4.6. Нейролінгвістичне програмування

4.6.1. Концепція нейролінгвістичного програмування

Пристосування до досить негуманного світу споживання, его-

їзму і відвертої боротьби за існування стало сьогодні парадигмою

більшості прикладних напрямків у психології та поведінкових на-

уках. Одним з таких напрямків є нейролінгвістичне програмуван-

ня (НЛП). Словосполучення «НЛП» містить три поняття:

– «нейрон» – те, що відбувається в мозку і центральній нерво-

вій системі;

– «лінгвістичне» – те, якими словами користується людина,

і як це впливає на її сприйняття та взаємодію з зовнішнім

світом;

–

«програмування» – процес, який дозволяє індивіду (або тому,

хто його програмує) вирішити, як він буде мислити, почува-

ти та говорити.

НЛП – це сучасний варіант кодування (або перекодування) пси-

хіки. Один з принципів НЛП: свідомість і тіло є частинами однієї

керованої системи. В основі концепції НЛП лежить переконання,

що людську психіку, яка сприймає первинну інформацію можна

уподібнити комп’ютеру. У психіці відбувається структурування,

221

РОЗДІЛ 4.

осмислення та оцінювання інформації на підґрунті внутрішнього

досвіду, що складається з думок, переконань, цінностей, емоцій-

них переживань, пам’яті. Щодо комп’ютера, сприйняття та оброб-

ка інформації в ньому здійснюється за певними, заданими програ-

мами.

Іншою підставою НЛП є переконання, що можна об’єднати в

єдине ціле дві сигнальні системи: першу – систему умовно-рефлек-

торних зв’язків, які формуються в корі великих півкуль головного

мозку людей і тварин при впливі конкретних подразників: світла, звуку, болі, і другу – звичайну людську мову.

Фахівці з НЛП працюють з так названими мовними «якорями»,

тобто програмами, які непомітно для людини вводяться у її мозок у

вигляді слів і викликають прояв того або іншого типу поводження.

Один з базових постулатів НЛП (територія та карти) стверджує:

у людини є індивідуальне уявлення світу, його карта. Це уявлен-

ня завжди суб’єктивне і не тотожне реальності. Воно формується

шляхом опрацювання зовнішньої інформації за допомогою мови,

особистого досвіду (персональної історії), особливостей перцеп-

тивної системи (специфіки роботи органів почуттів, аналізаторів

тощо) і, в остаточному підсумку, утворює ментальну карту (або

психологічну «карту світу») особистості.

Територія – це світ, що оточує людину, всі події та речі в ньо-

му, тоді як карта («ментальна карта») – модель, уявлення особис-

тості цього світу. Ментальна карта – символічне уявлення (не

обов’язково адекватне) у людській психіці реальності усього зо-

внішнього та внутрішнього світу. Це властива кожному індивіду

суб’єктивна модель тих, чи інших її фрагментів. Люди сприймають

світ через повсякденний досвід через органи почуттів, мозок і мов-

ні системи, за допомогою яких усвідомлюють реальність. Первин-

ний матеріал є завжди більш насиченим, ніж ментальна карта, що

його відбиває. Тому результати сприйняття подібні до карти, що

представляє світ, але не копіює його. У всіх людей свої, специфіч-

ні карти, або суб’єктивні моделі світу. І вони більшою мірою, ніж

сама дійсність, визначають те, як особистість інтерпретує навко-

лишній світ, реагує на його сигнали, який зміст надає своєму по-

водженню.

Нейролінгвістичні програми визначають, що і як людиною

сприймається та інтерпретується. Від їхнього характеру і доско-

налості безпосередньо залежать сприйняття, обробка інформації,

спосіб мислення, відчуття, дії та життя взагалі. Програми, наяв-

222

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості...

ні у різних людей, істотно відрізняються не тільки з точки зору

суб’єктивних відчуттів, але й ефективності рішення життєвих про-

блем. Тому різні люди неоднаково сприймають ті ж самі події (і на-

віть слова), а також інакше реагують на них. Настільки важлива

роль ментальних карт (програм) у сприйнятті та доборі стимулів

робить їх однією із ключових ланок у керуванні психікою людини.

Протягом багатьох тисячоліть ментальні карти формувалися пе-

реважно стихійно за допомогою традиційних інститутів соціалі-

зації: родини, церкви, школи і т.п. Наприкінці ХХ століття стало

можливим, як вважають творці НЛП, цілеспрямовано, в порівняно

невеликий проміжок часу їх формувати або, принаймні, істотно

змінювати. У цьому, власно, і є суть нейролінгвістичного програ-

мування. Отже, НЛП можна розглядати як процес аналізу та пере-

творення структури суб’єктивного досвіду людини, навчання її но-

вим формам реагування на зовнішні і внутрішні стимули шляхом

модифікування старих «програм» або заміни їх на нові.

Фільтри сприйняття – ще одне поняття НЛП. Здатності люд-

ського сприйняття обмежені, отже, йому доводиться вибирати

найбільш важливе, а все інше – відсівати. Тому в певному змісті

НЛП – це також наука про фільтри людського сприйняття, про те,

що важливо для конкретного індивіда, а що він відсіває. Людина

не може бачити або чути абсолютно все, що її оточує, вона вибирає

те, що їй здається найбільш важливим і цікавим, або те, що ближ-

че і рідніше. Всі техніки НЛП побудовані на реорганізації інфор-

маційних процесів людини, створенні нових психологічних «карт»

і фільтрів сприйняття, тобто у спрямуванні в потрібний бік її вза-

ємодії з реальним світом. Причому зміні підлягає не тільки пово-

дження індивіда, але й внутрішні установки, оцінні критерії, весь

процес мислення і прийняття життєвих рішень.

НЛП прагне маніпулювати людською свідомістю шляхом під-

бора кодових фраз, слів, звукосполучень, зображень та іншої атри-

бутики. У ході програмування враховується ефект, який окремо

справляють на людину: слова, їхній значеннєвий зміст; голос, його

інтонація і тембр; поза, міміка та жести мовця. Пропорції цих скла-

дових приблизно такі: 55 % впливу — пози, рух, міміка; близько

38 % – голос (тон, інтонації, ритм, тембр) і тільки 7 % – власно сло-

ва, їхній зміст. Коли вони не погоджені (у НЛП це має назву некон-

груентності), співрозмовник отримує за трьома каналами три різ-

них (або навіть суперечних) повідомлення, причому у відповідній

пропорції. Ще одне важливе правило НЛП. Якщо свідомість підка-

223

РОЗДІЛ 4.

зує одне, а підсвідомість інше – звичайно перемагає підсвідомість.

Цим часто користуються професійні шахраї для введення в оману

навіть найпильнішиих людей. А свідомість потім знаходить ло-

гічне пояснення зробленому вчинку. Вважається, що НЛП здатне

допомогти людям позбутися нав’язливих страхів, відновити їхню

правильну орієнтацію у світі, вибудувати більш комфортну модель

поводження. Однак НЛП, як і інші методи програмування психі-

ки, часто використовують для впровадження у підсвідомість лю-

дей різних за своєю політичною і соціальною значимістю програм, як «продуктивних», так і «непродуктивних». НЛП пропонує своїм

послідовникам навчити їх розвинути фізичні та інтелектуальні

надможливості, отримати здатність керувати часом і простором.

Разом з тим існує чимало сумнівів у можливостях даного методу.

Багато чого залежить від кваліфікації фахівців НЛП і якості тре-

нувань за даною методикою. На певному етапі підготовки навіть

підбор слів і їхній порядок, довжина та інтонація пропозицій, інші

лінгвістичні особливості мови можуть значно впливати на психіку

людини. І тоді НЛП дозволяє ефективно управляти людською сві-

домістю через накази, закладені в словах, інтонаціях, позах тіла.