- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.2. Історія розвитку безпеки життєдіяльності
- •1.3. Складові безпеки життєдіяльності
- •1.4. Теоретичні основи бжд
- •1.5. Теорія небезпеки та безпеки
- •1.6. Культура суспільства та її захисна функція
- •2.1. Негативні фактори середовища
- •2.2. Негативні фактори активної групи
- •2.3. Ідентифікація небезпек
- •2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.6. Природні надзвичайні ситуації
- •3.1. Види та причини виникнення надзвичайних
- •3.2. Гідродинамічні аварії
- •3.3. Аварії на пожежонебезпечних об’єктах
- •3.4. Надзвичайні ситуації на об’єктах
- •3.5. Транспортні надзвичайні ситуації
- •3.6. Пожежна безпека.
- •3.7. Радіаційна безпека
- •3.8. Паспортизація, ідентифікація
- •4.1. Соціальні небезпеки
- •4.2. Фізіологічні чинники забезпечення
- •4.3. Психологічні важелі забезпечення
- •4.4. Небезпеки загальної інформатизації
- •4.4.1. Інформаційні засоби та способи впливу
- •4.4.2. Методи маніпулювання людською свідомістю
- •4.5. Небезпека засобів масової інформації
- •4.5.1. Вплив змі на свідомість людини
- •4.5.2. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.6. Нейролінгвістичне програмування
- •4.6.1. Концепція нейролінгвістичного програмування
- •4.7. Діанетика — наука про розум
- •4.8. Невідкладна допомога
- •4.8.1. Допомога при пошкодженнях
- •4.8.2. Кровотеча та перша допомога при кровотечах
- •4.8.3. Долікарська реанімація
- •4.8.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •4.8.5. Утоплення, принципи долікарської допомоги
- •4.8.6. Ураження електричним струмом
- •4.8.7. Отруєння хімічними речовинами
- •II. Група резорбтивних отрут більш об’ємна
- •1. Отруєння окремими кислотами
- •2. Отруєння окремими лугами
- •3. Отруєння деякими іншими корозивними отрутами
- •4. Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)
- •4.1. Отрути, що діють переважно на кров
- •5. Отруєння деструктивними речовинами
- •6. Отруєння отрутами, що викликають розлади функцій
- •8. Отруєння наркотиками
- •9. Отруєння алкоголем
- •10. Отруєння отрутохімікатами
- •11. Харчові отруєння
- •12. Отруєння отруйними рослинами
- •13. Харчові інтоксикації
- •4.9. Небезпеки у сучасному урбанізованому
- •4.9.1. Тероризм
- •4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни;
- •5.1. Ризик – як характеристика небезпеки.
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.1.3. Нормування ризиків
- •5.1.4. Оцінка рівня ризику
- •5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику
- •5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Основи національного законодавства
- •6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду
- •6.1.4. Контроль та нагляд
- •6.2. Загальні засади моніторингу нс
- •6.2.1. Елементи системи моніторингу
- •7.1. Організація і проведення рятувальних
- •7.2. Особливості проведення
- •7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів
- •7.3.1. Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
1. Отруєння окремими кислотами
Для смертельного отруєння потрібно 5-10 мл. соляної, 20-
40 мл. оцтової, близько 10 мл. карболової кислоти, 20-40 мл. лізо-
лу. У побуті найчастіше трапляється отруєння оцтовою кислотою
у вигляді есенції (40-80% розчин кислоти), оскільки вона дуже по-
ширена, бо застосовується у харчовій промисловості і вдома як
приправа до страв та домішка при домашньому консервуванні.
Випадки смерті від дії кислот на шкіру в літературі не відомі, тож
отруєння настає після надходження їх до шлунково-кишкового.
Дія оцтової кислоти характеризується сильним набряком
слизової оболонки шлунка, яка має темно-червоний колір. Поряд
з тим застосування льодяної оцтової кислоти супроводжується
утворенням майже чорного кольору слизової оболонки шлунка. На
відміну від сірчаної та хлористоводневої кислот, які діють одразу
дуже великою кількістю Н-іонів, оцтова кислота діє невеликими їх
порціями. І хоча одночасна дія Н-іонів виражена менше, триває
вона значно довше. Тож і тяжкість ураження буде досить великою.
Для ураження фторводневою (плавиковою) кислотою смер-
тельна доза 10—15 мл. Характерним є ушкодження зубної емалі
у вигляді тьмяно-жовтуватого забарвлення з утворенням дрібних
дефектів.
Карболова кислота (фенол), як і її похідні (лізол, крезол), діє
цілою молекулою. До організму може потрапити як перорально,
так і через дихальні шляхи або навіть через неушкоджену шкіру.
Має як сильно подразнюючу, так і загально токсичну (нервово-па-
ралітичну) дію. Смертельна доза при введенні через дихальні шля-
хи становить 1-2 г, пероральне 10-30 мл.
Перша допомога: При попаданні фенолу в шлунок, потрібно
випити велику кількість води, викликати блювання, а потім випи-
ти активоване вугілля. Після цього промити шлунок 10-процент-
ним розчином етилового спирту, а потім теплою водою. Рекомен-
дується також випити склянку молока, суміш яєчного білка з во-
дою чи відвар рису або вівсянки.
При попаданні на шкіру треба негайно промити уражене міс-
це водою або протерти оливковою олією, спиртом чи гліцерином до
зникнення білизни омертвілого шару епітелію. При ліквідації аварії
з викидом фенолу використовувати засоби захисту органів дихання
і шкіри (протигази, прогумований костюм, гумові чоботи і рукавиці).
Формалін (40% розчин формальдегіду). Широко розповсюдже-
ний у сільському господарстві, промисловості і медицині. Отру-
275
РОЗДІЛ 4.
єння буває як нещасний випадок, або з метою самогубства. Має
різкий специфічний запах. Смертельна доза 10-30 мл. формалі-
ну. Формальдегід веде до швидкого згортання білків з утворенням
струпа. Крім вираженої місцевої дії, має ще й загальну дію на орга-
нізм, і, в першу чергу, на центральну нервову систему, що викли-
кає задишку, синюшність, серцеву недостатність.
Перша допомога
1) При попаданні на шкіру або в очі: промивати водою протя-
гом 15 хв.
2) При попаданні в всередину: треба випити (напоїти) водою
або молоком для розбавлення; блювотні засоби протипоказані
3) Госпіталізація.
