11. Порівняльна характеристика фінансового і управлінського обліку.

Важливою характерною рисою бухгалтерського обліку зарубіжних країн є його поділ на два види: фінансовий і управлінський. Необхідність такого поділу зумовлена потребою інформаційного забезпечення зовнішніх і внутрішніх користувачів із збереженням в таємниці (для зовнішніх користувачів) технології і секретів виробництва, формування собівартості та прибутковості окремих видів продукції.

Фінансовий облік збирає і систематизує дані про засоби підприємства за їх видами і джерелами, поточні витрати і доходи, розрахунки підприємства, які необхідні для складання фінансової звітності. Його метою є забезпечення зовнішніх користувачів інформацією про діяльність підприємства у формі фінансових звітів, які не є комерційною таємницею.

Для фінансового обліку характерні такі ознаки:

- підготовка інформації про діяльність підприємства в цілому;- облік активів, зобов’язань та джерел власних засобів;- облік витрат і доходів та контроль за правильністю закриття номінальних рахунків;- визначення фінансового результату діяльності (прибутків чи збитків) підприємства і контроль за станом власного капіталу;- складання, подання для аудиторської перевірки і публікація всіх видів фінансової звітності.

Управлінський облік поглиблює фінансовий облік та виконує завдання забезпечення необхідною і корисною інформацією, в першу чергу, всіх підрозділів підприємства для прийняття своєчасних і ефективних рішень. Надається така інформація у формі внутрішньої звітності та інших розрахунково-аналітичних документів, обсяг, структура і терміни подання яких визначаються самим підприємством. Він організовується, виходячи із потреб підприємства і не регламентується державою, але повинен вестися з врахуванням загальноприйнятих принципів обліку.

Для управлінського обліку характерні такі ознаки:

- підготовка необхідної інформації для внутрішнього використання підприємством;- детальний облік і контроль доходів і витрат як по підприємству в цілому, так і в розрізі центрів відповідальності;- калькулювання собівартості та визначення рентабельності окремих видів продукції;- висвітлення діяльності структурних підрозділів підприємства;- вибір необхідних методів оцінки, обліку і контролю товарно-матеріальних запасів; - аналіз діяльності підприємства, спрямований на вибір оптимальних управлінських рішень;- вивчення перспектив та прогнозування розвитку підприємства.

Відмінності між фінансовим і управлінським обліком характеризуються за такими ознаками:

1. Мета обліку: ФО: Забезпечення зовнішніх користувачів інформацією про діяльність підприємства у формі фінансових звітів, які не є комерційною таємницею; УО: Забезпечення необхідною і корисною інформацією, в першу чергу, всіх підрозділів підприємства для прийняття своєчасних і ефективних рішень

2. Користувачі інформації: ФО: Зовнішні користувачі (акціонери, інвестори, кредитори, податкові органи, проф­спілкові органи, громадські організації тощо); УО: Внутрішні користувачі (керівники підприємства, менеджери різних рівнів, контролери тощо), які здійснюють щоденне керівництво діяльністю підприємства

3. Обов’язковість ведення: ФО: Є обов’язковим, оскільки існує потреба постійного та повноцінного інформаційного забезпечення користувачів (зовнішніх і внутрішніх) необхідними даними; УО: Не є обов’язковим. Рішення про його ведення приймається керівництвом підприємства з врахуванням можливого ефекту від запровадження управлінського обліку і витрат, пов’язаних із його веденням

4. Обмеження щодо свободи вибору технології: ФО: Для забезпечення впевненості зовнішніх користувачів у тому, що надані їм документи складені згідно з єдиними правилами - ведеться у суворій відповідності до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку; УО: Дозволяється застосовувати будь-які правила обліку залежно від корисності їх для ефективного управління, оскільки методика прийняття управлінських рішень визначається керівництвом підприємства

5. Використання вимірників: ФО Єдиний грошовий вимірник; УО: Різні вимірники – натуральні, трудові, грошові

6. Основний об’єкт аналізу: ФО: Господарська одиниця в цілому, яка розглядається як підсистема, що функціонує в рамках національного економічного простору; УО: Як господарська одиниця в цілому так і окремі її сегменти (структурні підрозділи, види продукції, ринки збуту та ін.)

7. Періодичність складання звітності: ФО: Для складання фінансових звітів використовується річний (більш повні звіти) та квартальний інтервал (менш докладні звіти); УО: Інтервал складання звітності є змінним. Звіти по великих сегментах складають щомісяця, а по окремих видах діяльності залежно від потреб оперативного управління (щотижня, щодня, щогодини або негайно)

8. Часова прив’язка та динаміка відображення: ФО: Відображення економічних подій, що відбулися у минулому, тобто фінансової історії підприємства. Фіксує стан засобів та фінансові результати підприємства на певний момент часу (статичний аспект; УО: Акцентований на майбутнє, оскільки значну питому вагу у ньому займає вивчення перспектив та прогнозування діяльності підприємства. Відображає рух засобів та зміну фінансових результатів підприємства протягом певного періоду часу (динамічний аспект)

9. Вимоги до інформації: ФО: Обов’язкове дотримання принципів неперервності, суцільності, систематичності в процесі реєстрації даних. Інформація повинна бути абсолютно точною, зіставною та узагальненою у відповідних формах фінансової звітності для подальшого використання в процесі аналізу; УО: Використовується лише та інформація, яка безпосередньо стосується вирішення конкретних управлінських завдань. Гнучкість та швидкість надання інформації набагато важливіша, ніж її абсолютна точність і зіставність

10. Базисна структура та зв’язок з іншими дисциплінами : ФО: Є самодостатньою інформаційною системою, яка вимірює, опрацьовує і передає фінансову інформацію про господарюючий суб’єкт в рамках фундамен¬тальної облікової моделі: активи = зобов’язання + власний капітал. Облік витрат займає близько 5 % загального обсягу робіт; УО: Формування інформації здійснюється за трьома напрямками: облік повної собівартості, диференційований облік і облік за центрами відповідальності. Має місце тісний взаємозв’язок з такими дисциплінами, як планування, теорія управління, економічний аналіз та ін. Облік витрат займає 35-40 % загального обсягу робіт

11. Ступінь відповідальності за ведення обліку: ФО: Ймовірність переслідування згідно із законодавством невелика, але все ж існує, оскільки неправильне ведення фінансового обліку призводить до викривлення фінансової звітності. Визначається чинним законодавством, професійними стандартами та традиціями певної облікової моделі; УО: Фактично ніякої. Управлінський облік є лише допоміжним інформаційним інструментом у підготовці управлінських рішень, за правильність та ефективність яких відповідає менеджер підприємства. Визначається системою управління та професійними стереотипами управлінських бухгалтерів

Спільними ознаками, які притаманні управлінському та фінансовому обліку, є: 1) базування на єдиній системі збору і первинної обробки облікової інформації, яку ще називають первинним обліком. Дані, зареєстровані на стадії первинного обліку надалі обробляються, систематизуються і узагальнюються відповідно до потреб та інформаційного призначення управлінського і фінансового обліку; 2) дотримання основоположних загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. Наприклад, достовірність облікових даних у фінансовому обліку забезпечується шляхом дотримання жорстких вимог щодо точності та перевіреності його даних. В той же час, незважаючи на відносне поняття точності в управлінському обліку, менеджери у процесі прийняття рішень не можуть керуватися виключно не перевіреними і суб’єктивними даними та оцінками; 3) належність до відповідних сфер відповідальності та прийняття рішень. Концепція відповідальності в управлінні для фінансового обліку в основному існує у вигляді “власники - вищий менеджмент”, а дані цього обліку використовуються для прийняття рішень зовнішніми користувачами (акціонерами, інвесторами, кредиторами, профспілковими органами тощо), які опосередковано впливають на діяльність підприємства. Управлінський облік є інформаційною базою прийняття рішень менеджерами підприємства, які безпосередньо впливають на діяльність підприємства, а ієрархія відповідальності в ньому охоплює всі рівні від вищого менеджменту до окремого працівника, що відповідає за здійснені ним витрати; 4) входження в єдине професійне середовище, де як окремі сектори виділяють також бюджетний облік та бухгалтерську освіту.