- •1. Поняття та предмет митного права України.
- •2. Методи митного права
- •3. Принципи митного права.
- •5. Митний кодекс України як основне джерело митного права, його структура.
- •7. Поняття митної політики України та її основні елементи.
- •8. Поняття та зміст митної справи.
- •9. Повноваження Верховної Ради та Кабінету Міністрів України щодо регулювання ми¬тної справи.
- •10. Митна територія та митний кордон України.
- •11. Зовнішньоекономічна діяльність (зед) та її правове регулювання. Суб’єкти зед.
- •13. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності.
- •14. Регіональні митниці, митниці, митні пости та їх правовий статус.
- •15. Основні завдання, митних органів України.
- •16. Спеціалізовані митні установи та організації як складова митної служби України.
- •18. Поняття та мета митного контролю, його організація.
- •19. Форми митного контролю.
- •20. Особистий огляд громадян як особлива форма митного контролю.
- •21. Зони митного контролю, порядок їх створення та місця розташування
- •22. Спрощений митний контроль та звільнення від окремих форм митного контролю.
- •23. Тривалість перебування під митним контролем.
- •24. Поняття митного оформлення та його здійснення.
- •25. Митне декларування, його форми та порядок здійснення.
- •26. Декларанти та їх обв’язки
- •28. Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації (вмд).
- •29. Спрощений порядок митного оформлення.
- •30. Поняття переміщення та пропуску товарів через митний кордон України
- •31. Товари, заборонені чи обмежені до переміщення через митний кордон України.
- •32. Особливості переміщення через митний кордон України пред¬метів, що належать особам, які користуються на території України митними пільгами.
- •33. Митні процедури при переміщенні товарів різними видами транспорту
- •34. Тимчасове зберігання товарів і транспортних засобів.
- •35. Попередні операції при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
- •36. Поняття валютних цінностей.
- •45. Обмеження на ввезення громадянами особистих речей та товарів на митну територію України.
- •46. Транзитні перевезення, їх види та умови здійснення транзиту товарів.
- •47. Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем та умови
- •48. Зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів.
- •49. Поняття, види, вибір та зміна митного режиму.
- •50. Митні режими експорту та імпорту, реекспорту та реімпорту.
- •52. Митні режими митного складу, спеціальної митної зони та магазину безмитної торгівлі
- •54. Поняття мита та митного тарифу.
- •55. Види мита та порядок його нарахування.
- •56. Поняття класифікації та кодування товарів, Українська класифікація товарів
- •57. Поняття митної вартості товарів та методи її визначення.
- •59. Митні пільги та звільнення від сплати мита.
- •60. Поняття митних платежів, порядок їх нарахування та справляння.
- •61. Поняття та основні заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •63. Поняття порушення митних правил, їх види та відповідальність за вчинення.
- •64. Стягнення за порушення митних правил та їх види. Основні і додаткові стягнення.
- •65. Правила та строки накладення митних стягнень.
- •66. Поняття та стадії провадження у справах про порушення митних правил.
- •67. Порушення справи про порушення митних правил. Протокол про пмп.
- •68. Розгляд справ про порушення митних правил, оскарження та опротестування постанов у справах про порушення митних правил.
- •69. Виконання постанов у справах про порушення митних правил.
- •70. Особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил та їх правовий статус.
- •71. Адміністративне затримання.
- •72. Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення
- •73. Поняття та правовий статус посадових осіб митної служби України.
- •74. Особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб митної служби України.
- •75. Адміністративна відповідальність посадових осіб митної служби України за порушення спеціальних обмежень при проходженні митної служби.
69. Виконання постанов у справах про порушення митних правил.
70. Особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил та їх правовий статус.
Відповідно до ст. 365 МК України участь у провадженні в справах про порушення митного законодавства беруть особи, які притягуються до відповідальності за порушення митного законодавства, а також представники осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митного законодавства (законні представники, представники, що діють на підставі доручень, адвокати), захисник, свідки, експерти, перекладачі, поняті.
У кожного із учасників митного провадження є правовий статус, що безпосередньо визначено законом. Так, відповідно до ст. 366 МК України особи, які притягуються до відповідальності за порушення митного законодавства, під час розгляду справи про порушення у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, подавати свої докази, міркування та заперечення, оскаржувати постанови і рішення митного органу, рішення суду, а також користуватись іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Згідно зі ст. 367 МК України представниками осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митного законодавства, можуть бути:
1) законні представники: батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники на підставі документів, що посвідчують їх повноваження — у справах осіб, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про порушення митного законодавства. Законні представники можуть доручити участь у справі іншій особі, обраній ними як представник;
2) захисники на підставі ордера, виданого юридичною консультацією, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, угоди про надання юридичних послуг;
3) інші особи — на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Громадяни можуть також посвідчити довіреність на участь у справі на підприємстві, де вони працюють, або в управлінні будинками, де вони проживають; військовослужбовці — у відповідній військовій частині; особи, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріальних контор, — у виконавчому комітеті міської, селищної, сільської ради; особи, які перебувають на лікуванні, — у відповідному лікувальному закладі.
Особиста участь у справі громадянина не позбавляє його права мати у цій справі представника. Законні представники, а також керівники юридичних осіб користуються під час участі у справі усіма правами. Повноваження інших представників на участь у справі дають їм право на вчинення від імені осіб, яких вони представляють, усіх дій, зазначених цією статтею, крім передачі повноважень іншій особі (передоручення), оскарження постанови, рішення митного органу або рішення суду, одержання товарів або грошових сум у разі їх повернення. Повноваження представника на вчинення кожної із зазначених дій мають бути спеціально обумовлені у виданій йому довіреності.
У той же час законом обмежується коло можливих представників. Не можуть бути представниками осіб, які притягуються до відповідальності:
1) особи, які не досягли повноліття;
2) особи, над якими встановлено опіку, піклування;
3) захисники, які прийняли доручення про подання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством України про адвокатуру, а також особи, виключені з колегії адвокатів.
Службові особи митної служби України, а також судді, слідчі і прокурори не можуть бути представниками осіб, які притягуються до відповідальності, крім випадків, коли вони діють як батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники цих осіб.
У розгляді справи про порушення митного законодавства може брати участь захисник, якого самостійно визначає особа, що притягається до відповідальності. Захисник має право:
1) знайомитися з матеріалами справи;
2) заявляти клопотання;
3) подавати скарги на рішення посадової особи митного органу. Правове становище експерта встановлено ст. 369 МК України.