- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.2. Історія розвитку безпеки життєдіяльності
- •1.3. Складові безпеки життєдіяльності
- •1.4. Теоретичні основи бжд
- •1.5. Теорія небезпеки та безпеки
- •1.6. Культура суспільства та її захисна функція
- •2.1. Негативні фактори середовища
- •2.2. Негативні фактори активної групи
- •2.3. Ідентифікація небезпек
- •2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.6. Природні надзвичайні ситуації
- •3.1. Види та причини виникнення надзвичайних
- •3.2. Гідродинамічні аварії
- •3.3. Аварії на пожежонебезпечних об’єктах
- •3.4. Надзвичайні ситуації на об’єктах
- •3.5. Транспортні надзвичайні ситуації
- •3.6. Пожежна безпека.
- •3.7. Радіаційна безпека
- •3.8. Паспортизація, ідентифікація
- •4.1. Соціальні небезпеки
- •4.2. Фізіологічні чинники забезпечення
- •4.3. Психологічні важелі забезпечення
- •4.4. Небезпеки загальної інформатизації
- •4.4.1. Інформаційні засоби та способи впливу
- •4.4.2. Методи маніпулювання людською свідомістю
- •4.5. Небезпека засобів масової інформації
- •4.5.1. Вплив змі на свідомість людини
- •4.5.2. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.6. Нейролінгвістичне програмування
- •4.6.1. Концепція нейролінгвістичного програмування
- •4.7. Діанетика — наука про розум
- •4.8. Невідкладна допомога
- •4.8.1. Допомога при пошкодженнях
- •4.8.2. Кровотеча та перша допомога при кровотечах
- •4.8.3. Долікарська реанімація
- •4.8.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •4.8.5. Утоплення, принципи долікарської допомоги
- •4.8.6. Ураження електричним струмом
- •4.8.7. Отруєння хімічними речовинами
- •II. Група резорбтивних отрут більш об’ємна
- •1. Отруєння окремими кислотами
- •2. Отруєння окремими лугами
- •3. Отруєння деякими іншими корозивними отрутами
- •4. Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)
- •4.1. Отрути, що діють переважно на кров
- •5. Отруєння деструктивними речовинами
- •6. Отруєння отрутами, що викликають розлади функцій
- •8. Отруєння наркотиками
- •9. Отруєння алкоголем
- •10. Отруєння отрутохімікатами
- •11. Харчові отруєння
- •12. Отруєння отруйними рослинами
- •13. Харчові інтоксикації
- •4.9. Небезпеки у сучасному урбанізованому
- •4.9.1. Тероризм
- •4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни;
- •5.1. Ризик – як характеристика небезпеки.
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.1.3. Нормування ризиків
- •5.1.4. Оцінка рівня ризику
- •5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику
- •5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Основи національного законодавства
- •6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду
- •6.1.4. Контроль та нагляд
- •6.2. Загальні засади моніторингу нс
- •6.2.1. Елементи системи моніторингу
- •7.1. Організація і проведення рятувальних
- •7.2. Особливості проведення
- •7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів
- •7.3.1. Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
4. Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)
4.1. Отрути, що діють переважно на кров
Усмоктуючись у кров, деякі отрути призводять до змін її
властивостей та функцій. Інтерес вчених до гемолітичних отрут
зростає, оскільки останнім часом збільшилася кількість отру-
єнь, зокрема грибами (сморжами і блідою поганкою), а також
почастішали випадки укусів гадюками. Загально характерним
для цих отрут є масивний внутрішньосудинний гемоліз, що су-
277
РОЗДІЛ 4.
проводжується жовтяницею, гемолітичною анемією, дистрофі-
єю печінки.
Окис вуглецю. Отруєння чадним газом має місце настільки час-
то, що за кількістю поступається хіба що отруєнню алкоголем. Утво-
рюється оксид вуглецю при неповному згорянні органічних речо-
вин, котрі містять вуглець. Найбільш часто отруєння чадним газом
спостерігається в холодний період року, коли користуються пічним
опаленням або коли людина перебуває у зачиненому гаражі при
працюючому двигуні автомобіля. Газ не має кольору і запаху, до того
ж отруєння настає повільно, ознаки інтоксикації з’являються, коли
30% гемоглобіну перетворюється на карбоксигемоглобін. У отруєної
людини дуже швидко наростає м’язова слабкість, і часто вона само-
стійно не може покинути загазоване приміщення. Людина має ро-
жевий колір шкіри і слизових оболонок. Смерть настає, коли у крові
накопичується більш як 60% карбоксигемоглобіну. Бувають випад-
ки блискавичної форми отруєння CO. Така швидка форма спостері-
гається, коли концентрація окису вуглецю у навколишньому повітрі
перевищує 1%. Людина, що знаходиться в приміщенні з високою
концентрацією чадного газу в повітрі, миттєво втрачає свідомість
(подібно до інсульту), у неї починаються судоми і за кілька хвилин
настає смерть від зупинки дихання. Коли людина, перебуваючи у
стані алкогольного сп’яніння, потрапляє в зону загазованості, дія
алкоголю і чадного газу може сумуватися.
Ряд речовин (бертолетова сіль, нітрогліцерин, анілін, нітро-
бензол, нітрит натрію, гідрохінон, динітробензол), потрапляючи
у кров, утворюють з гемоглобіном досить стійку сполуку метгемо-
глобін, через що кров нездатна транспортувати кисень до тканин
організму і настає гостре кисневе голодування. При перорально-
му введенні смертельна доза аніліну становить 10-20 г, нітриту
натрію -1-2 г, гідрохінону — 5-10 г, хлорату калію — 10-15 г. Крім
властивості зв’язувати гемоглобін, окремі представники цієї гру-
пи ще мають вибірковий вплив на різні системи організму. Так,
отруєння хлоратом калію викликає ураження нирок з розвитком
нефриту, що супроводжується уремією, нітрит натрію пригнічує
судинно-руховий центр, гідрохінон та анілін уражають дихальний
центр головного мозку.
Перші ознаки інтоксикації, як і при отруєнні СО, з’являються
при концентрації метгемоглобіну 30%, а смерть настає, коли вона
сягає 70-80%. У високій концентрації метгемоглобін знижує резис-
тентність еритроцитів і веде до їх гемолізу. Надлишок речовин, які
278
Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...
утворюють метгемоглобін, може накопичуватися у печінці і жи-
ровій клітковині. Тому, якщо людина після отруєння залишилася
живою, через деякий час явища метгемоглобінутворення можуть
повторитися внаслідок виходу речовин у кров з депо.
Перша допомога: потерпілого внести на свіже повітря, забез-
печити йому спокій, зігріти, дати вдихнути нашатирний спирт,
розтерти тіло, напоїти міцним солодким чаєм.
Крім того, треба давати кисень.
При відсутності дихання — штучна вентиляція легень, госпі-
талізувати.
Чадний газ легший за повітря, тому, перебуваючи у задимле-
ному приміщенні під час пожежі, просуватися треба зігнувшись до
підлоги.
