14. Планування потреби в робочій силі
Метою внутрішньозаводського планування є визначення планової чисельності працівників підприємства. Воно спрямоване на забезпечення пропорційного і динамічного розвитку персоналу та передбачає визначення загальної й додаткової потреби працівників у плановому періоді, а також розрахунок їх кваліфікаційної структури.
Планування чисельності персоналу охоплює:
— прогнозування перспективних потреб підприємства в персоналі;
— вивчення ринку праці (ринку кваліфікованої робочої сили);
— аналіз стану робочих місць підприємства;
— розроблення програм та заходів щодо розвитку персоналу.
Планування чисельності працівників усіх категорій має важливе значення для раціонального використання ресурсів праці, підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва. Найважливішим завданням планування чисельності працівників є визначення обґрунтованої потреби в кадрах для забезпечення ритмічного виробничого процесу та виконання виробничих завдань.
Чисельність працівників планується за окремими категоріями персоналу. Для розрахунку планової чисельності основних робітників застосовують такі методи:
За трудомісткістю виробничої програми:
,
(14.1)
Тм сум – сумарна трудомісткість виробничої програми, нормо- годин.
ФРЧд – Фонд робочого часу (дійсний).
К в.н. – Коефіцієнт виконання норм.
За нормами обслуговування:
,
(14.2)
n – загальна кількість одиниць устаткування.
К я/о – коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову.
Зм – добова кількість змін роботи устаткування.
Нобсл – норма обслуговування устаткування.
Коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову можна розрахувати так:
,
(14.3)
f – відсоток невиходів на роботу.
За нормами виробітку
,
(14.4)
Нвир – норма виробітку на одного працівника в натур одн.
Планову чисельність працівників допоміжного виробництва можна розрахувати за такими методами:
— структурних співвідношень;
— нормативним.
Загальна потреба в керівниках, спеціалістах і службовцях може визначатися відповідно до трудомісткості закріплених функцій, норм керованості, рівня механізації праці управлінського персоналу з урахуванням типових штатних розписів.
Для планування чисельності працівників загалом для підприємства можна використовувати також традиційні методи:
— факторно-аналітичний:
,
(14.5)
де ВП — обсяг виробництва;
Виробіток — запланований виробіток на одного працюючого;
— дослідно-статистичний:
Чпл =Чзвіт+Ч; (14.6)
— балансовий (баланс трудового персоналу):
Чпоч + Пр = 3 + Чкін. , (14.7)
де Пр — чисельність працівників, прийнятих на роботу;
3 — чисельність звільнених працівників.
Рух кадрів на підприємстві характеризується за допомогою коефіцієнтів:
Коефіцієнт плинності персоналу:
,
(14.8)
Чзв – чисельність працівників звільнених протягом періоду.
Чсер – середньоспискова чисельність працівників.
Коефіцієнт оновлення персоналу:
,
(14.9)
Чпр – чисельність прийнятих на роботу працівників протягом періоду.
Коефіцієнт стабільності персоналу:
,
(14.10)
Коефіцієнт обороту :
,
(14.11)
Ч зв-в\зд –пр – чисельність звільнених з виробничих або загальнодержавних причин.
Коефіцієнт прийому кадрів:
,
(14.12)