ВСТУП

"Історія політико-правових вчень про державу і право" є однією з загально-гуманітарних професійно орієнтованих дисциплін, передбачених навчальним планом спеціальності "Правознавство".

Основним завданням даної дисципліни є вивчення основних етапів розвитку державно-політичної та правової думки, основних закономірностей цього процесу, сучасного стану та перспектив розвитку політико-правових ідей та концепцій.

Багато проблем, що стосуються теми держави і права, були й на сьогодні є предметом гострих дискусій. Тому всебічне вивчення цих питань має не тільки ідеологічне, але й практичне значення. Воно сприяє розбудові і зміцненню української демократичної правової держави, озброює студентів об’єктивними знаннями для цілеспрямованої і ефективної боротьби з викривленням політико-правової думки, історії, сприяє утвердженню української ідеї, духовному відродженню українського народу.

"Історія політико-правових вчень про державу і право" належить до теоретико-історичних дисциплін. З одного боку, цей курс базується на попередньому вивченні студентами історичних курсів "Історія держави і права зарубіжних країн", "Історія держави і права України"; з другого боку - з дисциплінами теоретичного циклу: "Теорія держави і права", "Філософія", "Політологія" та інші; з третього - певним чином створює теоретичний базис для вивчення спеціальних юридичних дисциплін "Конституційне право", "Міжнародне право" та інші. Курс "Історія вчень про державу і право" формує науковий світогляд майбутнього юриста, закріплює юридичні знання, сприяє надбанню навичок самостійно аналізувати різноманітні суспільно-політичні явища сучасності в бурхливому потоці наукової і політичної інформації.

Таким чином, вивчення даної дисципліни сприяє як підвищенню загальнотеоретичної підготовки студентів, їхньої загальної та правової ерудиції, так і усвідомленню логічного взаємозв’язку та взаємообумовленості між теоретичними та спеціальними юридичними дисциплінами.

Вимоги до знань та умінь студентів

Студенти повинні знати:

основні етапи історії розвитку політико-правової думки;

основні етапи формування політико-правової концепції (доктрини); усвідомлювати взаємозв’язок розвитку державно-правових ідей, вчень з формуванням соціально-економічних передумов, геополітичними, демографічними та іншими чинниками, що визначають розвиток суспільства.

Студенти повинні вміти:

володіти категорійно-понятійним апаратом дисципліни;

усвідомлювати специфіку взаємозв’язку політико-правових теорій з політичною та юридичною практикою;

розуміти взаємний зв’язок розвитку вітчизняної політико-правової думки з надбаннями державної та правової думки минулого та сьогодення.

Тематичний план курсу "Історія вчень про державу і право" для спеціальності "Правознавство"

№ пп	Т Е М А	Денне відділення			Заочне відділення
		лекції	семінари	самост. робота	лекції	самост. робота
1	Модуль І. Історія вчень про державу та право як наука	-	-	2	1	7
2	Політична і правова думка країн Стародавнього Сходу	2	2	2	1	7
3	Політико-правові вчення Стародавньої Греції та Стародавнього Риму	6	4	2	1	7
4	Політичні і правові вчення в Західній Європі періоду Середньовіччя та епохи Відродження	2	2	3	1	6
5	Політико-правові вчення в Західній Європі періоду буржуазних революцій 17 століття	2	2	3	1	7
6	Політико-правові вчення в Західній Європі епохи Просвіти	2	4	3	1	7
7	Політичні і правові вчення в США в період боротьби за незалежність.	2	2	3	1	7
8	Модуль ІІ. Політико-правові теорії німецької класичної філософії	2	2	2	1	7
9	Державно-правові вчення соціалістичного та комуністичного спрямування	2	2	3	1	7
10	Основні напрямки політико-правової думки в Західній Європі в 19 – на початку 20 ст.	4	4	4	1	8
11	Основні напрямки сучасної світової політико-правової думки	2	4	4	1	8
12	Розвиток політико-правової думки на Україні 9-18 ст.	4	4	3	1	8
13	Політико-правова думка на Україні 19-20 ст.	4	2	4	2	8
	Всього:	36	34	38	14	94

Навчальна програма дисципліни «історія вчень про державу і право»

ТЕМА 1

ВСТУП ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИХ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО

Місце та призначення курсу історії вчень про державу та право в системі історико-правничих дисциплін. Методологія історії вчень про державу та право. Методи пізнання історії вчень про державу і право. Раціоналізм, позитивізм та неопозитивізм, прагматизм, біхевіоризм та постбіхевіоризм. Захист постбіхевіоризмом загальнолюдських цінностей цивілізації. Конкретно-історичний підхід, порівняльний аналіз суспільно-політичних явищ, пріоритет загальнолюдських цінностей перед класовими - основні методи, що застосовуються в процесі вивчення історії вчень про державу і право.

Поняття політико-правової доктрини: етапи її формування, структура та функції. Соціальна сутність та загальнолюдські цінності в політичній доктрині.

Актуальність проблем, що стосуються держави, політики, права, зокрема проблем політичного управління, розподілу властей, правової держави, співвідношення особи і держави, невід’ємних прав людини, свободи, демократії та інших у справі побудови демократичної правової держави України.

Джерела теорії держави та права. Періодизація історії розвитку політичної та правничої думки.

ТЕМА 2

ПОЛІТИЧНА ТА ПРАВНИЧА ДУМКА В КРАЇНАХ

СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Специфіка. Виникнення вчень про державу та право у Стародавньому світі, їх зв’язок із міфологічно-релігійними уявленнями. Загальна характеристика політико-правової думки в країнах Стародавнього Сходу. Перші спроби ідеологічного виправдання суспільної нерівності і політичної влади в релігійно-міфологічних системах цих країн. Консерватизм як основа державно-правничих концепцій у Стародавньому Єгипті.

"Поема про Гільгамеша" та "Закони Хамурапі" як джерела політичної та правничої думки Шумеро-Аркадської цивілізації.

Політичні та правові аспекти вчення Заратуштри у Стародавньому [рані. Стародавня Індія: проблеми політики та права у ведичній літературі. Буддизм і суспільно-політичне життя. "Артхашастра" Каутільї та "Закони Ману" - перші пам'ятки власне політичної та правничої думки Стародавньої Індії.

Політичні та правові ідеї у Стародавньому Китаї. Ідеологічне обґрунтування влади Чжоу-гуном; Конфуціанство та Даосизм про людину та державу. Мо-цзи про управління державою; зародження легізму (Шан Ян).

ТЕМА З

РОЗВИТОК ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ КОНЦЕПЦІЙ У ДОБУ АНТИЧНОСТІ (СТАРОДАВНЯ ГРЕЦІЯ ТА РИМСЬКА ДЕРЖАВА)

Початок формування політико-правової думки в Давній Греції: Гомер та Гесіод. Реформи Солона та Лікурга.

Політико-правові погляди софістів. Релятивізм у вченні софістів про державу і право. Праворозуміння старшого і молодшого покоління софістів.

Початок філософського осмислення політико-правничої пробле­матики в роботах Піфагора та Геракліта. Питання співвідношення моралі та політики у Сократа. Платонівська модель держави.

Питання типології форм державного управління в роботах Платона та Аристотеля. Ставлення Платона до закону, законності, знання права в другому проекті ідеальної держави, викладеному в праці "Закони".

Оцінка політичних та правових ідей Платона та їх вплив на подальший розвиток політико-правової ідеології. Проект ідеальної держави Аристотеля. Вплив вчення Аристотеля на подальший розвиток політико-правової ідеології. Політичні та правові вчення періоду кризи рабовласницького ладу і занепаду Античної Греції. Загальна характеристика вчення цього періоду.

Вчення Епікура та епікурейців про свободу, виникнення держави і права. Стоїки про державу як природниче явище, їх учення про велику і малу державу, мета цього вчення. Полібій про класифікацію форм держави та їх кругообіг.

Загальна характеристика основних напрямів політико-правової думки в Стародавньому Римі. Вплив грецької політичної ідеології на політико-правову думку Риму. Політична думка рабовласницької демократії. Брати Гракхи.

Демокрит про природу законів та політичне мистецтво. Політико-правові ідеї софістів, епікурейців, стоїків.

Цицерон про природу та завдання держави.

Діяльність римських юристів і становлення юриспруденції як науки. Римські стоїки. Політичні погляди Сенеки, Сенека про Закон долі, якому підпорядковані людські інституції, у тому числі і держава.

Засудження рабства Епіктетом та Сенекою як прояв кризи рабовласницьких суспільно-політичних відносин. Вплив політичних та правових ідей Стародавнього світу на подальший розвиток політико-правової ідеології.