1.3. Складові безпеки життєдіяльності

Безпека життєдіяльності, як наука, синтезує досягнення цілого

ряду наук (рис. 1.3) і є комплексною, інтегральною за суттю. Серед

них фізика, хімія, біологія, математика, геологія, метеорологія, ме-

дицина та багато інших. Розглянемо деякі з них, що одночасно є

частинами великого наукового напряму присвяченого безпеці лю-

дини, збереженню її здоров’я та забезпечення розвитку.

природознавчі

науки

на

су

уки про

спільство

НАУКИ

інженерні

уки

на

ПРО

БЕЗПЕКУ

гуманітарні

науки

науки

про людину

Рис. 1.3 Структура наук про безпеку

Валеологія — це наука про формування, зміцнення та збе-

реження здоров’я людини. Предметом валеології є індивідуальне

здоров’я, а об’єктом — здорова людина.

Ергономіка — наука, що вивчає допустимі фізичні, не-

рвові та психічні навантаження на людину в процесі праці,

проблеми оптимального пристосування навколишніх умов

виробництва для ефективної праці. Основним об’єктом дослі-

дження ергономіки є система «людина-машина». Метою ерго-

номіки, як науки, є оптимізація системи «людина-машина» з

20

Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності

врахуванням природних можливостей та особливостей пра-

цюючої людини.

За своїми завданнями і методами близько до ергономіки стоїть

інженерна психологія, що вивчає інформаційну взаємодію між

людиною і машиною.

Гігієна – галузь медицини, що вивчає вплив умов життя і праці

на здоров’я людини, розробляє заходи для профілактики захворю-

вань, рекомендації щодо забезпечення оптимальних умов існуван-

ня, збереження здоров’я та тривалості життя.

Фізіологія — наука, що вивчає функціонування людського ор-

ганізму.

Психологія — наука про закономірності механізмів психічного

життя людини. Психологія праці — розглядає психофізичні аспек-

ти трудової діяльності, взаємозв’язки особистості з умовами, про-

цесом та засобами праці.

Питання навколишнього середовища розглядають екологія та

соціоекологія — науки про взаємовідношення людства та природ-

ного середовища. Раціональне розв’язання екологічних проблем

можливе лише за оптимальної взаємодії природи та суспільства,

що забезпечує з одного боку подальший розвиток суспільства, а з

другого — збереження та підтримання природи.

Діяльність людини має громадський характер, тому соціоло-

гія, як наука про суспільство, як цілісну систему та про окремі со-

ціальні інститути, процеси, соціальні групи, взаємовідносини осо-

бистості та суспільства, закономірності масової поведінки людей є

основою для безпеки життєдіяльності.

Кібернетика — наука про управління, зв’язок та переробку ін-

формації. Основний об’єкт дослідження — так звані кібернетичні

системи, що розглядаються незалежно від їх матеріальної приро-

ди. Приклади кібернетичних систем — автоматичні регулятори в

техніці, електронно-обчислювальні машини, людський мозок, біо-

логічна популяція, людське суспільство. Кожна така система яв-

ляє собою велику кількість взаємопов’язаних об’єктів (елементів

системи), що здатні сприймати, запам’ятовувати і переробляти

інформацію, а також обмінюватися нею.

Синергетика — напрям який займається вивченням систем,

що складаються з підсистем різної природи і виявленням яким чи-

ном взаємодія таких систем призводить до виникнення просторо-

вих, часових, або просторово-часових структур.

21

РОЗДІЛ 1.

Система управління БЖД базується на досягненнях кіберне-

тики, наукової організації праці та виробництва, економічних

та інших наук.

Науки про безпеку направлені на вирішення питань:

– Національної

безпеки;

– Економічної

безпеки;

– Інформаційної

безпеки;

– Теорії безпеки та ризику;

– Техногенної

безпеки;

– Безпеки життєдіяльності людини позавиробнцтвом;

– Гуманітарної та політичної безпеки;

– Охорони

праці;

– Цивільного

захисту;

– Пожежної

безпеки.