними речовинами під час відповідних надзви-
чайних ситуацій вимагає проведення комплексу робіт щодо очи-
щення споруд, техніки, товарів, в т.ч. харчових продуктів, обробки
засобів індивідуального захисту, що використовувалися під час
ліквідації наслідків аварії.
Обеззаражування проводиться за такою послідовністю:
1) Обеззаражування території об’єкту;
2) Обеззаражування будинків та приміщень;
3) Обеззаражування тари, технологічного устаткування, посуду;
4) Обеззаражування продовольчих товарів, води та непродо-
вольчих товарів.
Для обеззараження використовуються технічні засоби для
мит тя та видалення бруду з поверхні предметів, а також для ви-
далення верхнього забрудненого шару, а саме:
•
поливо-мийні машини, обприскувачі, пожежні машини;
•
бульдозери, грейдери, спеціальні дорожні машини;
• гідропульти;
• ручні
обприскувачі;
•
пилососи, щітки, скребки та ін.
Залежно від виду небезпечних речовин, які потрібно видалити
та нейтралізувати, обеззараження поділяється на дезактивацію,
дезінфекцію та дегазацію.
Дезактивація – видалення радіоактивних речовин.
Дезактивацію проводять, знімаючи верхній забруднений шар
поверхні, змітаючи забруднення, при цьому доцільно використо-
вувати пилососи, змиваючи радіоактивні речовини. Для підви-
щення ефективності змивання використовують кислоти, луги,
фосфат натрію, трилон Б, щавелеву та лимонну кислоти, солі цих
кислот, аміачну воду (20-24%), водні розчини мила (50 г мила на
427
РОЗДІЛ 7.
10 л води), водні розчини (0,3%) синтетичних миючих засобів
(пральні порошки).
Дегазація – видалення та нейтралізація отруйних та сильноді-
ючих речовин.
Дегазація може проводитись хімічним або механічним спо-
собом. Хімічний спосіб передбачає застосування дегазуючих
розчинів, механічний – зрізання і видалення верхнього зараже-
ного шару. До дегазуючих речовин відносяться хімічні сполуки,
які вступають в реакцію з отруйними речовинами і перетворю-
ють їх в нетоксичні сполуки. Для дегазації застосовують речови-
ни окислювально-хлоруючої дії (гіпохлориди, хлораміни) і лужні
(їдкі луги, соду, аміак, солі амонію тощо), а також такі спеціальні
розчини як: дегазуючий розчин № 1, що містить 5% розчину
гексахлормеламіну або 10% розчину дихлораміну в дихлорета-
ні, він призначений для дегазації БОР типу іприт і V-газів; дега-
зуючий розчин № 2 — водний розчин 2% їдкого натру, 5% мо-
ноетамоламіну та 20% аміаку і призначений для дегазації БОР
типу Зоман.
Дезінфекція – знищення хвороботворних мікробів та нейтра-
лізація токсинів.
Дезінфекцію проводять хімічним, фізичним, механічним або
комбінованим способом.
Хімічний спосіб передбачає застосування спеціальних дезін-
фікуючих речовин, що знищують хвороботворні мікроорганізми і
руйнують біотоксини.
Для дезінфекції, а також часто і для дегазації, застосовують
такі речовини та їх розчини:
• хлорне
вапно,
•
водний розчин хлорного вапна,
•
їдкий натр (каустична сода),
•
водний розчин їдкого натру (10%),
•
формальдегід (35-40% водний розчин),
• перекис
водню,
• спеціальні
препарати.
Фізичний спосіб дезінфекції використовується переважно
для невеликих предметів, білизни, посуду. Він передбачає засто-
сування тривалої дії високих температур (кип’ятіння, нагрівання в
автоклаві, використання перегрітої пари, відкритого вогню тощо) з метою знищення мікроорганізмів та руйнування токсинів.
428
Управління силами та засобами ОГ під час НС
Механічний спосіб передбачає видалення мікроорганізмів та
токсинів разом з верхнім шаром предметів або їх миття. Цей спосіб
потребує утилізації забруднених речовин і води.
Для перевірки якості дезінфекції проводять бактеріологічні до-
слідження.
Під час проведення робіт з обеззараження необхідно дотриму-
ватися таких заходів безпеки:
•
всі роботи повинні виконуватися в засобах індивідуального
захисту;
• в зоні РР зараження здійснювати контроль за одержаними
дозами опромінення;
•
в зоні хімічного зараження уникати застою ОР, в приміщен-
ні працювати з відчиненими дверима та вікнами;
•
в період роботи не пити води, не їсти, не палити і не знімати
засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);
• на відкритій місцевості під час проведення робіт знаходи-
тись з навітряної сторони по відношенню до зараженого
об’єкта (предмета);
•
для уникнення перегріву тіла необхідно дотримуватися гра-
нично допустимого часу безперервної роботи в захисному
одязі;
• знімати ЗІЗ тільки у спеціально відведених місцях після
спеціальної обробки;
•
після проведення робіт провести обеззараження інструмен-
ту, приладів.
Дезактивація території, приміщень, устаткування та ін-
вентарю.
Територію з твердим покриттям дезактивують, змітаючи по-
передньо зволожений радіоактивний пил, після цього миють, як
правило, застосовуючи спеціальну техніку.
Радіоактивний пил та забруднена вода повинні підлягати пере-
робці на спеціальних комбінатах та подальшому захороненню.
Територію без твердого покриття дезактивують шляхом вида-
лення верхнього шару грунту товщиною 5-10 см, а взимку верх-
нього шару снігу 5-20 см. Зрізаний грунт чи сніг відвозять в спеці-
ально відведені місця для захоронення.
Дезактивацію зовнішніх стін будинків та дахів проводять, зми-
ваючи радіоактивний пил водою або спеціальними розчинами.
Для дезактивації внутрішніх приміщень застосовують пилосо-
си, проводять вологе прибирання тощо.
429
РОЗДІЛ 7.
Дегазація території, будинків, устаткування та інвентарю.
Територію з твердим покриттям дегазують сухим хлорним
вапном, згодом поливаючи його водою, грунтові площадки після
застосування хлорного вапна (0,2-0,3 кг/м2) перекопують на гли-
бину 3-5 см або засипають шаром грунту 8-10 см. Зимою зніма-
ють верхній шар снігу товщиною 5-20 см.
Зовнішню поверхню будинків і споруд дегазують водою або де-
газуючим розчином, внутрішні приміщення — шляхом розбризку-
вання дегазуючих розчинів з наступним миттям водою і провітрю-
ванням.
Обеззараження транспортних засобів і техніки проводиться
на станціях обеззараження транспорту, які, переважно, організу-
ються базі підприємств автосервісу.
На предметах отруйні речовини видаляють тампонами, змоче-
ними в дегазуючих розчинах. Деколи для дегазації використову-
ють відкритий вогонь.
Для дегазації дрібних металевих предметів застосовують
кип’я тіння протягом 30-40 хвилин.
Дезінфекція. Територію, будинки дезінфікують 20%–м роз-
чином хлорного вапна та іншими дезінфікуючими речовинами;
устаткування та інвентар обробляють 6%–м розчином перекису
водню; металевий інвентар та посуд — кип’ятять в 2%–му роз-
чині кальцинованої соди протягом 1,5 год. після чого промивають
водою.
Санітарна обробка передбачає комплекс заходів щодо знеза-
раження населення та особового складу формувань цивільної обо-
рони від радіоактивних, отруйних речовин та хвороботворних мі-
кроорганізмів.
За правилами проводять повну та часткову санітарну обробку.
Часткова санітарна обробка передбачає механічне очищен-
ня, миття та обробку засобами, що входять до індивідуальних про-
тихімічних пакетів відкритих ділянок шкіри, зовнішніх поверхонь
одягу, взуття, засобів індивідуального захисту. Як правило, част-
кову обробку проводять в зонах зараження та забруднення.
При повній санітарній обробці, крім загального обеззара-
ження і миття тіла, замінюється одяг і білизна.
Санітарна обробка особового складу формувань та населення
проводиться в санітарно-обмивних пунктах, що, як правило, фор-
муються на базі бань, санперепускників, душових, можливе вла-
штування тимчасових пунктів в польових умовах.
430
Управління силами та засобами ОГ під час НС
Взуття, одяг, білизну та засоби захисту обробляють у відділен-
нях обеззараження. Станції обеззараження одягу влаштовують
на базі хімчисток, побутових комбінатів, а деколи підприємств, що
мають печі та автоклави.