2. Самохідні стрілові крани. Загальні поняття.

2.1 .Самохідні стрілові крани - це крани загального призначення, які змонтовані на ходовому обладнанні, які мають власний привод для вільного переміщення по місцевості та роботи кранової установки.

2. Самохідні стрілові крани призначені для виконання будівельно-монтажних та розвантажувальних робіт за допомогою одного з видів змінного стрілового обладнання.

3. За вантажопідйомністю самохідні крани класифікують на:

• легкі вантажопідйомністю до 10 т;

• середні вантажопідйомністю 10... 25 т;

• важкі вантажопідйомністю 25... 100 т;

• найважкі вантажопідйомністю 100... 250 т.

2.4. За конструктивним виконанням ходового обладнання розрізняють крани:

• гусеничні;

• гусеничні поширені;

• пневмоколісні;

• спеціальне шасі автомобільного типу;

• шасі серійних вантажних автомобілів (автомобільні);

• шасі серійних тракторів;

• причіпні.

2.5. За конструктивним виконанням підвіски стрілового обладнання крани бувають:

• з гнучкою підвіскою (рис. 3.1.) - стріла удержується та змінюється кут нахилу за допомогою канатних поліспастів;

• з жорсткою підвіскою (рис. 3.2.; 3.3.; 6.2.; 6.5.) - стріла удержується та змінюється кут нахилу за допомогою гідроциліндра.

2.6. За кількістю та знаходженням силових установок крани бувають:

• з однією силовою установкою на ходовому обладнанні, автокрани (рис. 3.2.; 5.3.; 6.1.; 6.2.);

• з однією силовою установкою на поворотній платформі, пневмоколісні та гусеничні крани (рис. 6.6.; 6.7.; 6,8.);

• з двома силовими установками (рис. 6.5.): одна на ходовому пристрої, для пересування крана; інша – на поворотній платформі, для роботи кранового обладнання; крани на спеціальному шасі автомобільного типу.

2.7. За типом приводу розрізняють самохідні стрілові крани, які мають:

• механічний привод: розподілення механічної енергії між механізмами здійснюється за допомогою механічних передач та управляючих муфт (рис. 6.1.);

• гідравлічний привод: привод механізмів крану здійснюється за допомогою гідростатичних (гідроциліндрів, гидромоторів) чи гідродинамічних передач, насосна установка, яких приводиться у дію двигуном внутрішнього горіння (рис. 3.3.; 6.2.; 6.5.);

• електричний привод: електродвигун кранового механізму, який може живитися від власної дизель-генераторної або від зовнішньої мережі - енергозабезпечення (рис. 6.7.; 6.8.).

2.8. За кількістю кабін управління самохідні стрілові крани розрізняють:

• з однією кабіною на ходовому обладнанні, шасі;

• з однією кабіною на поворотній платформі (рис. 6.6.; 6.7.; 6.8.);

• з двома кабінами - на ходовому обладнанні (шасі) та поворотній платформі (рис. 6.5.).

3. Конструктивні схеми самохідних стрілових кранів та їх основні параметри.

1. Самохідний стріловий кран з гнучкою підвіскою стрілового обладнання на гусеничному ходу (рис. 3.1.) складається з гусеничного ходового обладнання 1, на якому знаходиться опорно-поворотній пристрій 2 з поворотною платформою 3, на якій шарнірно закріплена гратчаста стріла 4, встановлена вантажна 5 та стрілова 6 лебідки, опорна двонога стійка 7, двигун 8 та противага 9. Стріла удержується стріловим поліспастом 10. На головній частині стріли встановлені блоки вантажного поліспаста 11, що має гакову підвіску 12.

Рисунок 3.1 - Схема гусеничного крана з гнучкою підвіскою стрілового обладнання:

1 - гусеничне ходове обладнання; 2 - опорно-поворотний пристрій; 3 - поворотна платформа; 4 - стріла; 5 - вантажна лебідка; б - стрілова лебідка; 7 - двонога стійка; 8 - двигун; 9 - противага; 10 - стріловий поліспаст; 11 - вантажний поліспаст; 12 - гакова підвіска.

2. Самохідний стріловий кран з жорсткою підвіскою стрілового обладнання на шасі серійного вантажного автомобіля (рис. 3.2.) – автокран, складається з ходового обладнання 1, опорно-поворотного пристрою 2, поворотної платформи 3, на якій розташована кабіна управління 4, стріла 6 та гідроциліндр підйому (чи опускання) стріли 5, вантажна лебідка 7, противага 8. На головній частині стріли закріплені блоки вантажного поліспаста 10 з гаковою підвіскою 12. Ходова частина крана оснащена виносними опорами - аутригерами 9, які призначені для збільшення опорної поверхні та стійкості крана.

Рисунок 3.2 - Самохідний стріловий кран з жорсткою підвіскою стрілового обладнання на шасі серійного вантажного автомобіля:

1 - автомобільне шасі; 2- опорно-поворотний пристрій; 3 – поворотна платформа; 4 - кабіна кранової установки; 5 - гідроциліндр підйому стріли; 6 - стріла; 7 - вантажна лебідка; 8- противага; 9 - виносні опори; 10 - вантажний поліспаст; 11 - гакова підвіска

3. До основних параметрів самохідних стрілових кранів відносяться (рис. 3.3):

• вантажопідйомність Q (головний параметр) – максимально допустима вага вантажу, яку може підняти кран даної розмірної групи при мінімальному вильоті основної стріли;

• виліт L – відстань по горизонталі від вісі обертання поворотної частини крана до центру зьова гака;

• висота підйому Н - відстань по вертикалі від рівня стоянки крана до центру зьова гака, який знаходиться у крайньому верхньому робочому положенні;

• глибина опускання гака h – відстань по вертикалі від рівня стоянки крана до центру зьова гака, який знаходиться у крайньому нижньому робочому положенні;

• відстань між виносними опорами – В;

• виліт від ребра перекидання, тобто відстань від ребра перекидання до центру зьова гака А₁ – без виносних опор та А₂ – на виносних опорах.

Рисунок 3.3 - Основні параметри самохідних стрілових кранів

3.4. Крім перерахованих, до параметрів самохідних кранів відносяться: швидкості: підйому (чи опускання) вантажу V_В; посадки вантажу V_П; пересування крана з вантажем на гаку V^В_пер; пересування крана V_пер; найбільший кут підйому, який долає кран – α; конструктивна m_к та експлуатаційна m_е маси крана.