Облік розрахунків з органами соціального страхування
1. Нормативно-правове регулювання обліку розрахунків з органами соціального страхування.
2. Техніка розрахунку і облік допомоги з тимчасової втрати працездатності.
1. Нормативно-правове регулювання обліку розрахунків з органами соціального страхування.
Згідно з діючим законодавством, підприємства України повинні здійснювати внесок органам соціального страхування, що має обов’язковий характер.
Всі внески мають цільову характеристику використання і направлені на соціальний захист громадян.
З 01.01.11 р. в Україні було введено систему обліку і збору внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування. Згідно з законом України №2464 – VI від 08.07.10 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Згідно з законом, офіційний збір – єдиний соціальний внесок, який замінив збори в пенсійний фонд і фонди соціального страхування.
Платниками ЄСВ є фізичні особи-підприємці і роботодавці.
Збір, який необхідно нарахувати в фонд соціального страхування залежить від професійного ризику на виробництві (67 класів).
Розміри ЄСВ встановлені від 36,76% (для 1-го класу ) до 49,7% (для 67-го класу).
Для договорів громадянсько-правового характеру встановлено ставку 34,7%.
Максимальна величина бази оподаткування є 15 прожиткових мінімумів, наприклад, на 01.04.12 р. вона склала 16 410 грн.
2. Техніка розрахунку і облік допомоги з тимчасової втрати працездатності.
За рахунок фонду тимчасової втрати працездатності здійснюється нарахування допомоги за лікарняними листами.
Для нарахування допомоги визначається:
1. Розрахунковий період за останні 6 календарних місяців (з 1-го по 1-ше число).
2. Розраховується середньоденна заробітна плата виходячи із розрахункового періоду. Порядок розрахунку середнього заробітку регулюється Порядком №1266 «Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»
Формула для визначення середньоденної заробітної плати:
3. Визначення суми допомоги з непрацездатності за формулою:
Л = Зср*Крдх*С%, де:
Л – сума лікарняних,
Зср – сума середньоденної заробітної плати,
Крдх – кількість робочих днів за період хвороби,
С%, - процент від середнього заробітку, який використовують при розрахунку лікарняних.
Процент від середнього заробітку, який використовують при розрахунку лікарняних: при страховому стажі до 5 років – 60%, від 5 до 8 років – 80%, більше 8 років – 100%. Окрім осіб з восьмирічним страховим стажем, на 100% виплату лікарняних, незалежно від страхового стажу мають право також: застраховані особи, що відносяться до категорій 1-4 осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи; один з батьків або особа, яка замість них, що доглядає за дитиною віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи; ветерани війни; особи, що віднесені до жертв нацистських переслідувань.
Особливістю нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності є:
перші 5 календарних днів виплачує роботодавець за рахунок своїх коштів;
з 6-го дня – виплачує фонд тимчасової втрати працездатності.
Випадки, коли допомога по тимчасовій втраті непрацездатності не нараховується і оплата перших п’яти днів хвороби не здійснюється:
у випадку отримання робітником травми і захворювання при здійсненні ним злочину;
у випадку навмисної шкоди своєму здоров’ю;
за час перебування під арештом або судмедекспертизи;
за час примусового лікування;
у випадку тимчасової непрацездатності у результаті алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;
за період перебування робітника:
у відпустці без збереження заробітної плати
творчій відпустці;
у відпустці в зв’язку із навчанням.
Допомога за лікарняним листом по догляду за хворою дитиною з 1-го дня нараховується з фонду з тимчасової втрати працездатності, але не більше 14 днів. Догляд за хворим членом сім’ї – не більше 3 календарних днів, а у виключних випадках – не більше 7 днів оплачується за рахунок фонду з тимчасової втрати працездатності з 1-го дня (закон України №2240).
Підставою для нарахування допомоги є лист непрацездатності, лицьову сторону якого заповнюють органи охорони здоров’я, а зворотну – роботодавець. Лист непрацездатності є документом суворої звітності.
Нюанси визначення кількості днів хвороби, що оплачуються:
Умова |
Пояснення |
1. Якщо на період хвороби припадає офіційний святковий або неробочий день |
Цей день не оплачується, оскільки оплачуються лише робочі дні згідно з графіком роботи |
2. Якщо в період хвороби робітника він знаходиться в щорічній (основній чи додатковій) відпустці |
Дні хвороби оплачуються в установленому порядку (ч.2 ст.35 Закону №2240). При цьому відпустка переноситься на інший час або продовжується на кількість днів хвороби. Перенесення / продовження відпустки також можливий у випадку хвороби робітника у відпустці «на дітей» |
3. Якщо під час щорічної (основної або додаткової) відпустки робітнику оформлено лікарняний у зв’язку з хворобою його дитини або іншого члена сім’ї |
Такі дні робітнику не оплачуються. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім'ї і у випадку хвороби матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа знаходилась в цей час у щорічній (основній або додатковій) відпустці, додатковій відпустці, що пов’язана з навчанням або творчій відпустці (ч. 6 ст. 35 Закону №2240). Листок непрацездатності в такому випадку буде видано з дня, коли застрахована особа повинна приступити до роботи (п.3.11 Інструкції №455), і з цього дня лікарняний буде оплачено в загальному порядку |
4. Якщо робітник захворів у відрядженні, що підтверджує лист непрацездатності |
Вважаємо, що після обновлення Інструкції про службові відрядження в межах України і закордон в редакції Мінфіну від 17.03.11 р. № 362 у цьому питанні нічого не змінилось, оскільки схожі норми залишились і в обновленій редакції цього документу. Правда, тепер роботодавець повинен розробити свій внутрішній документ, що регламентує порядок направлення робітників у відрядження, у тому числі стосовно ситуації їх хвороби в період відрядження. Тому: - дні хвороби не включаються в строк відрядження (тобто робітнику ці дні оплачують не як за час перебування у відрядженні, а як дні хвороби); - робітнику, який знаходиться у відрядженні, на загальних умовах відшкодовуються витрати на найм жилого приміщення (окрім випадків, коли робітник знаходиться на стаціонарному лікуванні); - йому виплачують добові протягом всього часу, доки він не зможе за станом здоров’я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше 2 місяців. |
5. Якщо лікарняний лист закривається у зв’язку з встановленням інвалідності |
День встановлення інвалідності не оплачують, оскільки починаючи з цього дня застрахована особа має право на матеріальне забезпечення по інвалідності |
6. Якщо робітниця, що знаходилась у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, вийшла на роботу не неповний робочий час і при цьому у неї захворіла інша дитина віком до 14 років |
Такий лікарняний оплачують у загальному порядку. Якщо в період відпустки до 3 років захворіла дитина, у відпустці по догляду за яким жінка знаходиться, їй не видадуть лист непрацездатності. А тому немає підстав для надання допомоги за дні хвороби дитини. Якщо лікарняний помилково буде видано, то він все одно не підлягає сплаті, оскільки вважається, що його видано з порушенням вимог Інструкції №455. Окрім цього, оплаті підлягає лікарняний, який видано жінці у разі захворювання її самої |
7. Якщо робітник захворів в період простою не з вини робітника |
Такий лікарняний оплачується у загальному порядку по графіку роботи робітника, що захворів |
8. Якщо лікарняний надано робітником, який зареєстрований фізичною особою-підприємцем |
Мінпраці вважає, що якщо підприємець-єдиноподатковець окрім підприємництва ще десь працює, то на призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності він може претендувати по основному місці роботи або як підприємець – одночасно отримати допомогу за місцем роботи і як підприємець він не може. |
9. Якщо на період хвороби припадають дні, що перенесені як робочі у зв’язку зі святами згідно з рекомендаціям уряду |
При визначенні кількості робочих днів, які припадають на період хвороби, необхідно враховувати всі переноси, тобто розрахунок треба робити за новим графіком роботи або новому індивідуальному графіку робітника |
10. Якщо хвороба настала в період вирішення суперечки про незаконне звільнення робітника |
Допомога надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення рішення відповідним органом |
11. Якщо робітник хворіє в день спливу строкового трудового договору |
Роботодавець в останній день строкового трудового договору розриває трудові відносини, але оплачує всі дні хвороби. Це слідує з ч.2 ст. 35 Закону №2240, згідно з якою допомога по тимчасовій непрацездатності в результаті захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві і професійним захворюванням виплачує фонд по тимчасовій втраті працездатності застрахованим особам, починаючи із 6-го дня непрацездатності з весь період до поновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніш встановленої інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку і у розмірах, встановлених законодавством. |
Для розрахунку середнього заробітку використовують формулу:
Зср = Д : Крд(г),
де Д – дохід, що входить до розрахунку середнього заробітку, Крд(г) – кількість робочих днів (годин) в розрахунковому періоді.
При розрахунку середньої заробітної плати для нарахування допомоги соцстраху враховуються доходи, що відповідають таким вимогам:
виплати включають до фонду оплати праці згідно з Інструкцією №5;
з них сплачують ЄСВ (в розрахунок приймають виплати, що не перевищують максимальну величину, з якої стягується ЄСВ);
виплати нараховані за відпрацьований час.
При нарахуванні допомоги не враховується:
1. Оплата відпускних.
2. Оплата попередніх днів по тимчасовій втраті працездатності.
3. Сума виплачених дивідендів.
4. Виплати, пов’язані з виконанням суспільних доручень.
5. Індексація.
Нюанси обліку окремих доходів
Умова |
Пояснення |
1. Якщо в розрахунковому періоді робітнику виплачували відпускні за дні щорічної (додаткової або основної) відпустки, за дні начальної, творчої відпустки, інших видів оплачуваних відпусток (у тому числі і компенсація за невикористану відпустку) |
Сума відпускних не приймається до розрахунку. Якщо в якомусь місяці розрахункового періоду сума відпускних разом із сумою нарахованої зарплати перевищила максимальну величину, з якої стягується ЄСВ, то для того, щоб визначити, яка сума зарплати може бути взята до розрахунку, необхідно розрахувати пропорцію |
2. Якщо робітнику в розрахунковому періоді виплачували лікарняні |
Сума лікарняних не приймається до розрахунку, оскільки не входить до фонду оплати праці і з неї не стягується ЄСВ |
3. Якщо страховий випадок стався в перший день роботи |
Середня заробітна плата визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), що встановлено робітнику на момент настання страхового випадку. При встановленні неповного робочого дня (неповного робочого тижня) середня заробітна плата обчислюється виходячи із частини тарифної ставки (посадового окладу), що встановлено робітнику на момент настання страхового випадку, яка відповідає його графіку роботи |
4. Якщо в розрахунковому періоді у робітника не було заробітку з однієї з трьох поважних причин |
Оскільки всі місяці виключають з розрахункового періоду і у робітника немає заробітку, середню заробітну плату визначають за правилами п. 10 Порядку №1266, тобто виходячи із місячної тарифної ставки (посадового окладу) |
5. Якщо робітник захворів незабаром після його поновлення на роботі у зв’язку з незаконним звільненням (переведенням на іншу роботу) |
При поновленні на роботі робітнику виплачують середній заробіток за час вимушеного прогулу (різниці в заробітній платі за час виконання нижче оплачуваної роботи). Середня заробітна плата для соцвиплат у таких випадках розраховується виходячи із сум, які припадають на місяці розрахункового періоду |
6. Якщо в розрахунковому періоді розмір заробітної плати (посадові оклади, ставки) підвищуються |
Перерахунок доходів за минулі місяці розрахункового періоду у зв’язку з підвищенням заробітної плати не здійснюється. Середня заробітна плата розраховується виходячи із фактично нарахованих доходів у розрахунковому періоді |
7. Якщо в розрахунковому періоді робітнику була нарахована квартальна премія |
Така премія враховується у місяці її нарахування. Якщо така премія нараховується систематично (виробнича премія), то вона у повній сумі включається в розрахунок (без якогось розподілу) навіть у тому випадку, якщо частина місяця, в якому вона була нарахована, не відпрацьована робітником з однієї із трьох поважних причин. Стосовно заохочувальних та компенсаційних виплат, що мають разовий характер, які нараховані робітнику у місяці, коли частину місяця не відпрацьовано робітником за однією з трьох поважних причин, беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу |
8. Якщо в розрахунковому періоді робітнику працював в режимі повної тривалості робочого дня, а на період хвороби йому встановлено неповний робочих день |
Слід розраховувати середнього динну заробітну плату (п.15 Порядку №1266) |
Приклад.
1. У листопаді 2011 р. нарахована заробітну плату адміністративному персоналу 1200 грн. В обліку буде складено запис:
Дт 92, Кт 661 на суму 1200 грн.
2. Нарахована допомога по тимчасовій втраті працездатності:
1) за рахунок роботодавця:
Дт 92, Кт 663 на суму 300 грн.
2) за рахунок фонду по тимчасовій втраті працездатності:
Дт 376, Кт 663 на суму 800 грн.
3. Утримано ЄСВ
1) з заробітної плати 1200*3,6% = 43,20 грн.;
2) з суми лікарняних (300+800)*2% = 22 грн.:
Дт 663, Кт 651 на суму 65,20 грн.
4. Утримано ПДФО
1)із заробітної плати (1200-43,20)*15% = 173,52 грн.:
Дт 661, Кт 641 на суму 173,52 грн.
2) із суми лікарняних: (300+800-22)*15% = 161,70 грн.:
Дт 663, Кт 641 на суму 161,70 грн.
5. Нарахована сума ЄСВ
1) на заробітну плату 36,93%*1200 = 443,16 грн.:
Дт 92, Кт 651 на суму 443,16 грн.
2) на суму лікарняних: (300+800)*33,2% = 365,2 грн.
Дт 92, Кт 651 на суму 365,2 грн.
6. Отримані на окремий рахунок із фонду по тимчасовій втраті працездатності кошти:
Дт 311, Кт 378 на суму 800 грн.
7. Виплачена заробітна плата:
Дт 661, Кт 301 на суму 1200 грн.
8. Виплачена допомога:
Дт 663, Кт 301