1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни;

2. Промислове шпигунство, який в свою чергу можна умовно

підрозділити на комерційне, технологічне і науково-технічне.

Шпигунство – це цілеспрямована діяльність по збору розвіду-

вальних відомостей, які можуть нанести про тилежній стороні пев-

них втрат, і кваліфікується законо давчими органами протилежної

сторони як злочинна.

Характерні риси діяльності промислового шпигунства

– Оволодіння ринками збуту;

– Підробка

товарів;

– Дискредитація чи усунення конкурентів;

– Перепродаж фірмових секретів;

– Зрив переговорів по контрактах;

– Шантаж окремих осіб;

– Створення умов для підготовки та проведення терористич-

них і диверсійних акцій.

Із зростанням інфляції, посиленням конкуренції і соціального

напруження в світі промисловий шпіонаж активізується і коштів

на його ведення, як правило, не жаліють. Причетними до його ве-

дення є недержавні організації та приватні особи.

Як свідчить практика, недержавні організації, які зай маються

промисловим шпіонажем, проявляють найбільшу зацікавленість

в таких питаннях конкуруючих з ними фірм, організацій, банків:

•

фінансові звіти та прогнози;

319

РОЗДІЛ 4.

•

маркетинг та стратегія цін;

•

технічна специфікація існуючої та перспективної продукції;

• умови

контрактів;

•

перспективні плани розвитку виробництва;

•

фінансовий стан об’єкта;

•

умови продажу чи злиття об’єктів;

•

організаційна структура об’єкта;

• найважливіші елементи систем безпеки, кодів та процедур

доступу до інформаційних мереж і центрів.

Для добування потрібної інформації вищезазначені організації

користуються спеціальними формами і методами, наприклад:

– завуальовані питання спеціалістам конкурента;

– обманне запрошення на роботу спеціалістів, що працюють

у конкурента, з пропонуванням заповнити текст із спеці-

ально підібраними питаннями;

– обманні переговори з представником конку рента про при-

дбання товарів чи ліцензії і, після одержання необхідної ін-

формації, відмова від предмету переговорів;

– безпосереднє таємне спостереження за об’єк

том, яким

може бути спеціаліст, відділ чи установа;

– використання професіональних агентів для одержання ін-

формації;

– посягання на власність конкурента;

– підкуп співробітників із ключових відділів конкурента;

– засилка агентів до службовців чи спеціалістів конкурента;

– підслухування розмов конкурента;

– викрадення креслень, зразків, документів;

– шантаж і різноманітні способи тиску;

– незаконне одержання інформації через корумпо

вані еле-

менти у владних структурах.

Ведеться промисловий шпіонаж за допомогою різноманітних

технічних засобів:

– спеціальна звукозаписуюча апаратура;

– прилади для зняття інформації з телефонних ліній зв’язку;

– міні-радіозакладки;

– апаратура для зняття інформації з вікон за допомогою ла-

зерних випромінювачів;

– навідні

мікрофони;

– спеціальні системи спостереження і передача відеозобра-

ження;

320

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...

– спеціальна

фотоапаратура;

– прилади

спостереження;

– прилади нічного бачення;

– апаратура для виявлення радіоактивного та іншого випро-

мінювання тощо.

Злочинні нашарування в жорстокій боротьбі за прибуткові

сфери і території країн проникають в структури влади та управ-

ління, втягують в свою діяльність держав ний апарат.

Найбільш активно промисловим шпіонажем займа

ються

транс національні корпорації (ТНК). Спеціалісти вва жають, що на

сьогодні в світі не менше 55 тисяч транс національних корпорацій, які мають близько 170 тисяч філіалів. Триста значних транснаці-

ональних корпора цій контролює близько 25 відсотків всіх активів, з них сто найбільших в 1990 році володіли активами на загальну

суму 3,1 трильйони доларів.

В розвідувальній діяльності транснаціональних кор

порацій

присутні всі види шпіонажу, починаючи від науко во-технічного

і кінчаючи політичним. Особливе місце в цій сфері належить за-

рубіжним філіалам, які володіють розвідувальною сіткою «інфор-

маторів» по всій країні перебування і колосальними фінансовими

можливостями.

Крім інформації про діяльність фірм, банків, орга

нізацій та

інше, спецслужби транснаціональних корпорацій збирають дані

на видних політичних діячів як своєї країни, так і країн, де зна-

ходяться філіали ТНК, з метою вчинити на них тиск задля своїх

інтересів. З цією ж метою ведеться робота по складанню досьє на

ведучих спеціалістів і менеджерів фірм-конкурентів, а спеціальні

служби круп них корпорацій ведуть пошук, вивчають і переманю-

ють талановитих вчених із різних країн.

Шантаж. По конкретній особі встановлюється фінансовий і сі-

мейний стан, звички, уподобання, нахили як його так і членів його

сім’ї, підбирається необхідний, а якщо можливо, то і компромету-

ючий матеріал, знахо диться можливість передачі через кого-не-

будь взятки чи надання послуги тощо.

В діяльності таких відомих міжнародних приват них фірм, як

«Всесвітня організація детективів» та «Міжна родна служба безпе-

ки і розслідувань», що об’єднала при ват ні служби Західної Європи, присутній як промисловий шпіонаж, так і контршпіонаж. А єди-

на спеціальна служба АСИС – Американське співробітництво по

321

РОЗДІЛ 4.

промисловій безпеці, – яка об’єднала керівників служб безпеки

найбільших транснаціональних корпорацій американсь кого по-

ходження, була створена з метою боротьби проти витоку науко-

во-технічної інформації із філіалів амери канських корпорацій за

кордоном. Існують і інші об’єд нання. Наприклад, відомі конкуру-

ючі французькі фірми «П’єр Карден», «Крістіан Діор», «Шанель»,

«Ніна Річчі» та «Гуччі», об’єднали свої зусилля проти підробок, прийшов ши до висновку, що разом їм буде легше боротись з під-

пільними конкурентами.

Внутрішні загрози кримінологічної безпеки

об’єкта економіки

До внутрішніх загроз кримінологічної безпеки об’єктів

економіки належать:

– порушення встановленого режиму збереження відомостей,

які становлять комерційну таємницю;

– порушення порядку користування технічними засобами;

– порушення порядку та правил дотримання безпеки на

об’єкті, що створює передумови для реалізації злочинними

елементами своїх намірів та до виникнення надзвичайних

ситуацій.

– та

інші.

Найбільш типовими причинами та умовами, які сприяють роз-

голошенню відомостей, що містять комерційну таємницю, є:

– відсутність персональної відповідальності посадових осіб

за збереження цінних відомостей;

– допуск до цінних відомостей невиправдано широкого кола

осіб;

– порушення правил спеціального діловодства;

– відсутність умов для підтримання на належному рівні ре-

жиму захисту;

– недотримання встановленого порядку проведення особли-

во важливих нарад, конфіденційних переговорів;

– порушення пропускного режиму та охорони об’єкта;

– незахищеність технічних каналів від витоку цінних відо-

мостей;

– не систематичне і не грунтовне проведення із співробітни-

ками профілактичних навчань, спрямованих на поперед-

ження порушень режиму захисту;

322

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...

– недосконалий контроль за додержанням режиму захисту

відомостей, що містять комерційну таємницю.

Внутрішні загрози об’єкту економіки створюються в резуль-

таті недбалості, неефективної організації та управління підприєм-

ством. Вони підривають економічну стабільність підприємства як

прямо так і в результаті сприяння суб’єктам зовнішніх загроз.

Своєчасне виявлення і нейтралізація проявів внутрішньої та

зовнішньої загроз безпеки є першочерговим завданням усіх сил та

засобів державних правоохоронних органів та підприємницьких

структур безпеки.

Система забезпечення корпоративної безпеки

об’єкта економіки

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

Відповідальними за забезпечення корпоративної безпеки

об’єкта економіки є:

– Власник та керівник;

– Посадові особи об’єкта;

– Персонал

об’єкта;

– Підрозділ безпеки об’єкта;

– Державні правоохоронні органи.

Системи корпоративної безпеки об’єкта економіки перед-

бачають:

– Захист законних прав та інтересів об’єкта і його співробіт-

ників;

– Збір, аналіз, оцінка і прогнозування даних, що характери-

зують обстановку на об’єкті;

– Вивчення партнерів, клієнтів і конкурентів;

– Протидія технічному проникненню із злочинними намірами;

–

Своєчасне виявлення і недопущення проникнення на об’єкт

структур промислового шпіонажу, організованої злочин-

ності та окремих осіб з протиправними намірами;

– Захист співробітників об’єкта від насильницьких посягань;

– Виявлення, попередження і припинення можливої про-

типравної чи іншої негативної діяльності співробітників

об’єкта;

– Зберігання матеріальних цінностей і відомостей, які міс-

тять комерційну таємницю;

– Фізична і технічна охорона будівель, споруд, території та

транспортних засобів об’єкта.

323

РОЗДІЛ 4.

Корпоративну безпеку об’єкта економіки забезпечують

заходи:

• організаційно-управлінські,

•

режимні і правові,

•

технічні і спеціальні,

•

профілактичні і пропагандистські,

• соціально-психологічні

Система забезпечення корпоративної безпеки об’єкта еко-

номіки включає:

ОСНОВНІ ПІДСИСТЕМИ:

1. Економічної розвідки;

2. Внутрішньої безпеки;

3. Безпеки будівель і споруд;

4. Фізичної безпеки;

5. Технічної безпеки;

6. Безпеки зв’язку;

7. Комп’ютерної безпеки;

8. Захисту комерційних таємниць;

9. Психолого-соціологічна;

10. Пожежної безпеки;

11. Безпеки перевезень;

12. Радіаційно-хімічної безпеки;

13. Пропагандистського забезпечення;

14. Перевірки механізму системи безпеки.

ДОПОМІЖНІ ПІДСИСТЕМИ:

1. Оповіщення;

2. Дії в критичних ситуаціях;

3. Режиму проведення зустрічей та переговорів;

4. Взаємодії з правоохоронними органами;

5. Навчання персоналу об’єкта;

Навчання служби безпеки.

Підсистема економічної розвідки є базою для успішного

розвитку та функціонування будь-якого об’єкта економіки і спря-

мована на досягнення конкурентної переваги об’єкта. Основним

завданням даної підсистеми є своєчасне добування інформації та

її аналіз і обробка.

Підсистема внутрішньої безпеки об’єкта забезпечує не-

допущення проникнення на об’єкт осіб для економічного шпіона-

324

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...

жу чи організованої злочинності, уникаючи двох крайностей: над-

мірної довіри до персоналу та створення обстановки суцільного

стеження та підозрілості.

Підсистема забезпечення кримінологічної безпеки буді-

вель і споруд передбачає використання сучасних технічних засо-

бів та функціонування ускладненої пропускної системи.

Підсистема фізичної безпеки забезпечує захист керівни-

цтва та персоналу об’єкта та їх сімей від терористичних актів. За

керівництвом об’єкта закріплюється персональна охорона, спеці-

ально обладнані службові кабінети, автотранспорт та ін.

Підсистема технічної безпеки здійснює інструментальну

перевірку приміщень, де відбуваються конфіденційні переговори і

звідки можливе знімання цінної для конкурентів інформації.

Підсистема безпеки зв’язку забезпечує комплексний за-

хист від перехвату конфіденційних відомостей, що передаються

телефонним, телеграфним, факсимільним, радіо- та іншими ви-

дами зв’язку.

Підсистема комп’ютерної безпеки набула особливої

ваги в наш час, коли застосування комп’ютерної техніки стає все

більш популярним. Спектр навмисних чи ненавмисних порушень

комп’ютерної безпеки дуже широкий. При аналізі зловмисних по-

рушень необхідно виявити їх мотиви, цілі і наслідки, визначити

потенційних ініціаторів таких дій. Особи, що у своїй роботі корис-

туються комп’ютерною технікою, повинні бути ознайомлені із спе-

ціальними правилами забезпечення охорони цінних відомостей,

закладених у комп’ютерні робочі програми.

Підсистема захисту комерційних таємниць є одною з

ключових у забезпеченні безпеки підприємницької діяльності. За-

хист визначених керівником даного об’єкта економіки відомостей

здійснюється через:

–

договірну систему при прийомі на роботу працівників, а та-

кож при їх звільненні;

– спеціальне

діловодство;

– обмежений порядок доступу до визначеної інформації, на-

лежним чином устатковуються приміщення та сховища.

Психолого-соціологічна підсистема забезпечує відповідну

підготовку керівництва і персоналу об’єкта для ведення перегово-

рів з партнерами, передбачає вивчення та підтримання морально-

психологічного клімату серед співробітників об’єкта та ін.

325

РОЗДІЛ 4.

Підсистема пожежної безпеки має велике значення через зна-

чну потенційну шкоду, яку може заподіяти пожежа на об’єкті. Система

охоронно-пожежної сигналізації та пожежогасіння передбачає:

– раннє виявлення підвищення температури вище встанов-

лених параметрів;

– раннє виявлення диму чи полум’я;

– раннє виявлення парів речовин, що утворюють з повітрям

вибухонебезпечні суміші;

– оповіщення співробітників та чергового персоналу;

– дистанційне, автоматичне та ручне включення стаціонар-

них засобів пожежогасіння;

– евакуацію персоналу із службових приміщень;

– навчальну підготовка персоналу.

Підсистема безпеки перевезень передбачає заходи щодо

попередження та знешкодження злочинних посягань на грошові

кошти, цінні папери, дорогоцінності та інші матеріальні цінності

об’єкта під час їх транспортування.

Інформаційно-аналітична підсистема забезпечує науково

обгрунтоване узагальнення та аналіз інформації з виявленням як

негативних так і позитивних тенденцій і на цій основі напрацьову-

ються пропозиції щодо їх нейтралізації чи подальшого розвитку.

Підсистема радіаційно-хімічної безпеки має своєчасно

виявити і нейтралізувати наміри кримінальних елементів запо-

діяти шкоди об’єкту та його персоналу з використанням радіоак-

тивних і отруйних речовин, підтримувати параметри повітряного

середовища в установлених нормах, забезпечити персонал засо-

бами колективного та особистого захисту.

Підсистема пропагандистського забезпечення спрямо-

вана на формування в країні та за її межами об’єктивної думки про

об’єкт економіки, його керівників та трудовий колектив для зміц-

нення авторитету і довіри в органах державної влади, серед парт-

нерів та клієнтів.

Підсистема контролю механізму функціонування сис-

теми безпеки є вагомою ланкою в забезпеченні кримінологічної

безпеки на основі принципів об’єктивності, конкретності, систе-

матичності, цілеспрямованості, застосовуючи спостереження, об-

слідування, експеримент.

Допоміжні підсистеми виконують завдання забезпечення

функціонування основних підсистем. Основні та допоміжні під-

системи передбачають взаємозалежність і взаємопідстраховку.

326

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...

Додержання правил корпоративної безпеки забезпечує ста-

більну роботу підприємства, запобігає зайвим економічним витра-

там та зберігає спокій і життя співробітників.

Служба безпеки об’єкта економіки

Основним виконавцем забезпечення корпоративної безпеки

об’єкту економіки є служба (підрозділ) безпеки, яка створюється

на основі рішення керівництва об’єкта. В своїй роботі служба без-

пеки керується Статутом, розробленим у відповідності із законо-

давством.

В цілому діяльність служби безпеки направлена на створення

на об’єкті економіки необхідних правових, орга нізаційних і мате-

ріальних умов для виявлення, попе редження і припинення пося-

гань кримінальними струк турами на:

• майно;

• інтелектуальну

власність;

•

сприятливу фінансово-комерційну кон’юнктуру;

•

сталі господарські зв’язки;

• соціально-психологічний

клімат;,

• виробничу

дисципліну;

• технологічне

лідерство;

• наукові

досягнення;

•

цінну інформацію щодо об’єкту економіки.

Служба безпеки може мати, наприклад, такі структурні одиниці:

•

відділ економічної розвідки;

•

відділ внутрішньої безпеки;

•

відділ по захисту комерційних таємниць;

•

відділ технічного захисту;

•

відділ фізичної охорони будівель;

•

відділ фізичної охорони керівників та службовців підприєм-

ства;

•

відділ безпеки перевезень;

• інформаційно-аналітичний

відділ;

• прес-групу.

За результати своєї роботи підрозділ безпеки і його співробіт-

ники несуть юридичну, матеріальну та дисцип

лінарну відпові-

дальність.

Встановлені службою безпеки правила і вимоги є обов’язковими

до виконання з боку всіх працівників під приємства, а керівник під-

327

РОЗДІЛ 4.

приємства (фірми) своїми діями зобов’язаний підтримувати вико-

нання зазначених вимог та правил безпеки.

З метою вирішення задач забезпечення безпеки, ви вчення і

поширення передового досвіду та для підвищення кваліфікації,

керівник підрозділу безпеки організовує сис тему спеціальної під-

готовки всіх співробітники підрозділу. Крім цього, необхідним еле-

ментам безпеки повинні систе матично навчатися і всі співробіт-

ники підприємства (фірми) з метою як їх особистої захищеності,

так і створен ня передумов для успішної діяльності підприємства.

Взаємодії служб безпеки з правоохоронними орга нами в Укра-

їні визначаються Конституцією, а також дію чим законодавством,

що регламентує правоохоронну діяльність в сфері державної без-

пеки. В разі потреби працівники підрозділу безпеки об’єкта еко-

номіки надають допомогу правоохоронним органам в виявленні,

поперед женні і припиненні злочинів.

Взаємодія служби охорони об’єкта економіки з територіальни-

ми органами внутрішніх справ досягається шляхом взаємних по-

годжених дій, обміном оперативної інформації тощо.

У випадку надзвичайних ситуацій (напад на об’єкт, розбирання

із затриманими правопорушниками та ін.) співробітники служби

охорони зобов’язані викликати наряд міліції і працювати з ними в

тісному контакті.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ

ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Обґрунтуйте небезпеку вживання наркотиків.

2. Як сформувати здоровий спосіб життя?

3. Назвіть причини, що сприяють залученню до вживання

наркотиків.

4. Вкажіть соціальні, законодавчі та економічні шляхи подо-

лання наркоманії в суспільстві.

5. Назвіть шляхи профілактики п’янства та алкоголізму.

6. Опишіть наслідки дії тютюнового диму на організм лю-

дини.

7. Обґрунтуйте методи попередження розвитку шкідливих

звичок.

8. Назвіть види та можливі причини кровотеч.

328

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...

9. Розкажіть про засоби та способи зупинки кровотеч.

10. Яка перша допомога надається при внутрішній кровотечі.

11. Перша допомога при вивисі.

12. Види та ознаки пререломів кісток.

13. Перша допомога при переломах хребта.

14. Назвіть основні ознаки клінічної смерті.

15. Визначте послідовність надання долікарської реанімації.

16. Які прийоми видалення сторонніх предметів з верхніх ди-

хальних шляхів ви знаєте?

17. З якою частотою ви будете натискати на грудну клітину при

непрямому масажі серця людині віком 23 років?

18. Які ознаки свідчать про правильність і ефективність надан-

ня долікарської реанімації?

19. Які травми може отримати водій чи пішохід при ДТП?

20. Основні причини дорожньо- транспортних подій?

21. Ваши дії при аварії літака?

22. Причини ураження електричним струмом.

23. Наслідки ураження електричним струмом.

24. Перша допомога при ураженні електричним струмом.

25. Від чого залежить дія хімічної речовини на організм.

26. Шляхи потрапляння отрути в організм?

27. Шляхи виділення отрути з організму?

28. Надайте характеристику гострому отруєнню.

29. Перелічить стадії отруєння.

30. Перша допомога при отруєнні кислотами.

31. Перша допомога при отруєнні лугами.

32. Перша допомога при отруєнні аміаком.

33. Перша допомога при отруєнні чадним газом.

34. Перша допомога при отруєнні наркотичними засобами.

35. Перша допомога при отруєнні синильною кислотою.

36. Перша допомога при отруєнні фосфорорганічними сполу-

ками.

37. Назвіть причини отруєння грибами.

38. Які ознаки отруєння грибами Ви знаєте.

39. Охарактеризуйте отруєння отруйними рослинами.

40. Причини ураження ботулізмом.

41. Профілактика та перша допомога при стафілококової ін-

токсикації.

42. Профілактика та перша допомога при харчовій токсикоін-

фекції.

329

РОЗДІЛ 4.

43. Охарактеризуйте стан тероризму на сучасному етапі.

44. Вкажіть можливі індивідуальні та колективні дії під час те-

рористичних актів.

45. Яку загрозу несе тероризм національній та глобальній без-

пеці?

46. Дайте визначення поняттю «кримінологічна безпека».

47. Опишіть стратегію економічної війни та її наслідки.

48. Назвіть суб’єктів зовнішніх загроз кримінологічної безпеки

об’єкту економіки.

49. Назвіть основні принципи економічної розвідки.

50. Яку мету переслідує промисловий шпигунство?

51. Яка інформація найбільше цікавить суб’єктів промислового

шпіонажу?

52. Методи збору та добування інформації.

53. Наведіть способи та технічні засоби добування інформації

суб’єктами промислового шпіонажу.

54. Назвіть умови, що сприяють розголошенню комерційних

таємниць об’єкту економіки.

55. Які структури забезпечують кримінологічну безпеку під-

приємства?

56. Охарактеризуйте структуру і завдання служби безпеки на

підприємстві.

57. Особливості безпеки бізнесу на підприємствах різного про-

філю.

330

Розділ 5. Ризик. Застосування

ризик-орієнтованого

підходу для побудови

імовірнісних

структурно-логічних

моделей виникнення та

розвитку Небезпечних

ситуацій