- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.2. Історія розвитку безпеки життєдіяльності
- •1.3. Складові безпеки життєдіяльності
- •1.4. Теоретичні основи бжд
- •1.5. Теорія небезпеки та безпеки
- •1.6. Культура суспільства та її захисна функція
- •2.1. Негативні фактори середовища
- •2.2. Негативні фактори активної групи
- •2.3. Ідентифікація небезпек
- •2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.6. Природні надзвичайні ситуації
- •3.1. Види та причини виникнення надзвичайних
- •3.2. Гідродинамічні аварії
- •3.3. Аварії на пожежонебезпечних об’єктах
- •3.4. Надзвичайні ситуації на об’єктах
- •3.5. Транспортні надзвичайні ситуації
- •3.6. Пожежна безпека.
- •3.7. Радіаційна безпека
- •3.8. Паспортизація, ідентифікація
- •4.1. Соціальні небезпеки
- •4.2. Фізіологічні чинники забезпечення
- •4.3. Психологічні важелі забезпечення
- •4.4. Небезпеки загальної інформатизації
- •4.4.1. Інформаційні засоби та способи впливу
- •4.4.2. Методи маніпулювання людською свідомістю
- •4.5. Небезпека засобів масової інформації
- •4.5.1. Вплив змі на свідомість людини
- •4.5.2. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.6. Нейролінгвістичне програмування
- •4.6.1. Концепція нейролінгвістичного програмування
- •4.7. Діанетика — наука про розум
- •4.8. Невідкладна допомога
- •4.8.1. Допомога при пошкодженнях
- •4.8.2. Кровотеча та перша допомога при кровотечах
- •4.8.3. Долікарська реанімація
- •4.8.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •4.8.5. Утоплення, принципи долікарської допомоги
- •4.8.6. Ураження електричним струмом
- •4.8.7. Отруєння хімічними речовинами
- •II. Група резорбтивних отрут більш об’ємна
- •1. Отруєння окремими кислотами
- •2. Отруєння окремими лугами
- •3. Отруєння деякими іншими корозивними отрутами
- •4. Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)
- •4.1. Отрути, що діють переважно на кров
- •5. Отруєння деструктивними речовинами
- •6. Отруєння отрутами, що викликають розлади функцій
- •8. Отруєння наркотиками
- •9. Отруєння алкоголем
- •10. Отруєння отрутохімікатами
- •11. Харчові отруєння
- •12. Отруєння отруйними рослинами
- •13. Харчові інтоксикації
- •4.9. Небезпеки у сучасному урбанізованому
- •4.9.1. Тероризм
- •4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни;
- •5.1. Ризик – як характеристика небезпеки.
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.1.3. Нормування ризиків
- •5.1.4. Оцінка рівня ризику
- •5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику
- •5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Основи національного законодавства
- •6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду
- •6.1.4. Контроль та нагляд
- •6.2. Загальні засади моніторингу нс
- •6.2.1. Елементи системи моніторингу
- •7.1. Організація і проведення рятувальних
- •7.2. Особливості проведення
- •7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів
- •7.3.1. Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику
для аеропорту
Такий аналіз виконаний на прикладі одного з найбільших ае-
ропортів Європи – аеропорту Скіпхол (Нідерланди). В аеропор-
ту Скіпхол, оточеному населеними територіями, виконується
90000 прильотів/вильотів в рік, тобто загальна кількість польотів
180000. Оскільки ймовірність катастрофи у польоті, за статистич-
ними даними, складає 5,0 ×10-7, то ймовірність катастрофи в Скіп-
холі складає 180000 × 5,0 × 10-7 = 0,09. Кількість жертв на землі (ви-
ключаючи пасажирів і екіпажі) у разі катастрофи оцінюється як
50, причому при першому наближенні вважаємо, що кожна ката-
строфа загрожує зачепити поселені пункти. Згідно правилу VROM
для соціального ризику один єдиний політ (в рік) може бути вже
неприйнятний, оскільки
5,0×10-7 > 10-3/ N 2 = 10-3/502 = 4,0×10-7.
di
382
Ризик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних...
Можна очікувати, що через величезну кількість польотів очі-
кувана середньорічна оцінка і стандартне відхилення загального
числа авіаційних пригод (АП) є значними:
E( N ) = N p N
= 180000 5,0 10-7 × 50 = 4,5;
di
Ai
fi
d ij| f
σ( N ) = ( N p )1/2 N
= (180000 5,0 10-7)1/2 × 50 = 15.
di
Ai
fi
d ij| f
Значне поліпшення безпеки польотів необхідно забезпечити
для того, щоб виконання операції в аеропорту відповідали VROM-
правилу. Якщо ризик в аеропорту Скіпхол обговорюється на на-
ціональному рівні, як прийнятний для національного аеропорту,
результат буде:
E( N) + kσ( N ) = 49,5 ≤ β ×100.
di
i
Оцінка політичного чинника повинна обиратися для того, щоб
виконати вищезгадану нерівність, що означає, що описана тут си-
туація, неприйнятна без обговорення громадськістю. Виконання
більш тонких і точних комп’ютерних розрахунків може показати
більш прийнятну картину, ніж грубі розрахунки, представлені
вище. Проте розрахунки індивідуального ризику 10-5 і 10-6 є віднос-
но вірними і за межами а/п Скіпхол. Все це згідно VROM-правилу
неприйнятно для індивідуального ризику, але використовуючи
рамки, представлені тут, ситуація може бути прийнятною, якщо
β = 0,1 для національного аеропорту, що використовується біль-
i
шістю громадян.
F –діаграма є більш переважною, ніж груба приблизна оцінка, N
представлена вище, але є неприйнятною по значеннях соціально-
го ризику, якщо порівняти їх з VROM-правилом. Якщо застосувати
нові правила і прийняти С = 11, оскільки N = 1 для національного
і
Ai
аеропорту і (іншими словами, якщо обговорення йде на національ-
ному рівні і в розрахунок беруться доходи). Доходи аеропорту
потрібно порівняти із зовнішнім ризиком і вивчити можливості
підвищення безпеки перед тим, як ухвалити політичне рішення,
тобто збільшити від 0,01 до 0,1. До того ж, потрібно усвідомити, що аеропорт Скіпхол залишається єдиним великим аеропортом в
Голландії.
Окрім безпеки аеропорту інтерес представляє аналіз і оцінка
безпеки перевезень, яка розглядає пасажирів, як об’єкт дії замість
383
РОЗДІЛ 6.
об’єкту третьої сторони. Індивідуальний ризик рівний приблизно
5×10-7 на один політ (зліт і посадка), якщо допустити, що половина
пасажирів на борту загине в катастрофі (приблизно 200). Індивіду-
альний ризик залежить від кількості польотів, яку індивідуум здій-
снює за рік. При 10 польотах індивідуальний ризик складає 10-5, а
при 100 польотах 10-4 в рік. Перший відповідає прийнятному інди-
відуальному ризику, другий прийнятний тільки на добровільних
засадах ( β = 0,1) або у разі очевидного прямого доходу (як для пі-
i
лота). Очікувана величина і стандартне відхилення кількості АП
може бути знайдений так:
E( N ) = N p N = 180000 5,0 10-7 200 = 18; di
Ai
fi
dij| f
σ( N ) = ( N p )1/2 N = (180000 5,0 10-7) 1/2 200 = 60.
di
Ai
f i
dij| f
Національний критерій показує:
E( N ) + k × σ ( N ) = 198 ≤ β × 100, di
di
i
тобто соціальний ризик може бути прийнятний, якщо чинник
поточної політики величиною β = 2,0 описує ставлення суспіль-
i
ства до повітряних перевезень. Ймовірно, що описана ситуація
може зажадати проведення національних дебатів, для вирішення,
чи повинні бути зроблені поліпшення, оскільки β = 0,1–1 краще
i
відбиває громадське ставлення.
Чисельне значення допустимої частоти може, в певних рам-
ках, бути відрегульовано чинником β . В методологію визначення
i
прийнятного ризику повинен бути включений математико-еконо-
мічний підхід, який дозволяє порівняти зменшення ризику в гро-
шових одиницях з інвестиціями, необхідними для забезпечення
додаткової безпеки. В цьому випадку економічне обгрунтування
рівня безпеки, запропоноване іншими підходами, додається до ін-
формації, яка є в наявності при ухваленні рішення. Пропонується
включити в цей підхід оцінку вартості людського життя (напри-
клад, визначуваного величиною валового національного доходу
на душу населення), щоб уникнути рішень, які побічно торкають-
ся неправдоподібно високих втрат.
384
Ризик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних...
