9. Обставини, що пом’якшують кримінальне покарання.

При призначенні покарання обставинами, що його пом’якшують, визнаються:

1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;

2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення злочину неповнолітнім;

4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності;

5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;

8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом.

10. Обставини, що обтяжують кримінальне покарання.

При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;

2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;

3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;

4) вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;

5) тяжкі наслідки, завдані злочином;

6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;

7) вчинення злочину щодо жінки, яка за відомо для винного перебувала у стані вагітності;

8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;

9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;

10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;

11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;

12) вчинення злочину загально небезпечним способом;

13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

11. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Неповнолітні – це особи, які не досягли 18 років. ККУ розглядає вчинення неповнолітніми злочину як пом’якшуюча обставина. Але, не зважаючи на цю обставину, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Особи, які вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності за найнебезпечніші злочини, передбачені ст. 22 ККУ, зокрема посягання на життя державного діяча, працівника правоохоронних органів, представника іноземної держави, умисне вбивство, тяжкі тілесні пошкодження, диверсію, бандитизм, захоплення заручників, терористичний акт, крадіжка, грабіж, розбій, незаконне заволодіння транспортним засобом та інші.

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види кримінальних покарань:

1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

Позбавлення волі неповнолітнім призначається на строк не більше 10 років, а за особливо тяжкі злочини на строк до 15 років. До неповнолітніх не може бути застосоване довічне позбавлення волі.

Згідно до ст. 105 ККУ, якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої тяжкості або середньої тяжкості, то він може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.