- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.2. Історія розвитку безпеки життєдіяльності
- •1.3. Складові безпеки життєдіяльності
- •1.4. Теоретичні основи бжд
- •1.5. Теорія небезпеки та безпеки
- •1.6. Культура суспільства та її захисна функція
- •2.1. Негативні фактори середовища
- •2.2. Негативні фактори активної групи
- •2.3. Ідентифікація небезпек
- •2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.6. Природні надзвичайні ситуації
- •3.1. Види та причини виникнення надзвичайних
- •3.2. Гідродинамічні аварії
- •3.3. Аварії на пожежонебезпечних об’єктах
- •3.4. Надзвичайні ситуації на об’єктах
- •3.5. Транспортні надзвичайні ситуації
- •3.6. Пожежна безпека.
- •3.7. Радіаційна безпека
- •3.8. Паспортизація, ідентифікація
- •4.1. Соціальні небезпеки
- •4.2. Фізіологічні чинники забезпечення
- •4.3. Психологічні важелі забезпечення
- •4.4. Небезпеки загальної інформатизації
- •4.4.1. Інформаційні засоби та способи впливу
- •4.4.2. Методи маніпулювання людською свідомістю
- •4.5. Небезпека засобів масової інформації
- •4.5.1. Вплив змі на свідомість людини
- •4.5.2. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.6. Нейролінгвістичне програмування
- •4.6.1. Концепція нейролінгвістичного програмування
- •4.7. Діанетика — наука про розум
- •4.8. Невідкладна допомога
- •4.8.1. Допомога при пошкодженнях
- •4.8.2. Кровотеча та перша допомога при кровотечах
- •4.8.3. Долікарська реанімація
- •4.8.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •4.8.5. Утоплення, принципи долікарської допомоги
- •4.8.6. Ураження електричним струмом
- •4.8.7. Отруєння хімічними речовинами
- •II. Група резорбтивних отрут більш об’ємна
- •1. Отруєння окремими кислотами
- •2. Отруєння окремими лугами
- •3. Отруєння деякими іншими корозивними отрутами
- •4. Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)
- •4.1. Отрути, що діють переважно на кров
- •5. Отруєння деструктивними речовинами
- •6. Отруєння отрутами, що викликають розлади функцій
- •8. Отруєння наркотиками
- •9. Отруєння алкоголем
- •10. Отруєння отрутохімікатами
- •11. Харчові отруєння
- •12. Отруєння отруйними рослинами
- •13. Харчові інтоксикації
- •4.9. Небезпеки у сучасному урбанізованому
- •4.9.1. Тероризм
- •4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни;
- •5.1. Ризик – як характеристика небезпеки.
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.1.3. Нормування ризиків
- •5.1.4. Оцінка рівня ризику
- •5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику
- •5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Основи національного законодавства
- •6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду
- •6.1.4. Контроль та нагляд
- •6.2. Загальні засади моніторингу нс
- •6.2.1. Елементи системи моніторингу
- •7.1. Організація і проведення рятувальних
- •7.2. Особливості проведення
- •7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів
- •7.3.1. Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
12. Отруєння отруйними рослинами
Цей вид отруєнь трапляється в теплу пору року, в основному у
дітей або людей, які не розуміються на рослинах. Бувають отру-
єння аконітом (діюча речовина — аконітин); болиголовом плямис-
тим (містить алкалоїд коніїн); блекотою, дурманом (які містять
атропін, скополамін, гіосциамін); цикутою та іншими рослинами.
Отруєння починається гостро. Через 15-30 хвилин після вжи-
вання рослин починається слинотеча, «дряпання» у роті та у стра-
воході, біль у животі, нудота, блювота, пронос, судоми, звуження
або розширення зіниць, тахікардія, яка змінюється брадикардією.
Смерть настає від припинення дихання та серцевої діяльності.
Перша допомога. Промивання шлунку. Негайна госпіталіза-
ція.
13. Харчові інтоксикації
Найбільш небезпечною вважається ботулізм. Інтоксикація ви-
кликається паличкою ботулізму. Відомо шість типів цих мікробів.
У нашій країні збудниками захворювання можуть бути типи А, В і
Е. Існують у вигляді спор та вегетативних форм, всі типи анаеро-
293
РОЗДІЛ 4.
би. Сухі спори можуть зберігатися десятиріччями, а потрапляючи
у сприятливе середовище — перетворюватися на вегетативні фор-
ми, які виробляють екзотоксин — утворення білкової природи. Ек-
зотоксин руйнується при нагріванні до 80 °С протягом 15-30 хви-
лин, а при 100 °С — за 5-15 хвилин.
Причиною ураження ботулізмом вважаються продукти, що не
піддавалися достатній термічній обробці. Найчастіше це продук-
ти, які готуються і вживаються без достатньої термічної обробки: ковбаси, паштети, шинка, риба, м’ясні, рибні та овочеві консерви.
Особливо небезпечними є продукти домашнього приготування.
Розмножуються палички ботулізму на окремих ділянках продук-
тів харчування, тому уражаються не всі люди, що вживали один
і той же продукт. Потрапивши до кишечнику, вегетативні форми
проникають у кров і розносяться по всіх органах. Вироблений
ними екзотоксин вражає ядра довгастого мозку, серцево-судинну
і м’язову системи.
Після вживання заражених паличкою ботулізму продуктів на-
стає прихований період. Коливання цього періоду в межах від 2
годин до 10 діб (в середньому 18-24 години). При короткому інку-
баційному періоді летальність вища. Перші прояви інтоксикації:
нездужання, головний біль, слабкість, неспокій, безсоння, нудота, блювота, сухість у роті, пронос. Потім приєднується двоїння в очах
(сітка, розширення зіниць), зниження слуху. Пізніше виникає по-
рушення ковтання, обмеження рухомості язика, порушення або
втрата голосу, затруднения сечовиділення. Кров’яний тиск спо-
чатку трохи знижується, внаслідок брадикардії, яка змінюється
тахікардією і підвищенням артеріального тиску. Дихання при-
скорене (до 50 дихальних рухів за хвилину), поверхневе, безладне.
Свідомість зберігається до смерті. Смерть настає протягом 1-2 діб
від асфіксії центрального походження. Летальність сягає 40-70%.
Перша допомога. Промивання шлунку. Негайна госпіталіза-
ція.
Стафілококова інтоксикація
Стафілококи, на відміну від паличок ботулізму, -аероби. Жит-
тєдіяльність їх може протікати у будь-яких продуктах, особливо
— молоці, молочних продуктах, а також на м’ясних, рибних про-
дуктах та кондитерських виробах. Стафілококи гинуть при на-
гріванні до 80 °С через 10-60 хвилин, а при кип’ятінні — відразу.
294
Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...
Розмножуючись у продуктах харчування, стафілококи виділяють
гемолізин, дермотоксин, а також ентеротоксин -комплекс специ-
фічних поліпептидів. На цей час відомо шість типів ентеротокси-
нів. Вони витримують температуру понад 120°С. Потрапивши до
травного тракту, ентеротоксин викликає отруєння. Прихований
період триває від 0,5 до 4 годин, потім з’являються нудота, блюво-
та, біль у животі, пронос. У важких випадках з’являються судоми
і настає колапс. Одужання настає через 1-2 доби. Смертельні ви-
падки бувають рідко.
Перша допомога. Промивання шлунку. Вжити активоване ву-
гілля. Дієтотерапія, антибактеріальна терапія за призначенням
лікаря.
Харчові токсикоінфекції
Найчастіше викликаються сальмонелами, яких відомо більш
як 140 різновидів. Понад 60 з них патогенні для людини. Джере-
лом мікробів є худоба, птахи та люди-бацилоносії. Потрапивши на
харчові продукти, сальмонели виділяють ентеротоксин, котрий
руйнується при термічній обробці при 70 °С за 10 – 50 хвилин, а
при 100 °С – миттєво. При недостатній термічній обробці, недо-
триманні правил особистої гігієни, ентеротоксин потрапляє до
шлунково-кишкового тракту і викликає отруєння. Прихований пе-
ріод триває 12-24 години. Початок бурхливий – нудота, блювота,
холодний піт, пронос, можливе підвищення температури до 40 °С.
Загальна інтоксикація може супроводжуватися висипаннями на
шкірі, збільшенням печінки та селезінки. Клінічні форми токси-
коінфекції поліморфні. Інтоксикація триває 3-7 діб. Смертю зара-
ження закінчується нечасто.
Перша допомога. Промити шлунок великої кількістю води.
Дати випити лужний розчин. Звернуться до лікаря.
295
РОЗДІЛ 4.
