
- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.2. Історія розвитку безпеки життєдіяльності
- •1.3. Складові безпеки життєдіяльності
- •1.4. Теоретичні основи бжд
- •1.5. Теорія небезпеки та безпеки
- •1.6. Культура суспільства та її захисна функція
- •2.1. Негативні фактори середовища
- •2.2. Негативні фактори активної групи
- •2.3. Ідентифікація небезпек
- •2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
- •2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.6. Природні надзвичайні ситуації
- •3.1. Види та причини виникнення надзвичайних
- •3.2. Гідродинамічні аварії
- •3.3. Аварії на пожежонебезпечних об’єктах
- •3.4. Надзвичайні ситуації на об’єктах
- •3.5. Транспортні надзвичайні ситуації
- •3.6. Пожежна безпека.
- •3.7. Радіаційна безпека
- •3.8. Паспортизація, ідентифікація
- •4.1. Соціальні небезпеки
- •4.2. Фізіологічні чинники забезпечення
- •4.3. Психологічні важелі забезпечення
- •4.4. Небезпеки загальної інформатизації
- •4.4.1. Інформаційні засоби та способи впливу
- •4.4.2. Методи маніпулювання людською свідомістю
- •4.5. Небезпека засобів масової інформації
- •4.5.1. Вплив змі на свідомість людини
- •4.5.2. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.6. Нейролінгвістичне програмування
- •4.6.1. Концепція нейролінгвістичного програмування
- •4.7. Діанетика — наука про розум
- •4.8. Невідкладна допомога
- •4.8.1. Допомога при пошкодженнях
- •4.8.2. Кровотеча та перша допомога при кровотечах
- •4.8.3. Долікарська реанімація
- •4.8.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •4.8.5. Утоплення, принципи долікарської допомоги
- •4.8.6. Ураження електричним струмом
- •4.8.7. Отруєння хімічними речовинами
- •II. Група резорбтивних отрут більш об’ємна
- •1. Отруєння окремими кислотами
- •2. Отруєння окремими лугами
- •3. Отруєння деякими іншими корозивними отрутами
- •4. Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути)
- •4.1. Отрути, що діють переважно на кров
- •5. Отруєння деструктивними речовинами
- •6. Отруєння отрутами, що викликають розлади функцій
- •8. Отруєння наркотиками
- •9. Отруєння алкоголем
- •10. Отруєння отрутохімікатами
- •11. Харчові отруєння
- •12. Отруєння отруйними рослинами
- •13. Харчові інтоксикації
- •4.9. Небезпеки у сучасному урбанізованому
- •4.9.1. Тероризм
- •4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни;
- •5.1. Ризик – як характеристика небезпеки.
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.1.3. Нормування ризиків
- •5.1.4. Оцінка рівня ризику
- •5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику
- •5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Основи національного законодавства
- •6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду
- •6.1.4. Контроль та нагляд
- •6.2. Загальні засади моніторингу нс
- •6.2.1. Елементи системи моніторингу
- •7.1. Організація і проведення рятувальних
- •7.2. Особливості проведення
- •7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів
- •7.3.1. Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
3.1. Види та причини виникнення надзвичайних
ситуацій техногенного характеру
Техногенні надзвичайні ситуації виникають у результаті рап-
тового виходу з ладу машин, механізмів та агрегатів, що супро-
воджується значними порушеннями виробничого процесу, вибу-
хами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним чи
біологічним зараженням місцевості, які призвели чи можуть при-
звести до значних матеріальних втрат та враження чи загибелі
людей.
Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що спри-
чинила загибель людей або створює на об’єкті чи окремій території
загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування бу-
дівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення ви-
робничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що
призводить до тяжких наслідків.
Великі аварії, які виникають на промислових об’єктах, тран-
спорті тощо, за обсягами руйнування, людськими жертвами, а
також за характером післядії на людей, тварин і рослини часто до-
рівнюють або й перевищують дію зброї масового ураження.
Основні види аварій та катастроф:
– транспортні,
– пожежі,
– вибухи,
133
РОЗДІЛ 3.
– руйнування
споруд,
– руйнування
обладнання,
– руйнування з порушенням енерго-, водо-, тепло- та інших
систем життєзабезпечення населення та виробництва,
– аварії систем зв’язку та телекомунікацій,
– аварії на очисних спорудах,
– гідродинамічні
аварії,
– руйнування з викидом радіоактивних речовин,
– руйнування з викидом отруйних речовин,
– руйнування з викидом небезпечних мікроорганізмів.
Характер наслідків аварій і катастроф залежить від їх виду,
масштабів, заселеності території, геолого-географічних умов та
інших особливостей.
Основними причинами аварій є:
– недосконалість конструкцій, в т. ч. невідповідність проек-
тних рішень вимогам техніки безпеки;
– порушення будівельних норм при спорудженні об’єктів і
монтажі технічних систем;
– розробка технологічного процесу виробництва без враху-
вання всіх можливих явищ та хімічних реакцій;
– порушення технологічного процесу виробництва;
–
слабкий контроль за технологічним процесом та станом ви-
робництва в цілому;
– недотримання правил експлуатації обладнання, машин,
механізмів і транспорту;
– недотримання правил зберігання та використання агре-
сивних, вибухо- і пожежо-небезпечних речовин;
– фізичне старіння механізмів, споруд та матеріалів;
– поломка приладів, особливо навігаційних при транспорт-
них аваріях;
–
аварії на сусідніх підприємствах, лініях електропередач, га-
зопроводах і комунальних мережах;
– стихійні
лиха;
– тероризм;
– безвідповідальне відношення до справи, халатність;
– недотримання правил техніки безпеки;
– складні метеорологічні умови, особливо при транспортних
аваріях.
Уражаючі фактори аварій та катастроф:
– вибух;
134
Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій...
– пожежа;
– затоплення;
– отруєння
людей;
– завали виробничих будівель і споруд;
– ураження людей електричним струмом.
В Україні щорічно відбувається близько 500 надзвичайних си-
туацій техногенного характеру, в яких гине близько 400 і страждає
від різноманітних ушкоджень — 500 осіб. Більшість із надзвичай-
них ситуацій мають місцевий та об’єктовий характер. На ситуації
загальнодержавного рівня припадає близько 1 %, а регіонально-
го — 4 % від загальної кількості аварій.
Найпоширенішими надзвичайними ситуаціями є пожежі та
вибухи. Найбільш вибухонебезпечними виробництвами є шахти,
цукрові, мукомельні, деревообробні підприємства, характерною
особливістю яких є велика кількість пилу. Пил з розміром части-
нок менше 0,5 мм у суміші з повітрям за своїми вибуховими ха-
рактеристиками наближаються до вибуху парів палива чи газової
суміші. Вибухи вугільного пилу періодично стаються на шахтах, в
т. ч. українських.
Понад 1/3 усіх зареєстрованих випадків вибуху пилу сталися
на деревообробних підприємствах, 1/4 випадків — це вибухи на
підприємствах харчової та олійної промисловості. Середньорічні
прямі збитки, завдані надзвичайними ситуаціями техногенного
походження в Україні, оцінюються у 200 млн. грн.