2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій

Класифікація надзвичайних ситуацій проводиться за різнома-

нітними ознаками, залежно від її мети. Необхідність класифікації

викликана, насамперед, великою кількістю різноманітних над-

звичайних ситуацій, що потребують уніфікації дій для поперед-

ження, зменшення їх наслідків тощо.

Термін «надзвичайна ситуація» — може бути використаний для

характеристики будь-якої події, що виходить за межі звичайної

обстановки. У практиці цивільної оборони користуються визна-

ченням поданим у ст. 1 Закону «Про цивільну оборону України» від

3 лютого 1993 р. № 2974-ХІІ.

Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя

і діяльності людей на об’єкті або території, що спричинена аварі-

єю, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, поже-

жею, використанням засобів масового враження, яке призвело

або може призвести до людських чи матеріальних втрат.

Виходячи з визначення, що подано в Законі «Про цивільну обо-

рону України», до надзвичайної ситуації відносяться події, які ха-

рактеризуються однією або кількома ознаками, що притаманні

надзвичайним ситуаціям.

Ознаки надзвичайної ситуації:

– небезпека для життя і здоров’я значної кількості людей;

– суттєве порушення екологічної рівноваги;

75

РОЗДІЛ 2.

– повне або часткове припинення господарської діяльності;

– значні матеріальні та економічні збитки.

Надзвичайні події, що спричинили НС, можуть бути класифі-

ковані за:

– суттю та характером події;

– найважливішими ознаками прояву;

– характером вражаючих факторів та джерел небезпеки;

– масштабами ураження та впливу;

– місцем

виникнення;

– основними причинами виникнення;

– інтенсивністю

протікання;

– характером

впливу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 від 15 липня

1998 року «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» за-

тверджено «Положення про класифікацію надзвичайних ситуа-

цій», що визначає чотири види надзвичайних ситуацій відповідно

до характеру подій:

1. Природного характеру — небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна

стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сіль-

ськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських

рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біо-

сфери.

2. Соціально-політичного характеру — пов’язані з проти-

правними діями терористичного і антиконституційного спрямуван-

ня; здійснення або реальна загроза терористичного акту (зброй-

ний напад, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних

установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи

замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спро-

ба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових при-

строїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, вияв-

лення застарілих боєприпасів.

3. Техногенного характеру — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загро-

зою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і

спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах.

4. Воєнного характеру — пов’язані з наслідками застосування

зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час

яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок

76

Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин...

зруйнування атомних і гідро електричних станцій, складів і сховищ

радіоактивних і токсичних речовин та відходів.

За своєю суттю надзвичайні ситуації воєнного характеру є комплек-

сними — їх причини криються в соціально-політичній та техногенній

сферах.

Одні й ті ж надзвичайні ситуації можуть виникати як у мирний,

так і у воєнний час. Воєнний час характеризується використан-

ням великої кількості звичайної зброї, можливістю застосування

зброї масового знищення та впливом, що дорівнює розмірам сти-

хійних лих або й перевищує їх.

У мирний час можуть відбуватися надзвичайні ситуації, які мо-

жуть відносяться до ситуацій воєнного характеру, зокрема ядерні

вибухи, хімічне та бактеріологічне зараження, що виникли виник-

нути внаслідок аварій або терористичної діяльності.

За масштабом та глибиною надзвичайні ситуації (НС) поді-

ляють на:

– локальні,

– об’єктові,

– місцеві,

– регіональні,

– національні,

– глобальні.

Локальна НС: загроза її виникнення та поширення наслідків

обмежена виробничим приміщенням.

Об’єктова НС обмежена територією об’єкта.

Місцева НС обмежена територією населеного пункту, району

чи області.

Регіональна НС обмежена територією декількох областей,

краю чи суміжних країн.

Національна НС: наслідки охоплюють великі території держа-

ви, але не виходять за її кордони.

Глобальна НС: загроза її виникнення та поширення наслід-

ків — континент або значна його частина чи планета в цілому.

Для визначення, до якого рівня відноситься надзвичайна ситу-

ація, розроблено ряд показників. Одним з таких показників є кіль-

кість потерпілих (табл. 2.1).

77

РОЗДІЛ 2.

Таблиця 2.1

Рівні надзвичайних ситуацій

(за критерієм кількості потерпілого населення)

Допустиме значення

для рівня НС

Оди-

загаль-

Критерії

ниці

об’єк- місце- регіона- но-дер-

виміру

тов-

вого

льного

жавно-

ого

го

Кількість потерпілих (постій-

но або тимчасово непрацез-

осіб

< 20

20-50

50-300

>300

датних).

Кількість людей, які загину-

ли (крім випадків аварій на осіб

1

1-2

3-5

> 5

автошляхах).

Істотне погіршення умов

100-

300-

жит-тєдіяльності на трива-

осіб

< 100

>3000

300

3000

лий час.

Розмір компенсаційних від-

< 1%

< 1%

> 1%

шкодувань зведеного річного

-

(місце-

(обла-

(облас-

бюджету.

вого)

стей)

тей)

Основними вражаючими чинниками надзвичайних ситуа-

цій є:

– механічні (вибухова хвиля, падіння з висоти, падіння зруй-

нованих будівельних кон струкцій та інших важких предме-

тів тощо);

– хімічні (сильнодіючі отруйні речовини (СДОР));

– радіаційні (іонізуючі випромінювання у разі ава

рій на

об’єктах, які використовують ядерне паливо та радіонуклі-

ди);

– термічні (високі та низькі температури);

– психологічні

(паніка);

– біологічні (бактеріальні засоби, токсини).

Ці чинники можуть діяти одночасно або послідовно, зумовлю-

ючи численні, поєднані, комбіновані уражен ня різного ступеня.

78

Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин...

Причини виникнення надзвичайних ситуацій

Фактори, які призводять до надзвичайних ситуацій можуть

бути:

– прямі — несуть загрозу для людей, навколишнього серед-

овища та економічних об’єктів (удар, вибух тощо);

– непрямі — діють опосередковано (ожеледиця, злива), ви-

кликаючи інші небезпечні фактори. Наприклад, обледенін-

ня, яке само по собі не несе небезпеки людині, викликало

руйнування електросистеми у кількох областях України, що

призвело до припинення господарської діяльності, значних

матеріальних збитків, пов’язаних з відновленням ліній

електропередач, невипуском продукції підприємствами, а

також створило загрозу для життя та здоров’я людей через

порушення теплозабезпечення будинків.

Будь-яка з надзвичайних ситуацій може стати причиною ви-

никнення іншої та викликати небезпечні екологічні наслідки: со-

ціальні, природні, техногенні, небезпечні екологічні наслідки.

Наприклад, землетрус — природна НС — призводить до руйну-

вання споруд, пожеж, що характерно для техногенної надзвичай-

ної ситуації, крім того, під час землетрусу гине багато людей, руй-

нуються житлові будинки, інфраструктура життєзабезпечення,

що викликає соціальну НС. Дані свідчать, що в сучасних умовах

практично будь-яка надзвичайна ситуація є комплексною. Визна-

чення причин та закономірностей розвитку таких надзвичайних

ситуацій є складним завданням.

У кожному конкретному випадку надзвичайні ситуації виника-

ють через ряд причин, які можна узагальнити. Природні надзвичай-

ні ситуації в більшості є наслідком закономірного розвитку природ-

них метеорологічних, космічних, гідрологічних чи тектонічних про-

цесів. Це урагани, землетруси, обвали, падіння космічних тіл тощо.

Причини виникнення природних надзвичайних ситуацій

та небезпечних явищ: Закономірні природні процеси, негатив-

ний антропогенний вплив на розвиток природних процесів, Ви-

падковість у розвитку природних процесів

Але все частіше причинами природних надзвичайних ситуацій

виступає людська діяльність. Техногенний розвиток досяг такого

рывня, що можна штучно викликати великі природні надзвичайні

ситуації будь-якого характеру, наприклад, землетруси, цунамі, за-

сухи, епідемії тощо.

79

РОЗДІЛ 2.

Група дослідників страхового товариства Munchener Ruck (Ні-

меччина) понад 25 років збирала й аналізувала дані про природні

катаклізми (землетруси, шторми, повені, виверження вулканів,

тайфуни), що відбулися в світі з часів Римської імперії. «Немає

жодних сумнівів у тому, що частота і сила руйнування природних

катастроф значно зростають», — роблять висновок автори. При-

чини для цього, на їх думку, створює сама людина. Перш за все,

йдеться про урбаністичний розвиток, використання потенційно

небезпечних територій, зміни клімату та стану довкілля.

Те, що за таке дослідження взялися співробітники страхового

товариства, пояснюється тим, що кожна катастрофа приносить

не лише економічні збитки, а й зменшує доходи у страховому біз-

несі. З кінця шістдесятих років виплати страхових компаній на по-

криття збитків від природних катаклізмів у всьому світі зросли від

одного до більше десяти мільярдів доларів на рік.

Виникнення соціальних надзвичайних ситуацій, перш за все,

пов’язують з поширенням ідей, що часто носять антисоціальний

та відверто людиноненависницький характер. До соціальних

конфліктів також призводять національні, економічні, псевдоре-

лігійні та політичні причини. Війна в Чечні, Афганістані, Іраку, Палестино-Ізраїльський конфлікт, військові дії в Іраку є наочною

ілюстрацією цього з тією різницею, що для кожного конфлікту ва-

гомість причин різна. В ряді випадків причинами соціальних НС,

а саме, страйків, забастовок є економіка та політика.

Причини виникнення соціальних надзвичайних ситуацій:

політичні, економічні, національні, релігійні ідеологічні,

Внаслідок природних та техногенних катастроф теж виника-

ють соціальні НС через порушення у функціонуванні систем жит-

тєзабезпечення, величезних матеріальних збитків, значного трав-

матизму населення, психологічних факторів.

Соціальною надзвичайною ситуацією, масштаби проявлення

якої останнім часом збільшуються, є тероризм. Причини терориз-

му криються у жадобі — влади, слави, багатства, використовую-

чи будь-які методи. Тероризм може експлуатувати будь-яку ідею,

для формування якої використовує різноманітні расистські, на-

цистські, спотворені релігійні, національні, економічні, політичні, соціальні погляди, в т. ч. ідеї національного визволення, соціаліз-

му, комунізму. рівності людей, вищої раси, формування «нового

порядку», відвернення планетарної катастрофи, антиглобалізму

тощо.

80

Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин...

Збільшення кількості підприємств, ускладнення технічних

систем та зростання їх потужності, розширення транспортних

мереж, урбанізація на тлі недостатньої уваги до питань безпеки

закономірно призводять до зростання кількості техногенних над-

звичайних ситуацій, аварій та катастроф. Збільшення кількості

населення на планеті та його концентрація у промисловорозвине-

них регіонах створює умови для зростання кількості жертв під час

надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Усі причини, через які виникають надзвичайні ситуації техно-

генного характеру можна розділити на три групи:

– технічні — недосконалість, застарілість конструкцій;

– природні — специфічні метеорологічні, гідрологічні чи тек-

тонічні умови, природні надзвичайні ситуації, випадковос-

ті (наприклад, однією з причин катастроф авіалайнерів є

потрапляння птахів у двигун літака);

– антропогенні («людський фактор») — недотримання пра-

вил безпеки, помилки, необережність, халатність.

Часто причинами техногенної катастрофи є поєднання ряду

факторів, так наприклад, до Чорнобильської аварії призвело поєд-

нання технічних та антропогенних причин.

Причини виникнення техногенних надзвичайних ситуацій:

недодержання правил безпеки та необережність, недоскона-

лість у проектуванні, кримінальні елементи та тероризм, воєнні

дії, природні явища.

Наслідки надзвичайних ситуацій

Значимість надзвичайної ситуації визначається можливими її

наслідками. Залежно від умов одна і та ж подія може не мати ознак

надзвичайної ситуації та небезпечних наслідків. Наприклад, зем-

летрус, що відбувається у незаселеному регіоні переважно не при-

зводить до загрози життю людей, порушення господарської діяль-

ності і може не призвести до порушення екологічної рівноваги.

Можливі наслідки надзвичайної ситуації є основою для при-

йняття рішень щодо реагування на надзвичайні ситуації.

Основними видами наслідків є:

– загибель

людей;

– захворювання

людей;

– травматизм;

– матеріальні збитки населення;

81

РОЗДІЛ 2.

– руйнування

житла;

– знищення запасів продовольства;

–

руйнування підприємств, систем зв’язку, транспортних ма-

гістралей, енерго- та комунальної систем;

– прямі та непрямі матеріальні та економічні збитки підпри-

ємств;

– витрати з держаного та регіональних бюджетів;

– радіоактивне забруднення місцевості;

– хімічне забруднення місцевості;

– забруднення води, в першу чергу, питної;

– біологічне зараження, в тому числі хворобами тварин, рос-

лин, карантинними бур’янами та шкідниками;

– знищення сільськогосподарських посівів;

– захворювання чи загибель сільськогосподарських тварин;

– руйнування

грунтів;

– порушення рівноваги в біоценозах аж до повного їх руйну-

вання.

Для адекватного реагування на надзвичайну ситуацію необхід-

но оцінити прямі, непрямі та віддалені її наслідки, спрямувати зу-

силля на зменшення, перш за все, соціально небезпечних наслід-

ків (загибель і захворювання людей), а вже потім на всі інші.

Економічні збитки від надзвичайних ситуацій поділяються

на прямі та непрямі.

Прямі збитки — пошкодження та руйнування будівель, доріг, тимчасова зупинка виробничого циклу на підприємствах, що при-

зводить до значних фінансових втрат.

Непрямі збитки можуть бути пов’язані з простоями підпри-

ємств, що не знаходяться безпосередньо в зоні надзвичайної си-

туації, проте залежать від підприємств чи транспортних магістра-

лей, які розташовані у зоні дії НС. Таким підприємствам завдають-

ся збитки в зв’язку з недоодержання сировини, комплектуючих,

напівфабрикатів та через затримку доставки вантажів тощо. Для

виконання умов контрактів це вимагає від підприємства опера-

тивного пошуку інших партнерів.

Соціальні збитки пов’язані з тимчасовим погіршенням за-

безпечення населення продовольчими та промисловими това-

рами, погіршенням трудових та житлових умов, стану здоров’я,

прямими матеріальними та економічними втратами населення.

Більшість соціальних збитків не може бути піддана економічній

оцінці.

82

Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин...

Попередній прогноз наслідків надзвичайних ситуацій та еко-

номічних і соціальних збитків від них потребує аналізу великої

кількості факторів (від густоти заселення регіону до виробничих

зв’язків підприємств). На основі прогнозу наслідків можна роз-

рахувати економічну ефективність капітальних вкладень, напри-

клад у будівництво захисних споруд чи проведення інших заходів, направлених на запобігання та зменшення негативних наслідків

надзвичайної ситуації.

Надзвичайні ситуації в Україні

Щорічно в Україні виникає близько 1000 надзвичайних ситуа-

цій природного та техногенного характеру.

Рівень природно-техногенної безпеки України значною мі-

рою зумовлений надмірними техногенними навантаженнями на

природне середовище. Промислові райони являють собою зони з

надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та ка-

тастроф техногенного походження. Цей ризик зростає внаслідок

використання застарілих технологій та обладнання (зношеність

основних фондів в Україні становить 50%), низьких темпів від-

новлення та модернізації виробництва (третина обсягу продук-

ції в Україні виробляється на потенційно небезпечних підприєм-

ствах).

У багатьох випадках антропогенна діяльність призводить до

зниження стійкості об’єктів господарювання до дії природних

факторів, що збільшує небезпеку вторинних техногенних надзви-

чайних ситуацій. Поєднання факторів техногенної та природної

небезпеки значно збільшує ризик виникнення надзвичайних си-

туацій та посилює їх негативні наслідки.

Основними напрями державної політики у сфері екологічної,

техногенної безпеки і цивільного захисту населення на найближ-

чу перспективу є:

– створення надійних гарантій безпечної життєдіяльності

людей, технологічної та техногенної безпеки, забезпечення

безаварійної роботи на об’єктах підвищеної небезпеки;

– запобігання виникнення надзвичайних ситуацій шляхом

реалізації державних, регіональних, місцевих та об’єктових

програм зниження рівня техногенно-екологічних ризиків;

– реформування, оснащення та навчання професійних сил

реагування на надзвичайні ситуації;

83

РОЗДІЛ 2.

– досягнення високих норм та стандартів захисту населення

і територій від надзвичайних ситуацій природного і техно-

генного характеру;

– розв’язання проблем, спричинених Чорнобильською ката-

строфою та високим техногенним навантаженням на до-

вкілля;

– вирішення питань поводження з небезпечними відходами,

впровадження новітніх технологій їх переробки;

– підвищення безпеки населення, що проживає у сейсмічно-

небезпечних районах;

–

підтримка і реалізація спільних міжнародних проектів з пи-

тань цивільного захисту населення і територій;

– розвиток і вдосконалення нормативно-правової бази.