- •Методичні рекомендації для підготовки до Державного екзамену з дисципліни «Економіка і нормування праці»
- •Вступ………………………………………………………………………….……3 і. Організація Державного екзамену……………………………………….…….4
- •Ііі.Методичні вказівки для вивчення питань Державного екзамену ………….6
- •Іv.Перелік літературних джерел для підготовки до Державного екзамену…....52 Вступ
- •Іі. Перелік питань до Державного екзамену
- •1. Трудові ресурси: сутність та зміст
- •2. Поняття і зміст трудового потенціалу
- •3. Відтворення ресурсів для праці
- •4. Соціально-економічна суть зайнятості
- •5. Сутність основні показники і види безробіття.
- •6. Сутність і значення нормування праці для ефективної роботи підприємства
- •7. Об’єкти нормування праці.
- •1. Об'єкт нормування праці – операція і її структура
- •2. Трудовий елемент
- •3. Обсяг роботи
- •4. Зона обслуговування
- •5. Чисельність персоналу
- •8. Класифікація витрат робочого часу
- •9. Норми затрат праці
- •10. Встановлення основних видів норм праці: норм часу і норм виробітку, норм обслуговування і норм чисельності.
- •Встановлення норм обслуговування і норм чисельності
- •11. Сутність і методика проведення фотографії робочого часу.
- •12. Сутність і значення продуктивності праці.
- •13. Основні показники продуктивності праці
- •1. Натуральний.
- •2. Вартісний.
- •3. Трудовий.
- •14. Планування потреби в робочій силі
- •15. Планування і аналіз продуктивності праці.
- •16. Економічна сутність і значення оплати праці
- •17. Форми і системи заробітної плати
- •18. Державне регулювання оплати праці. Мінімальна заробітна плата в Україні.
- •19. Тарифна система та її призначення. Тарифні ставки працівників
- •Тарифні ставки працівників
- •20. Організація діяльності Міжнародної організації праці
- •Іv.Перелік літературних джерел для підготовки до Державного екзамену.
19. Тарифна система та її призначення. Тарифні ставки працівників
Тарифна система відображає поділ працівників за професіями, спеціальностями і кваліфікацією. Тарифна система є основою для установлення правильного співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати працівників.
Основними елементами тарифної системи є довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, тарифні сітки та ставки і схеми посадових окладів, або єдина тарифна сітка. Формування заробітків на основі тарифної системи передбачає використання всіх її елементів.
У сучасних економічних умовах підприємства, реалізуючи свої права самостійності в розробленні умов оплати праці працівників, поступово відмовляються повністю або частково від використання загальнодержавних підходів до оплати і переходять до розроблення автономних тарифних систем та інших умов оплати праці, орієнтованих на специфіку конкретних підприємств та їхні економічні можливості, дотримуючись державних гарантій і вимог генеральної, галузевої, регіональної тарифних угод згідно з чинним законодавством.
Тарифні ставки працівників
Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи.
Важливою проблемою є встановлення таких розмірів тарифних ставок, які б гарантували безперервне відновлення й підтримування фізичних сил і розумових здібностей людини, а також забезпечення постійного відновлення й підвищення її трудової кваліфікації, зростання загальноосвітнього і професійного рівня працівників.
Ставка 1-го розряду — це мінімальна заробітна плата працівника, визначена в колективному договорі, тобто вона відбиває законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг роботи).
Установлення тарифної ставки 1-го розряду залежить від економічного стану підприємства, його фінансових можливостей на період дії колективного договору, рівня середньої заробітної плати, що склався на підприємстві на кінець поточного року, державної, галузевої і регіональної гарантії мінімальної заробітної плати.
Тарифні ставки наступних розрядів розраховують множенням тарифної ставки 1-го розряду на відповідний тарифний коефіцієнт:
Tn = T1 · Кn, (19.1)
де T1 — тарифна ставка 1-го розряду;
Кn — тарифний коефіцієнт даного розряду.
Тарифні ставки на підприємствах диференціюються за складністю праці, кваліфікацією робітників. Вища ставка у робітників вищих розрядів.
Середня тарифна ставка робітників (робіт) визначається як середня арифметична величина із тарифних ставок, зважена на кількість робітників (трудомісткості), котрі мають однакові тарифні ставки:
(19.2)
,
(19.3)
де
–
загальна чисельність робітників;
— загальна сума тарифних ставок для всіх робітників;
— загальна трудомісткість робіт,
нормо-год.
Знаючи середній тарифний коефіцієнт або середній тарифний розряд, можна визначити середню тарифну ставку:
Тс = Т1 · Кс, (19.4)
де Т1 — тарифна ставка 1-го розряду для даної групи робітників (робіт);
Кс — середній тарифний коефіцієнт даної групи робітників (робіт).
Тс = Тм + (Тб – Тм) · (Рс – Рм), (19.5)
де Тб, Тм — тарифні ставки, які відповідають більшому і меншому із двох суміжних розрядів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній розряд;
Рс — середній тарифний розряд робітників (робіт);
Рм — менший із двох суміжних розрядів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний розряд.
