Облік зобов'язань та розрахунків з постачальниками

1. Зобов’язання: поняття, оцінка, класифікація.

2. Форми розрахунків і облік розрахунків із постачальниками.

1. Зобов’язання: поняття, оцінка, класифікація.

В процесі діяльності підприємства придбають для здійснення торгово-виробничої діяльності сировину, продукцію, товари, різні види матеріалів, що призводить до виникнення партнерських стосунків і зобов’язань перед постачальником.

Зобов’язання є одним з основних об’єктів обліку, а також одним із показників, що використовуються для аналізу фінансового стану діяльності підприємства.

Методологічною основою обліку зобов’язань є:

1. П(С)БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

2. П(С)БО №2 «Баланс»: зобов'язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення;

3. П(С)БО №11 «Зобов’язання», в якому розглядаються методологічні принципи формування інформації про зобов’язання, їх оцінку, визнання

Зобов’язання -– заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Для правильної організації обліку зобов’язань необхідно:

1. визначити момент виникнення зобов’язання;

2. дотримання умов призначення зобов’язань.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на: довгострокові; поточні; забезпечення; непередбачені зобов'язання; доходи майбутніх періодів.

Зобов’язання можуть бути погашені грошовими коштами у вигляді готівкових та безготівкових розрахунків, можуть погашатися й іншими активами, а також може бути заміна одного виду зобов’язань на інший.

В обліку зобов’язання відображаються, якщо їх оцінка достовірно визначена.

Для цілей обліку зобов’язання класифікують:

1. Довгострокові - строк погашення яких - більше одного операційного циклу.

2. Поточні – строк погашення яких - до одного операційного циклу.

3. Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

Поточні зобов’язання в обліку відображаються виходячи з вартості зобов’язань на дату здійснення операції.

Довгострокові зобов’язання, за якими нараховуються відсотки, відображаються на дату складання балансу за їх теперішньою вартістю.

2. Форми розрахунків і облік розрахунків із постачальниками.

Між підприємством-покупцем і підприємством-постачальником виникають короткострокові зобов’язання за отримані, але не оплачені товарно-матеріальні цінності, основні засоби, нематеріальні активи, сільськогосподарську продукцію.

В розрахунках із постачальниками використовують різні платіжні інструменти, яким передує укладання договору на поставку товарів. Це договір, в силу якого постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати в обумовлений термін вироблені товари покупцю для використання у підприємницькій діяльності або в ін. цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

Для обліку розрахунків з постачальниками використовують рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», до якого відкриваються 3 субрахунки:

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»,

632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»,

633 «Розрахунки з учасниками ПФГ».

Синтетичний облік розрахунків із постачальниками:

1. Надходження сировини і матеріалів від постачальника у кількості 100 од. вартістю 12 грн. за од. відображається у обліку:

Дт 201, Кт 631 на суму 1000 грн.

і одночасно – відображення ПДВ:

Дт 641, Кт 631 на суму 200 грн.

2. Витрати на доставку, що здійснювалася постачальником в сумі 120 грн. (у т.ч. ПДВ):

Дт 201 (289), Кт 631 на суму 100 грн.

і відображення ПДВ:

Дт 641, Кт 631 на суму 20 грн.

Якщо була передплата, то у підприємства виник податковий кредит з ПДВ:

Дт 644, Кт 631.

3. Погашення заборгованості перед постачальником може відбуватись за рахунок власних і позикових коштів:

1) за рахунок власних коштів:

Дт 631, Кт311;

2) за рахунок позикових коштів:

Дт 631, Кт 601

3) за рахунок коштів акредитиву:

Дт 631, Кт 313.

4. Погашення зобов’язань постачальнику за індосаментом в рахунок короткострокового векселя:

Дт 631, Кт 341.

5. Взаємозалік з постачальником за умови передоплати:

Дт 631, Кт 371

При прийманні запасів за якістю і кількістю можуть виникати недостача або надходження неякісної продукції. У цьому випадку постачальнику необхідно виставити претензію. Використовуємо рахунок 374 «Розрахунки за претензіями».

Приклад.

Фактично надійшло на підприємство 80 од. продукції, а повинно було надійти 100 од. вартістю 12 грн. за од. В обліку буде складено запис:

Дт 201, Кт 631 на суму 800 грн.,

Дт 641, Кт 631 на суму 160 грн.

Якщо виявлена недостача за виною постачальника, то в обліку буде складено запис на суму виставленої претензії:

Дт 374, Кт 631 на суму 240 грн.

Якщо при відображенні фактичної наявності запасів було відображено право на податковий кредит, то сума ПДВ, що відноситься до недостатніх запасів, повинна бути зафіксованою на рахунку 644 тільки після отримання від постачальника Розрахунка-коригування показників до податкової накладної:

Дт 374, Кт 644 на суму 40 грн.,

Дт 374, Кт 631 на суму недостатніх запасів – 200 грн.