
- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.2. Історія розвитку безпеки життєдіяльності
- •1.3. Складові безпеки життєдіяльності
- •1.4. Теоретичні основи бжд
- •1.5. Теорія небезпеки та безпеки
- •1.6. Культура суспільства та її захисна функція
- •2.1. Негативні фактори середовища
- •2.2. Негативні фактори активної групи
- •2.3. Ідентифікація небезпек
- •2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.6. Природні надзвичайні ситуації
- •3.1. Види та причини виникнення надзвичайних
- •3.2. Гідродинамічні аварії
- •3.3. Аварії на пожежонебезпечних об’єктах
- •3.4. Надзвичайні ситуації на об’єктах
- •3.5. Транспортні надзвичайні ситуації
- •3.6. Пожежна безпека.
- •3.7. Радіаційна безпека
- •3.8. Паспортизація, ідентифікація
- •4.1. Соціальні небезпеки
- •4.2. Фізіологічні чинники забезпечення
- •4.3. Психологічні важелі забезпечення
- •4.4. Небезпеки загальної інформатизації
- •4.4.1. Інформаційні засоби та способи впливу
- •4.4.2. Методи маніпулювання людською свідомістю
- •4.5. Небезпека засобів масової інформації
- •4.5.1. Вплив змі на свідомість людини
- •4.5.2. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.6. Нейролінгвістичне програмування
- •4.6.1. Концепція нейролінгвістичного програмування
- •4.7. Діанетика — наука про розум
- •4.8. Невідкладна допомога
- •4.8.1. Допомога при пошкодженнях
- •4.8.2. Кровотеча та перша допомога при кровотечах
- •4.8.3. Долікарська реанімація
- •4.8.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •4.8.5. Утоплення, принципи долікарської допомоги
- •4.8.6. Ураження електричним струмом
- •4.8.7. Отруєння хімічними речовинами
- •II. Група резорбтивних отрут більш об’ємна
- •1. Отруєння окремими кислотами
- •2. Отруєння окремими лугами
- •3. Отруєння деякими іншими корозивними отрутами
- •4. Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)
- •4.1. Отрути, що діють переважно на кров
- •5. Отруєння деструктивними речовинами
- •6. Отруєння отрутами, що викликають розлади функцій
- •8. Отруєння наркотиками
- •9. Отруєння алкоголем
- •10. Отруєння отрутохімікатами
- •11. Харчові отруєння
- •12. Отруєння отруйними рослинами
- •13. Харчові інтоксикації
- •4.9. Небезпеки у сучасному урбанізованому
- •4.9.1. Тероризм
- •4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни;
- •5.1. Ризик – як характеристика небезпеки.
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.1.3. Нормування ризиків
- •5.1.4. Оцінка рівня ризику
- •5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику
- •5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Основи національного законодавства
- •6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду
- •6.1.4. Контроль та нагляд
- •6.2. Загальні засади моніторингу нс
- •6.2.1. Елементи системи моніторингу
- •7.1. Організація і проведення рятувальних
- •7.2. Особливості проведення
- •7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів
- •7.3.1. Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
4.7. Діанетика — наука про розум
і мислення
З точки зору інженерно-комп’ютерного розуміння людини з
НЛП перегукується діанетика – наука про розум і мислення. Для
неї людський розум – «чудова обчислювальна машина», «відмінно
побудований комп’ютер». Ця наука бачить заставу вічно щасливо-
го життя людини у звільненні від всіх хвилюючих її особливостей
психіки. В умовах технічного прогресу з’явилася ідея переносу ме-
тодів цієї науки на процес формування «нової людини» у тих або
інших варіантах. Початок діанетиці (як новому методу впливу на
психічний стан людини) поклав американський письменник-фан-
таст Р.Хаббард. Його книга «Діанетика» стала пізніше посібником
для використання технології очищення та раціоналізації психі-
ки людини. Р.Хаббард був переконаний: «У сьогоднішньому світі
немає жодної проблеми, яку б не можна було б розв’язати одним
тільки розумом». Послідовники Хаббарда стверджують, що ця ме-
тодика дозволяє з’ясувати, які події минулого є причиною сучас-
224
Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...
них проблем людини. Суть діанетичної терапії полягає у тому,
щоб провести індивіда через збережені в підсвідомості «критичні
крапки» і шляхом їхнього повторного переживання вилікувати від
пов’язаних з ними недуг. У цьому і складається технологія даної те-
рапії, названої одитингом, а того, хто її здійснює, – одитором. За
допомогою одитора людина, перебуваючи в особливому стані, як
би «проживаючи», все своє життя з моменту зачаття, натикається
на «болючі крапки» і неодноразово їх переживає, поки негативна
енергія, що накопичена в них, не розрядиться повністю. У підсум-
ку людина одержує вільний від колишніх кошмарів і комплексів
«чистий» розум. Все інше – почуття, емоції, переживання і т.п. – їй
тепер не потрібні. Новітні методики покликані забезпечити мож-
ливість працювати з людиною як з машиною. Але для цього лю-
дина повинна стати відповідним природним комп’ютером, і нею
можна буде без будь-яких проблем керувати (маніпулювати), уво-
дячи програми та натискаючи на клавіші (або змінюючи інтона-
ції голосу). Кінцевий продукт діанетичної терапії – клір, повністю
розумна істота, усередині якої все зайве, «неправильне» прибрано.
Вона здатна лише на добре прораховані рішення та дії в суворій
відповідності з інформацією, що вводиться. Технології діанетики
спрямовані на реанімацію добре відомої з історії пірамідальної
системи керування із чітким вертикальним підпорядкуванням і
повним контролем меншості над більшістю. Ідеологічною верши-
ною діанетики стала створена Хаббардом на її основі прикладна,
фактично релігійна філософія – сайєнтологія. Р. Хаббард завжди
мріяв про тотальну владу над людьми: «Сайєнтологія дає повну
волю, але вона повинна нести і встановлення тотальної влади та
авторитету для досягнення тотальної дисципліни». Однак, такі цілі
та діяльність їхніх послідовників привели до заборони сайєнтоло-
гічних центрів, подібних до релігійних сект, у багатьох розвинених
країнах світу. Тобто, суспільство вважає, що інтереси особистос-
ті в інформаційній сфері полягають у реалізації конституційних
прав людини і громадянина на доступ до інформації, на викорис-
тання інформації в інтересах здійснення не забороненої законом
діяльності, фізичного, духовного та інтелектуального розвитку, а
також у захисті інформації, що забезпечує особисту безпеку. Ін-
тереси суспільства в інформаційній сфері полягають у досягненні
та підтримці громадської згоди, забезпеченні зміцнення демокра-
тії, створенні правової соціальної держави, у духовному віднов-
ленні країни. Масштабність і потужність впливу інформаційних
225
РОЗДІЛ 4.
факторів на психіку людей висувають забезпечення інформацій-
но-психологічної безпеки в сучасних умовах на рівень загальнона-
ціональної проблеми.