- •1. Поняття та предмет митного права України.
- •2. Методи митного права
- •3. Принципи митного права.
- •5. Митний кодекс України як основне джерело митного права, його структура.
- •7. Поняття митної політики України та її основні елементи.
- •8. Поняття та зміст митної справи.
- •9. Повноваження Верховної Ради та Кабінету Міністрів України щодо регулювання ми¬тної справи.
- •10. Митна територія та митний кордон України.
- •11. Зовнішньоекономічна діяльність (зед) та її правове регулювання. Суб’єкти зед.
- •13. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності.
- •14. Регіональні митниці, митниці, митні пости та їх правовий статус.
- •15. Основні завдання, митних органів України.
- •16. Спеціалізовані митні установи та організації як складова митної служби України.
- •18. Поняття та мета митного контролю, його організація.
- •19. Форми митного контролю.
- •20. Особистий огляд громадян як особлива форма митного контролю.
- •21. Зони митного контролю, порядок їх створення та місця розташування
- •22. Спрощений митний контроль та звільнення від окремих форм митного контролю.
- •23. Тривалість перебування під митним контролем.
- •24. Поняття митного оформлення та його здійснення.
- •25. Митне декларування, його форми та порядок здійснення.
- •26. Декларанти та їх обв’язки
- •28. Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації (вмд).
- •29. Спрощений порядок митного оформлення.
- •30. Поняття переміщення та пропуску товарів через митний кордон України
- •31. Товари, заборонені чи обмежені до переміщення через митний кордон України.
- •32. Особливості переміщення через митний кордон України пред¬метів, що належать особам, які користуються на території України митними пільгами.
- •33. Митні процедури при переміщенні товарів різними видами транспорту
- •34. Тимчасове зберігання товарів і транспортних засобів.
- •35. Попередні операції при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
- •36. Поняття валютних цінностей.
- •45. Обмеження на ввезення громадянами особистих речей та товарів на митну територію України.
- •46. Транзитні перевезення, їх види та умови здійснення транзиту товарів.
- •47. Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем та умови
- •48. Зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів.
- •49. Поняття, види, вибір та зміна митного режиму.
- •50. Митні режими експорту та імпорту, реекспорту та реімпорту.
- •52. Митні режими митного складу, спеціальної митної зони та магазину безмитної торгівлі
- •54. Поняття мита та митного тарифу.
- •55. Види мита та порядок його нарахування.
- •56. Поняття класифікації та кодування товарів, Українська класифікація товарів
- •57. Поняття митної вартості товарів та методи її визначення.
- •59. Митні пільги та звільнення від сплати мита.
- •60. Поняття митних платежів, порядок їх нарахування та справляння.
- •61. Поняття та основні заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •63. Поняття порушення митних правил, їх види та відповідальність за вчинення.
- •64. Стягнення за порушення митних правил та їх види. Основні і додаткові стягнення.
- •65. Правила та строки накладення митних стягнень.
- •66. Поняття та стадії провадження у справах про порушення митних правил.
- •67. Порушення справи про порушення митних правил. Протокол про пмп.
- •68. Розгляд справ про порушення митних правил, оскарження та опротестування постанов у справах про порушення митних правил.
- •69. Виконання постанов у справах про порушення митних правил.
- •70. Особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил та їх правовий статус.
- •71. Адміністративне затримання.
- •72. Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення
- •73. Поняття та правовий статус посадових осіб митної служби України.
- •74. Особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб митної служби України.
- •75. Адміністративна відповідальність посадових осіб митної служби України за порушення спеціальних обмежень при проходженні митної служби.
71. Адміністративне затримання.
Адміністративне затримання — це один із заходів забезпечення впровадження у справах про порушення митних правил, який застосовується з мстою припинення порушення митних правил, складення протоколу про такс порушення при неможливості його складення на місці, забезпечення вчасного і правильного розгляду справи та виконання постанови по ній. Таке затримання може бути застосоване на строк до трьох годин.
Адміністративне затримання проводиться посадовими особами митних органів за рішенням начальника митного органу або особи, яка його заміщає. Про адміністративне затримання складається установленої форми протокол, в якому зазначаються дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. Якщо той відмовляється підписати протокол, в ньому робиться відповідний запис.
На прохання затриманої особи про час та місце її перебування повідомляються її родичі, адміністрація за місцем роботи або навчання. При затримані неповнолітнього обов'язково повідомляються його батьки або особи, які їх заміщають.
Термін адміністративного затримання не може тривати понад три години. Щоправда, чинним законодавством передбачено, що у виняткових випадках у зв'язку з особливою потребою можуть бути встановлені інші терміни. Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропускання через державний кордон, можна затримати на термін до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення — до трьох діб з повідомленням про не письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на термін до десяти діб із санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Термін адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення особи, яка скоїла порушення митних правил, у службове приміщення митного органу України або інше приміщення, де провадження необхідних дій є можливим. Щодо осіб, які знаходилися у службовому приміщенні у зв'язку зі здійсненням митного контролю, строк адміністративного затримання обчислюється з моменту закінчення такого контролю.
72. Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення
У справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи (ст. 375 МК України).
До процесуальних дій належать:
1) складання протоколу про порушення митних правил;
2) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил;
3) вилучення товарів, транспортних засобів і документів;
4) митне обстеження;
5) пред'явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання;
6) призначення експертизи;
7) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
При проведенні процесуальних дій, зазначених у пунктах 3 - 5, 7 частини другої ст. 375 МК України, складаються протоколи, форми яких встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Всі вищезазначені процесуальні дії повинні здійснюватись та фіксуватись в порядку, передбаченому МК України та відповідно до вимог чинного законодавства, інакше фактичні дані, отримані в результаті їх проведення, не можуть мати доказової сили.
Складання протоколу про порушення митних правил регламентується Митним кодексом України. Форма протоколу про порушення митних правил встановлюється Державною митною службою України.
1) Витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил.
Посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи (ст. 376 МК України).
Особа, якій адресовано вимогу про подання документів, зобов'язана не пізніш як у п'ятиденний строк надіслати їх посадовій особі митного органу, яка вимагає подати документи.
Витребування документів – це обґрунтована вимога митного органу у встановленій відповідно до чинного законодавства формі, до особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про ПМП. Строк надання витребуваних митними органами документів обчислюється з моменту отримання вимоги митного органу.
2) Вилучення товарів, транспортних засобів і документів.
Згідно ст. 377 МК України товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, вилучаються.
3) Пред’явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання.
За рішенням посадової особи митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, особі, яка вчинила це порушення, а також свідку можуть бути пред'явлені товари, транспортні засоби та документи для впізнання (ст. 379 МК України).
4) Експертиза в справах про ПМП.
(Стаття 380 МК України "Експертиза та висновок експерта"). Експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо.
5) Проведення митних обстежень.
Митне обстеження проводиться у присутності посадових осіб підприємств, зазначених у частині першій цієї статті.
Посадові особи митних органів мають право запросити до участі у митному обстеженні спеціалістів.
Про проведення митного обстеження складається протокол за формою, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
