45. Обмеження на ввезення громадянами особистих речей та товарів на митну територію України.

Стаття 9. Обмеження ввезення громадянами товарів та особистих речей на митну територію України

Пропуск на митну територію України сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення першої - двадцять четвертої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що ввозиться громадянами, в будь-яких обсягах не дозволяється.

Це обмеження не поширюється на:

лікеро-горілчані та тютюнові вироби в обсягах, зазначених у статті 8 цього Закону;

продукти харчування в упаковці виробника, що надходять на адресу фізичних осіб у міжнародних поштових відправленнях вагою до 10 кг;

продукти харчування для власного споживання на суму до 50 євро, що ввозяться в порядку та обсягах, які визначаються Кабінетом Міністрів України;

сільськогосподарську продукцію, отриману громадянами-резидентами як натуральну плату за виконану роботу в країнах - учасницях СНД, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю;

плодоовочеву продукцію, вирощену громадянами-резидентами на власних присадибних ділянках суміжних держав, за умови підтвердження кількості вирощеної продукції довідками органів місцевого самоврядування, права власності на такі ділянки, подання сертифіката відповідності або свідоцтва встановленого зразка про визнання сертифіката.

Не підлягають пропуску через митний кордон України:

товари, що можуть завдати шкоди здоров'ю або загрожувати життю населення та тваринному світу чи призвести до заподіяння шкоди довкіллю;

літературні та художні твори, поліграфічна та інша друкована продукція, кіно-, фото-, аудіо- та відеоматеріали, що пропагують війну, жорстокість, порнографію, расову, етнічну або релігійну ворожнечу, закликають до насильницького повалення конституційного ладу в Україні;

товари та особисті речі, на пропуск яких потрібні дозволи інших державних установ, без наявності цих дозволів. Перелік цих товарів та особистих речей визначається Кабінетом Міністрів України.

Обмеження щодо віку транспортних засобів, що ввозяться в Україну, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

46. Транзитні перевезення, їх види та умови здійснення транзиту товарів.

Питання порядку та умов перевезення товарів регулюються ст. 81—99 Митного кодексу України, ст. 15—-102 Закону України «Про Єдиний митний тариф» та конкретизуються митними відомчими нормативними актами (наказами, інструкціями).

Перевезення — це один із видів митних режимів. Як зазначалося раніше, митний режим є одним із важливих інститутів митного права, який визначає порядок переміщення товарів через митний кордон та по митній території держави. У цілому митний режим характеризують як сукупність положень, які визначають правовий статус товару і транспортних засобів, що переміщуються через митну територію держави або по ній для митного оформлення,.

Ст. 15 Закону України «Про Єдиний митний тариф» визначає такі митні режими для товару та транспортних засобів:

1) випуск для вільного використання;

2) реімпорт;

3) реекспорт;

4) транзит;

5) митний ліцензійний склад;

6) магазин безмитної торгівлі;

7) переробка на митній території;

8) переробка під митним контролем;

9) тимчасове ввезення (вивезення);

10) вільна економічна зона;

11) переробка поза межами митної території;

12)експорт;

13) імпорт;

14) знищення;

15) відмова на користь держави.

Треба враховувати право власника товару на вибір та зміну митного режиму в будь-який час. В цій лекції будуть розглянуті в основному аспекти переміщення товарів і транспортних засобів між митницями. Положення ці конкретизуються в наказах Держ-миткомітету від 27 вересня 1993 р. «Про порядок митного оформлення перевезень товарів та предметів між митницями», від 6 березня 1995 р. «Про порядок митного оформлення книжки МДП на товари та інші предмети, що перевозяться між митницями з дотриманням процедури МДП» та іншими наказами.

Відповідно до ст. 81 МК України товари, щодо яких митне оформлення не завершено, в тому числі й ті, що переміщуються транзитом через митну територію України, можуть перевозитися з однієї митниці в іншу під відповідальністю підприємства чи особи, яка прийняла товари для перевезення. Витрати на такі перевезення відшкодовуються в порядку, передбаченому законодавством України, а фактично всі ці питання вирішує власник товару, перекладаючи їх на ціну товару.

Держмитслужба встановила, що вантажі під митним контролем перевозяться між митницями під митним забезпеченням (пломби, печатки, інше) (3 євро за 1 пломбу — така вартість встановлена у вересні 1999 p.).

Митниці відправлення встановлюють термін доставления вантажу до митниці призначення, виходячи із 80 км за добу. Фактично враховуються можливості наявного транспортного засобу. При відправленні вантажу на митницю призначення митниця, яка відправляє вантаж, складає провізну відомість. її реквізити:

• найменування митниці відправлення;

• місце призначення;

• кому видана відомість;

• митниця призначення;

• термін доставки;

• вага вантажу;

• кількість місць; « назва вантажу;

• вартість;

• номери супровідних документів;

• номери товарно-транспортних накладних;

• митне забезпечення;

• зобов'язання та підпис перевізника.