- •1. Поняття та предмет митного права України.
- •2. Методи митного права
- •3. Принципи митного права.
- •5. Митний кодекс України як основне джерело митного права, його структура.
- •7. Поняття митної політики України та її основні елементи.
- •8. Поняття та зміст митної справи.
- •9. Повноваження Верховної Ради та Кабінету Міністрів України щодо регулювання ми¬тної справи.
- •10. Митна територія та митний кордон України.
- •11. Зовнішньоекономічна діяльність (зед) та її правове регулювання. Суб’єкти зед.
- •13. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності.
- •14. Регіональні митниці, митниці, митні пости та їх правовий статус.
- •15. Основні завдання, митних органів України.
- •16. Спеціалізовані митні установи та організації як складова митної служби України.
- •18. Поняття та мета митного контролю, його організація.
- •19. Форми митного контролю.
- •20. Особистий огляд громадян як особлива форма митного контролю.
- •21. Зони митного контролю, порядок їх створення та місця розташування
- •22. Спрощений митний контроль та звільнення від окремих форм митного контролю.
- •23. Тривалість перебування під митним контролем.
- •24. Поняття митного оформлення та його здійснення.
- •25. Митне декларування, його форми та порядок здійснення.
- •26. Декларанти та їх обв’язки
- •28. Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації (вмд).
- •29. Спрощений порядок митного оформлення.
- •30. Поняття переміщення та пропуску товарів через митний кордон України
- •31. Товари, заборонені чи обмежені до переміщення через митний кордон України.
- •32. Особливості переміщення через митний кордон України пред¬метів, що належать особам, які користуються на території України митними пільгами.
- •33. Митні процедури при переміщенні товарів різними видами транспорту
- •34. Тимчасове зберігання товарів і транспортних засобів.
- •35. Попередні операції при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
- •36. Поняття валютних цінностей.
- •45. Обмеження на ввезення громадянами особистих речей та товарів на митну територію України.
- •46. Транзитні перевезення, їх види та умови здійснення транзиту товарів.
- •47. Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем та умови
- •48. Зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів.
- •49. Поняття, види, вибір та зміна митного режиму.
- •50. Митні режими експорту та імпорту, реекспорту та реімпорту.
- •52. Митні режими митного складу, спеціальної митної зони та магазину безмитної торгівлі
- •54. Поняття мита та митного тарифу.
- •55. Види мита та порядок його нарахування.
- •56. Поняття класифікації та кодування товарів, Українська класифікація товарів
- •57. Поняття митної вартості товарів та методи її визначення.
- •59. Митні пільги та звільнення від сплати мита.
- •60. Поняття митних платежів, порядок їх нарахування та справляння.
- •61. Поняття та основні заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •63. Поняття порушення митних правил, їх види та відповідальність за вчинення.
- •64. Стягнення за порушення митних правил та їх види. Основні і додаткові стягнення.
- •65. Правила та строки накладення митних стягнень.
- •66. Поняття та стадії провадження у справах про порушення митних правил.
- •67. Порушення справи про порушення митних правил. Протокол про пмп.
- •68. Розгляд справ про порушення митних правил, оскарження та опротестування постанов у справах про порушення митних правил.
- •69. Виконання постанов у справах про порушення митних правил.
- •70. Особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил та їх правовий статус.
- •71. Адміністративне затримання.
- •72. Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення
- •73. Поняття та правовий статус посадових осіб митної служби України.
- •74. Особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб митної служби України.
- •75. Адміністративна відповідальність посадових осіб митної служби України за порушення спеціальних обмежень при проходженні митної служби.
65. Правила та строки накладення митних стягнень.
Стаття 434. Строки накладення стягнень у справах про порушення митних правил
Адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені у строк не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі вчинення правопорушень, передбачених статтями 438, 443, 444, 453 – 455 , 457 – 459, 463 – 465 цього Кодексу - не пізніше ніж через два місяці з дня їх виявлення.
У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за навності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.
Адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, зазначених у пункті 3 статті 428 цього Кодексу, може бути накладено не пізніше ніж через три роки з дня виявлення правопоруше
66. Поняття та стадії провадження у справах про порушення митних правил.
Стаття 356. Поняття провадження у справі про порушення митних правил
Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 375 цього Кодексу, розгляд справи та винесення постанови.
Провадження у справах про порушення митних правил виступає як самостійний різновид провадження в справах про адміністративні правопорушення, і являє собою систему процесуальних норм, що визначають порядок, форми та методи діяльності митних органів та їх посадових осіб, пов'язану з притягненням до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні митних правопорушень.
Митний кодекс України не визначає завдання провадження у справах про порушення митних правил, однак ми можемо визначити, що основними завданнями даного провадження є: виявлення та припинення митних правопорушень, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, її вирішення відповідно до чинного законодавства, забезпечення виконання постанов у справах, виявлення причин та умов, що сприяли скоєнню митних правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення, запобігання правопорушень і зміцнення правопорядку та законності.
Провадження у справах про порушення митних правил можна визначити як сукупність послідовних дій уповноважених посадових осіб митних органів, спрямованих на виконання завдань, що стоять перед провадженням. Діяльність посадових осіб складається з системи взаємопов'язаних між собою процесуальних дій. Вся система процесуальних дій і окремі дії здійснюються у передбаченому Кодексом процесуальному порядку, обов'язковому для усіх суб'єктів провадження.
Процес правозастосування у справах про порушення митних правил складається з сукупності стадій, що змінюють одна одну у чітко визначеній послідовності.
Хоч у коментованій статті зазначається, що провадження включає в себе виконання процесуальних дій, розгляд справи та винесення постанови, на нашу думку, це не всі елементи провадження у справах про порушення митних правил.
Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачає такі стадії:
- порушення справи про порушення митних правил;
- розгляд справи і винесення рішення у справі;
- оскарження або опротестування постанови у справі;
- виконання рішення у справі. Порушення справи є початковою стадією провадження. її змістом є комплекс
першочергових процесуальних дій, пов'язаних з:
- виявленням факту митного правопорушення; складанням протоколу про порушення митних правил, а в разі необхідності - й інших протоколів;
- встановленням особи правопорушника, свідків;
- збиранням, дослідженням та попередньою оцінкою доказів та інших обставин, що можуть мати значення для справи;
- первинною юридичною кваліфікацію скоєного.
У межах цієї стадії складається протокол про порушення митних правил, протокол про адміністративне затримання, протоколи процесуальних дій, передбачених ст. 375 Кодексу. Тобто фактично здійснюється митне розслідування у справі з відповідним процесуальним оформленням його результатів. Метою розслідування є якісна підготовка справи для розгляду по суті.
Закінчується стадія порушення справи з моменту передачі матеріалів справи про порушення митних правил уповноваженому органу для розгляду по суті з урахуванням підвідомчості.
Друга стадія провадження - розгляд справи і винесення рішення у справі, визнається центральною стадією провадження.
Сутність цієї стадії полягає в тому, що уповноважений орган (митний орган або суд (суддя) на підставі зібраних та оформлених під час розслідування документів у справі, відповідно до чинного законодавств дає правову оцінку діям особи, щодо якої складено протокол про порушення митних правил. Тобто саме на цій стадії вирішуються завдання провадження у справах про порушення митних правил
Усі інші стадії провадження мають щодо даної стадії або підготовче або подальше значення.
Винесенням постанови у справі про порушення митних правил закінчується стадія розгляду справи.
Третя стадія провадження у справах про порушення митних правил являє собою перегляд винесеної постанови у справі у передбачених законом випадках.
Ця стадія є факультативною. Можливість подібного перегляду справи є гарантією законності й обгрунтованості застосування адміністративного стягнення і має на меті зміцнення правопорядку, всебічної охорони прав та законних інтересів громадян. У процесі цієї стадії перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови, а також дотримання установленого законом порядку провадження в цілому, усуваються допущені порушення, забезпечується застосування до винних справедливих заходів впливу.
Ця стадія сприяє усуненню порушень законності, забезпеченню систематичного контролю за діяльністю митних органів та їх посадових осіб.
Четверта стадія провадження у справі - виконання рішення у справі - обумовлена необхідністю виконання винесеної постанови. її сутність полягає в кінцевій практичній реалізації адміністративного стягнення, призначеного порушнику. У процесі виконання постанови, особа, яка вчинила порушення митних правил, перетерплює відповідні позбавлення й обмеження особистого або матеріального характеру. Лише за цієї умови адміністративне стягнення виконає свою соціальну функцію.
Після реального виконання або у випадку, якщо неможливо виконати постанову, виконання повинно бути припинено, справа повернута органу, що виніс постанову. Закінчення виконання означає і закінчення провадження у справі.
Коментуючи дану статтю, необхідно зазначити, що в ній є посилання на ст. 378 цього кодексу, яка містить перелік процесуальних дій у справі про порушення митних правил. Щодо цього питання листом Держмитслужби України від 10.01.2004 р. №11/5-20-39-ЕП надані такі роз'яснення: "У статті 356 МК України допущено технічну помилку, виправлення якої передбачено підготовленим Держмитслужбою України проектом Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України", тому з метою запобігання негативним наслідкам рекомендуємо при здійсненні провадження у справах про порушення митних правил не обмежуватися посиланням на окремо взяту статтю, а керуватись вимогами розділу XIX Кодексу в цілому".
