4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві

Жорстока боротьба за місце на світовому ринку, вдоскона-

лення економічного захисту відбувається в останні роки у всіх

країнах. Наприклад, у США з метою прийняття відповідних захо-

дів щодо забезпечення економічної безпеки країни затверджено

мемо рандум, в якому викладено основний зміст Національної про-

грами забезпечення економічної безпеки. Результатом реалізації

програми було створення єдиної системи економічної безпеки, на-

правленої на збереження лідерства США в технологічних областях

і забезпечення економіч них інтересів країни. Міжвідомчою робо-

чою групою були визначені параметри загальної політики в облас-

ті еконо мічної безпеки; запропоновані проекти нових інструкцій

і директив; внесені зміни до системи підготовки і перепід готовки

кадрів; запропоновано випуск, як допоміжного довідкового мате-

ріалу, єдиного «Каталогу загроз економіч ної безпеки і їх оцінка».

Не відстають у цьому питанні і західноєвропейські країни: в

останні роки західноєвропейські засоби масової інформації по-

стійно знайомлять своїх читачів з методами та прийомами, які ви-

користовуються в економічній боротьбі із конкурентами.

Історичні дані свідчать про постійний підвищений інтерес до

України у всі віки, не є виключенням він і сьогодні, адже в Україні

з’явилися і активно діють багато структур економічної розвідки, міжнародної організованої злочинності.

Корпоративна безпека передбачає забезпечення захисту

об’єктів економіки від найрізноманітніших зовнішніх та внутріш-

ніх факторів.

310

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...

Основні об’єкти забезпечення кримінологічної безпеки:

– особистість, її права ї свободи;

– суспільство, його матеріальні та духовні цінності;

–

держава, її конституційний устрій, суве ренітет та територі-

альна цілісність.

Основним суб’єктом забезпечення безпеки громадян, гро-

мадських організацій, об’єднань, об’єктів економіки є держава, її

законодавчі, виконавчі, судові органи влади

Фундаментом в забезпеченні корпоративної безпеки є

комплексний системний підхід в створенні та функціону-

ванні служб безпеки, їх взаємодія між собою та з правоохо-

ронними організаціями.

Основні поняття корпоративної безпеки

Із зникненням так званої радянської загрози між державами

знову починається суперництво, але вже за місце на світовому

ринку. Сучасна світова економічна війна набирає масштабності в

найрізноманітніших формах як між державами, так і між підпри-

ємствами та орга нізаціями. Її характерними рисами є ліберальні

промови з однієї сторони і протекціоністська практика з іншої, прагнення домінувати в валютній сфері, нерівноправні тарифні

угоди, безмірний торговий експансіонізм і конку ренція з порушен-

ням економічних норм.

Одночасно ростуть і ставки: в надто слабких краї нах під за-

грозу стає навіть їхня економічна незалежність, їх соціальній ста-

більності загрожує безробіття. Більше того, на карту поставлена

стабільність загальної ситуації в світі і вже в самому найближчому

майбутньому.

Кримінологічна злочинна діяльність в сфері економіки най-

більш взаємозв’язана з багатьма іншими видами злочинної діяль-

ності, тому найбільш важливою на сьогодні є проблема економіч-

ної безпеки.

ДЖЕРЕЛА ЗАГРОЗ ОБ’ЄКТУ ЕКОНОМІКИ

Зовнішні загрози:

– ринкові (економічні) фактори

– надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціаль-

ного характеру

311

РОЗДІЛ 4.

– політико-правові

фактори.

Внутрішні загрози пов’язані з:

– недодержанням правил безпеки, недбалістю персоналу;

– ненадійністю та недосконалістю обладнання, технологіч-

них процесів;

– протиправними діями працівників підприємства;

– незадовільною організацією роботи підприємства та недо-

статньою кваліфікацією персоналу.

Кримінологічна загроза безпеки економіки — це сукупність

факторів і умов, що становлять небезпеку для нормального функ-

ціонування будь-яких об’єктів економіки.

Суб’єктами кримінологічних загроз безпеки об’єктів еко-

номіки є:

– спецслужби іноземних держав, діяльністю яких є добуван-

ня цінної інформації, здійснення підривних акцій відносно

об’єктів економіки;

–

недержавні організації та окремі особи, які спеціалізуються

на проведенні промислового шпіонажу;

– організована

злочинність;

– підприємства – конкуренти;

– окремі особи, що виконують протиправні та інші деструк-

тивні наміри відносно об’єктів еко номіки.

ВІЙНА В СФЕРІ ЕКОНОМІКИ І ТЕХНОЛОГІЇ

Епоху ще зовсім недавньої «холодної війни» з харак терною для

неї ідеологічною конфронтацією змінила нова епоха жорстокої

конкурентної боротьби на світових ринках – держави світу ведуть

жорстоку боротьбу між собою в області економіки і технології. Таку

ж боротьбу (при підтримці держави чи без) ведуть між собою і під-

приємства всіх видів та розмірів – розгорається сучасна світова

економічна війна.

Метою боротьби країн в сучасній економічній війні є дов-

готривале закріплення позицій на завойованому ринку

І в цій багатоликій конфронтації інформація відіграє особли-

во важливу роль. Відомий закордонний спеціаліст по економіч-

ній злочинності П. Швейзер вважає, що з посиленням економіч-

ного суперництва взаємний шпіонаж країн буде зростати по

тій причині, що «комерційні і промислові секрети стають більш

важливими, ніж воєнні… і підрахунок металоріжучих верстатів

312

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...

набирає більшої актуальності, ніж виявлення кількості бойових

машин».

До основних прийомів ведення сучасної еконо мічної війни на-

лежать:

– точне визначення тих галузей, що їх необхідно роз ви вати,

тобто визначення домінантного економіч

ного напряму

країни;

– аналіз сил і слабких сторін противника, в якого та кож при-

сутній цей економічний напрям розвитку.

Застосовуються в економічній війні і такі дестабілізаційні мето-

ди, як компрометація фірм, проникнення і дезінформація, торпеду-

вання крупних контрактів, доктрина «наведення мостів» та інше, а

економічна розвідка і контррозвідка стають пріоритетними направ-

леннями в діяльності як державних, так і приватних спецслужб.

Інформаційно-аналітична робота відіграє головну роль в органі-

зації комплексної системи забезпечення безпеки діяльності як круп-

них, так і середніх компаній при сучасному широкому колі партнерів

та гострій конкуренції. Особливо важливою є інформаційно-аналі-

тична робота при взаємодії із закордонними партнерами.

Експерти зазначають, що за теперішніх складних економіч-

них обставин керівники підприємств повинні враховувати досить

важливі в економіці фактори:

– зростання кількості суб’єктів економіки, які лідирують на

деяких ринках (наприклад, японці в електроніці, німці в

верстатобудуванні);

– ріст загрози, що постає із незаконної практики зговору;

– мафіозні

прийоми.

В сучасній економічній війні тільки інформація може забезпе-

чити вирішальну перевагу. Не випадково найбільш конкуренто-

спроможні об’єкти економіки опираються на колективну культу-

ру інформації, яка дає набагато більшу віддачу, ніж індивідуальні

підходи і методи.

Розглядаючи можливі варіанти конфронтації в еко

номічній

сфері на стратегічному рівні, французькі експер ти користуються

так званою сіткою Бернара Надулека, який підрозділяє конфрон-

тацію на пряму, побічну і стратегію випередження.

Пряма конфронтація характерна для двополюсного кон-

флікту, за принципом «один на один».

Побічна (не пряма) конфронтація притаманна бага

то-

полюсному конфлікту, за принципом «всі проти всіх».

313

РОЗДІЛ 4.

Найбільш складною, але і найбільш результативною є страте-

гія випередження, яка властива тим, хто самос тійно (наодинці) протистоїть всім, а тому повинен врахо вувати як загальні неспри-

ятливі для нього обставини, так і свої власні сили.

Принцип стратегії випередження, перенесений на економічний

грунт, добре ілюструє нинішня стратегія Японії. Саме в цих умовах

і досягає свого апогею роль інформації і розвідки. Оскільки си-

туація «один проти всіх» не дає права на помилку, необхідна підви-

щена всебічна активність, яка збільшує ефективність добування

та внутрішнього розподілу інформації. Наприклад, за допомогою

розвідки виявляються слабкі місця противника з метою блокуван-

ня сфери його впливу та нанесення йому одного вирішального ни-

щівного удару. В цьому і полягає вища мета фінансово-економіч-

ної стратегії.

СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ РОЗВІДКИ

Стратегія ворога виражає його наміри, які можуть бути ви-

яснені тільки за допомогою розвідки, неспро можність розвідки в

будь-якій війні приводить до катастрофи.

Розвідка – це цілеспрямована діяльність будь-яких суб’єктів

по проведенню заходів для збору відомостей про дії противника

(конкурента) з метою оцінки обстановки і прийняття рішень.

Комерційна розвідка з’явилася в ХІ столітті, коли італійські

міста прокладали шлях на Схід. Всі купці і дипломати Венеції, які

відправлялися в закордонні країни, в обов’язковому порядку ста-

вали агентами правителя Венеції, як в комерційних, так і в полі-

тичних питаннях, завдяки чому маленька республіка одержала

ведучі позиції і зберегла їх, незважаючи на відкриття нових океан-

ських шляхів та утворення великих держав.

На сьогодні ні будь-яка стратегія, ні будь-яка виробнича чи

комерційна політика, ні капіталовкладення чи науково-дослідна

робота не будуть мати успіху без глибокого вивчення сил, що ке-

рують світом: технологія, економіка, політика. І той, хто сьогодні

найкраще володіє інформацією, може забезпечити собі вирішаль-

ну перевагу у сучасній світовій економічній війні.

Основною рисою економічної війни є розумна хит рість і не-

втомна діяльність, а вирішальне значення в досяг ненні успіху має

економічна розвідка.

314

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...

Економічна розвідка — сфера таємної діяльності по збору, аналізу і використанню особливо цінної інформації, що охоплює

всі сфери ринкової економіки.

Економічна розвідка включає стратегічні і тактичні плани, які

визначають характер та проведення окремих її видів, як напри-

клад:

– складна міжнародна гра під назвою «спів

робітництво-

конку ренція», якою активно зай маються близько 500 най-

більших у світі промислових груп;

– перемежовуюча переговорами конфронтація між основни-

ми економічними блоками;

– національні інтереси різних країн, практично без наймен-

ших намагань до діалогу між собою;

– міжрегіональна стратегія держав, більш-менш вільна від

опіки центрального правління;

– області мовного впливу та етнічні діаспори.

Основні принципи та складові економічної розвідки

До основних принципів економічної розвідки належать:

– підпорядкованість задач і цілей економічної розвідки клю-

човим національним економічним інтересам;

– незалежність вибору об’єктів економічної розвід ки від полі-

тичних, воєнних та інших відносин між державами;

– постійність в її веденні;

– дестабілізуючий та інший деструктивний вплив на об’єкти

економіки та економічну структуру розвідувальних держав;

– стимулювання діяльності економічної розвідки компанія-

ми та фінансово-промисловими групами і фірмами, що за-

цікавлені в одержанні розвіду вальної інформації.

Найбільший інтерес для економічної розвідки становлять:

– науково-дослідні і конструкторські праці;

– фінансові операції компаній, з них фінансування проектів,

інвестиційна політика;

– особливості технологічного процесу, результати дослі-

джень;

– маркетинг, зокрема: режим поставок, список замовників,

кон’юнктура ринку, відомості про укладені угоди, звіти про

реалізацію продукції;

315

РОЗДІЛ 4.

– організація

виробництва;

– комерційна філософія керівників фірм-конку рентів, стра-

тегія їх бізнесу та ін.

Головна мета економічної розвідки – забезпечення конку-

рентної переваги, що є найважливішою умовою досягнення успіху

в ринковій економіці.

Існує дві форми конкуренції: добросовісна і недоб росовісна.

Добросовісна конкуренція передбачає одержання макси-

мальних прибутків шляхом створення кращих товарів і надання

більш якісних послуг – тобто це оправ дана боротьба цін і якостей.

Недобросовісна конкуренція включає економіч

ний шпіо-

наж, корупцію, неправдиву рекламу, демпінг, які використовують-

ся з метою підриву економічних здобутків конкурента або витіс-

нення його з ринку тощо.

Як показала практика, багато фірм поєднують в своїй діяль-

ності добросовісну конкуренцію з недобро совісною, і на сьогодні це

стає нормою сучасного бізнесу.

Способи одержання конфіденційної інформації про діяльність

конкурентів умовно можна поділити на законні і незаконні.

Законні методи:

– збір і аналіз інформації з офіційно опублікованих джерел;

– відвідання виставок та ярмарок, влаштованих конкурента-

ми;

– придбання і дослідження виробів конкурентів (так звана

зворотна інженерія).

Незаконні та непорядні методи:

– вивідування потрібної інформації у спеціалістів конкурен-

та;

– переманювання ведучих спеціалістів для одержання по-

трібної інформації;

– підкуп співробітників із ключових відділів конкурента;

– засилка агентів на фірму чи в близьке оточення ведучих

спеціалістів;

– викрадення креслень, документів, зразків виробів;

– негласний контроль за кореспонденцією;

– незаконне одержання інформації у державних чиновників

шляхом підкупу;

– одержання інформації з використанням технічних засобів

(контроль телефонних розмов, встанов лення підслухуваль-

ної апаратури та ін.);

316

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...

– обманні переговори про укладення договору чи угоди і, піс-

ля одержання інформації, відмова від них;

– обманне пропонування роботи спеціалістам із фірм супер-

ників з метою заволодіння конфіденційною інформацією.

Економічна розвідка підрозділяється на три складові: ма-

кроекономічна розвідка, економічна контррозвідка, мікроеконо-

мічна розвідка

Макроекономічна розвідка – це збір інформації про:

– тенденцію економічного розвитку іноземних держав;

– енергетичні і сировинні ресурси;

– розроблені за кордоном технології;

– стан галузевих і регіональних ринків;

– діяльність значних корпорацій світу;

– функціонування фінансових систем та ін.

Головною особливістю макроекономічної розвідки є несподіва-

ний факт – значна її частина здійснюється цілком легально, і за

своїм змістом вона подібна до науково-дослідної роботи.

Економічна контррозвідка забезпечує припи

нен

ня нама-

гань іноземних фірм і спецслужб добування торгово-економічних і

технологічних таємниць, які мають значну цінність.

Мікроекономічна розвідка, яка ведеться дер жавними служ-

бами в інтересах промислових корпорацій у боротьбі з іноземними

конкурентами, є найбільш делікат ним напрямом в діяльності роз-

відувальних служб. Це сфера глобального бізнесу, тому для такої

діяльності потрібні співробітники з досвідом роботи в галузі бізне-

су та фінансів. Для них створюють так звані глибокі при криття в

транснаціональних корпораціях, фірмах і компа ніях, їх представ-

ництвах за кордоном.

Крім традиційних методів розвідки застосовуються і різнома-

нітні дестабілізаційні методи:

– компрометація

фірм;

– проникнення та дезінформація;

– торпедування крупних контрактів;

– доктрина «наведення мостів».

Компрометація фірм. Частіше всього приватні розвідувальні

структури готують компрометуюче досьє на промислові групи чи

окремі фірми з метою його продажі конкурентам.

Проникнення і дезінформація. Даний метод характеризуєть-

ся намаганням вкоренитися в державні чи приватні структури з на-

міром одержати надійне прикриття для своєї незаконної діяльності.

317

РОЗДІЛ 4.

Для проникнення в стратегічні галузі промисловості використову-

ється метод участі акціонерів зацікавленої країни у загальній долі

капі талу на той чи інший проект стратегічного призначення. Може

також практикуватися збір даних консультаційними фірмами, для

чого розсилаються анкети, в котрі вклю чаються пункти, відповіді

на які можуть відкрити секрет виробництва продукції.

Для дезінформації може також використовуватися міжнарод-

на мережа Internet, куди спеціально, з певною метою, можуть за-

носити неправдиві технологічні дані.

Торпедування крупних контрактів. Цим методом користу-

ються великі корпорації при участі уряду для укладення вигідних

контрактів з іншою країною (чи перехоплення потрібного контр-

акту, що його мали укласти певні країни), знаходячи для цього

слабкі безвихідні сторони, такі наприклад, як вимога негайно по-

гасити заборгованість тощо.

Доктрина «наведення мостів» – це ефек

тивний інструмент

ведення «агресивної економічної полі тики» по відношенню до кон-

кретної країни. За цим мето дом передбачається надання гумані-

тарної та іншої допомо ги з метою широкомасштабного проникнен-

ня в країну. При цьому основний упор робиться на підключення до

програм допомоги науковим інститутам, які займаються опитуван-

ням суспільної думки, економічними та соціальними досліджен-

нями. Це допомагає дістати більш чітке уявлення про політичні та

економічні процеси в країні; її інтелектуальні, виробничі та сиро-

винні ресурси; ємності ринків збуту; налагодити потрібні контакти

та проявляти вплив на осіб, які володіють важливою інформацією.

Даний метод передбачає:

– відвідування підприємств (фірм) з метою обміну досвідом

та закупки продукції, під час яких встановлюються нефор-

мальні контакти із керівниками даних підприємств;

– спеціальна зміна повістки ділових переговорів з постанов-

кою питань, що виходять за рамки раніше узгодженої про-

грами;

– включення, іноді в останній момент до складу делегації но-

вих осіб, про яких раніше не зазна чалося та інше.

Особливий інтерес виявляють іноземні спецслужби до торго-

вих делегацій, які ведуть переговори на міждер жавному рівні. Ви-

користовують вони і консультаційні фірми, маючи можливість та-

ким чином отримувати поштою чи по телефаксу потрібну оглядову

інформацію.

318

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...

Широкі потенційні можливості для ведення еконо мічної роз-

відки відкриває практика створення сумісних підприємств. Це на-

дає можливість іноземним співпра цівникам мати доступ до важ-

ливої інформації. А розвиток електронних інформаційних техно-

логій значно розширює можливість одержання цінної інформації

через: прослу хування телефонних розмов; знімання інформації з

факсів і портативних комп’ютерів тощо.

Економічна розвідка, як сфера таємної діяльності по збору,

аналізу, зберіганню та використанню особливо цінної конфіден-

ційної інформації, охоплює всі сфери рин кової економіки. Збитки

від економічної розвідки, наприк лад, в банківській сфері склада-

ють в світі 30 відсотків від всіх втрат, які несуть банки.

ПРОМИСЛОВЕ ШПИГУНСТВО

Діяльність економічної розвідки підрозділяється на: