- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.2. Історія розвитку безпеки життєдіяльності
- •1.3. Складові безпеки життєдіяльності
- •1.4. Теоретичні основи бжд
- •1.5. Теорія небезпеки та безпеки
- •1.6. Культура суспільства та її захисна функція
- •2.1. Негативні фактори середовища
- •2.2. Негативні фактори активної групи
- •2.3. Ідентифікація небезпек
- •2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.6. Природні надзвичайні ситуації
- •3.1. Види та причини виникнення надзвичайних
- •3.2. Гідродинамічні аварії
- •3.3. Аварії на пожежонебезпечних об’єктах
- •3.4. Надзвичайні ситуації на об’єктах
- •3.5. Транспортні надзвичайні ситуації
- •3.6. Пожежна безпека.
- •3.7. Радіаційна безпека
- •3.8. Паспортизація, ідентифікація
- •4.1. Соціальні небезпеки
- •4.2. Фізіологічні чинники забезпечення
- •4.3. Психологічні важелі забезпечення
- •4.4. Небезпеки загальної інформатизації
- •4.4.1. Інформаційні засоби та способи впливу
- •4.4.2. Методи маніпулювання людською свідомістю
- •4.5. Небезпека засобів масової інформації
- •4.5.1. Вплив змі на свідомість людини
- •4.5.2. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.6. Нейролінгвістичне програмування
- •4.6.1. Концепція нейролінгвістичного програмування
- •4.7. Діанетика — наука про розум
- •4.8. Невідкладна допомога
- •4.8.1. Допомога при пошкодженнях
- •4.8.2. Кровотеча та перша допомога при кровотечах
- •4.8.3. Долікарська реанімація
- •4.8.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •4.8.5. Утоплення, принципи долікарської допомоги
- •4.8.6. Ураження електричним струмом
- •4.8.7. Отруєння хімічними речовинами
- •II. Група резорбтивних отрут більш об’ємна
- •1. Отруєння окремими кислотами
- •2. Отруєння окремими лугами
- •3. Отруєння деякими іншими корозивними отрутами
- •4. Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)
- •4.1. Отрути, що діють переважно на кров
- •5. Отруєння деструктивними речовинами
- •6. Отруєння отрутами, що викликають розлади функцій
- •8. Отруєння наркотиками
- •9. Отруєння алкоголем
- •10. Отруєння отрутохімікатами
- •11. Харчові отруєння
- •12. Отруєння отруйними рослинами
- •13. Харчові інтоксикації
- •4.9. Небезпеки у сучасному урбанізованому
- •4.9.1. Тероризм
- •4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни;
- •5.1. Ризик – як характеристика небезпеки.
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.1.3. Нормування ризиків
- •5.1.4. Оцінка рівня ризику
- •5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику
- •5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Основи національного законодавства
- •6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду
- •6.1.4. Контроль та нагляд
- •6.2. Загальні засади моніторингу нс
- •6.2.1. Елементи системи моніторингу
- •7.1. Організація і проведення рятувальних
- •7.2. Особливості проведення
- •7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів
- •7.3.1. Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
2. Отруєння окремими лугами
Смертельна доза при отруєнні їдким натром і їдким калієм —
10-20 мл., нашатирним спиртом — 25-30 мл. Діють луги переваж-
но ОН-іонами.
На відміну від кислот, сліди хімічної дії лугів на шкірі навколо
рота і по ходу травного шляху не мають чіткого відмежування від
навколишніх тканин, які значно набряклі. Слизові рота, глотки сі-
руватого кольору, набряклі.
Аміак може проникати в організм у вигляді газу або насичено-
го 33% водного розчину (нашатирний спирт). Має різкий, специ-
фічний запах. Аміак добре проникає через тканини у кров і, дося-
гаючи мозку, подразнююче на нього діє. При надлишку аміаку в
організмі може настати параліч нервової системи і смерть від ас-
фіксії. На кров аміак справляє гемолізуючу дію і тягне утворення
лужного гематину. Смертельна доза 10-20 мл. насиченого розчину
(33%) або 25-50 мл. аптечного (10%) нашатирного спирту.
Перша допомога
При інгаляційному отруєнні вивести постраждалого з осередку
ураження. Дихати через зволожену серветку.
При потраплянні на шкіру промити великої кількістю води, або
протерти добре зволоженої ганчіркою або серветкою.
У випадку попадання в середину великої кількості гранульова-
них лужних препаратів рекомендується промивання шлунку.
276
Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...
При потраплянні в середину хімічних речовин ні в якому ви-
падку не нейтралізуйте кислоту лугами (харчової содою), а луги
кислотою (лимонної або оцтової). Те, що допустиме для опіків, не
підходить до отруєння! Тому що в наслідок нейтралізації утворю-
ється хімічна реакція з виділенням тепла, що призводить до погір-
шення стану постраждалого.
3. Отруєння деякими іншими корозивними отрутами
Перекис водню. У медицині застосовують 3% водний розчин.
Вживається ще й 33% розчин (пергідроль). Застосовується для
промивання ран у медицині, для відбілювання тканин у промисло-
вості, волосся — у побуті, протравлювання насіння — у сільському
господарстві. Смертельна доза пергідролю — 100 мл. Після при-
йому усередину дуже швидко втрачається свідомість, з’являється
набряк гортані і глотки, зростає серцево-судинна недостатність і
через кілька годин або діб настає смерть.
Перманганат калію — сильний окисник, що має подразню-
ючі властивості. Водні розчини широко застосовуються в ме-
дицині, сільському господарстві, лабораторній практиці. Отру-
єння трапляються як самогубства, нещасні випадки (переваж-
но у дітей) та при введенні концентрованих розчинів у матку з
метою переривання вагітності. Смертельна доза 15-20 г. Після
потрапляння отрути усередину розвивається набряк горта-
ні, зв’язок голосової щілини, з’являються і швидко зростають
явища серцево-судинної недостатності, аж до колапсу. Схожу
картину отруєння дає і потрапляння до організму спиртового
розчину йоду.
Перша допомога
Промивання шлунку, обволікаючі засоби. Госпиталізація.
