3. Оцінка фінансової стійкості підприємства

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

1) Коефіцієнт автономії

показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність

К авт. = Власний капітал / Валюта балансу

К авт. = ф. 1 ряд. 380 / ф. 1 ряд. 640

Оптимальне значення = ;>0,5

2) Коефіцієнт фінансової залежності

показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власного капіталу

Кф.з. = Валюта балансу / Власний капітал

Оптимальне значення =2

3) Коефіцієнт фінансової стійкості (заборгованості)

характеризує обсяг залучених коштів, що припадає на 1 грошову одиницю власного капіталу

Кф.с. = Залучений капітал / Власний капітал

Кф.с. = (ф.1 ряд. 420+480+620+630) / ф. 1 ряд. 380

Оптимальне значення 0,5 – 1

4) Коефіцієнт фінансової стабільності

К ф.стаб. = Власний капітал / Залучений капітал

Оптимальне значення = 1 або >1

5) Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу

К конц. = Позичковий капітал / Валюта балансу

К конц. = (ф. 1 ряд. 430+480+620+630) / ф. 1 ряд. 640

Оптимального значення не існує

6) Коефіцієнт поточної заборгованості

Кп.заб.= Поточні зобов"язання / Валюта балансу

К п.заб. = ф. 1 ряд. 620 / ф. 1 ряд 640

4. Показники ділової активності підприємства (оборотності активів і капіталу)

Характеризують швидкість обертання активів і капіталу в процесі господарської діяльності та є індикаторами ділової активності.

1) Тривалість обороту активів в днях

Тоб. = (Середня вартість активів х 360 днів) / Чистий дохід

Тоб. = (ф. 1 ряд. 280 х 360днів) / ф. 2 ряд. 035

Оптимального значення не існує (360 / 4 = 90 днів )

2) Кількість оборотів оборотних активі за період, що підлягає аналізу

Кількість оборотів = Чистий дохід / Середня вартість оборотних активів

ф. 2 ряд. 035 / ф. 1 ряд. 260

Оптимальне значення = або > 7 (скільки разів на протязі року обернулись оборотні активи)

3) Тривалість обороту оборотних активів у днях

Тобороту = (Оборотні активи х 360 днів) / Чистий дохід

Тобороту = ( ф. 1 ряд. 260 х 360 днів) / ф. 2 ряд. 035

4) Коефіцієнт оборотності залученого капіталу

К оборотності = Чистий дохід / Залучений капітал

К оборотності = ф. 2 ряд. 035 / ф. 1 ряд. 430+480+620+630

5. Показники оцінки рентабельності роботи підприємства

Рентабельність- це показник, що характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність – відносний показник, який порівнює отриманий ефект з витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту.

Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Від цього в першу чергу залежить вибір оціночного показника (прибутку), використовуваного в розрахунках. Найчастіше використовується чотири різні показники: валовий прибуток (ряд. 050 форми № 2), операційний прибуток (ряд. 100 форми № 2), прибуток до оподаткування (ряд. 170 форми № 2), чистий прибуток (ряд. 220 форми № 2).

Залежно від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють три групи коефіцієнтів рентабельності:

• рентабельність інвестицій (капіталу);

• рентабельність продажів;

• рентабельність виробництва.

Рентабельність інвестицій (капіталу)

У цій групі коефіцієнтів рентабельності розраховується два основні коефіцієнти:

Рентабельність сукупного капіталу це коефіцієнт, який розраховується так:

Рск = Прибуток до оподаткування / Всього джерел коштів

Рск = ряд. 170 ф. 2 / ряд. 640 ф. 1

Показник рентабельності власного капіталу становить інтерес, насамперед, для інвесторів.

Рентабельність власного капіталу розраховується за формулою:

Рвк = Чистий прибуток / Власний капітал

Рвк = ряд. 220 ф. 2 / ряд. 380 ф. 1

Цей показник становить інтерес для існуючих і потенційних власників та акціонерів. Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця.

Він є основним показником, що використовується для характеристики ефективності вкладень у діяльність того чи іншого виду.

Рентабельність продажів

При оцінці рентабельності продажів на підставі показників прибутку й виручки від реалізації розраховується коефіцієнти рентабельності для всієї продукції в цілому або для окремих її видів.

Як і у випадку з рентабельністю капіталу, існує безліч показників оцінки рентабельності продажів, різноманіття яких зумовлене вибором того чи іншого виду прибутку. Найчастіше використовується валовий, операційний або чистий прибуток. Відповідно розраховуються три показники рентабельності продажів.

Валова рентабельність реалізованої продукції розраховується за формулою:

Рврп = операційний прибуток / Виручка від реалізації

Рврп = ряд. 100 ф. 2 / ряд. 035 ф. 2

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Операційна рентабельність реалізованої продукції розраховується за формулою:

Рорп = Операційний прибуток / Виручка від реалізації

Рорп = ряд. 100 ф. 2 / ряд. 035 ф. 2

Показник операційної рентабельності є одним з кращих інструментів визначення операційної ефективності і показує здатність керівництва підприємства отримувати прибуток від діяльності до вирахування затрат, які не стосуються операційної ефективності. При розгляді цього показника разом з показником валової рентабельності можна скласти уявлення про те, чим викликано зміни рентабельності. Якщо, наприклад, протягом декількох років валова рентабельність істотно не змінювалася, а показник операційної рентабельності поступово знижувався, то причина криється, найімовірніше, у збільшенні витрат за статтями адміністративних і збутових витрат.

Чиста рентабельність реалізованої продукції розраховується за формулою:

Рчрп = Чистий прибуток / Виручка від реалізації

Рчрп = ряд. 220 ф. 2 / ряд. 035 ф. 2

У вітчизняній практиці найчастіше використовується саме показник чистої рентабельності реалізованої продукції. Незмінність протягом будь-якого періоду показника операційної рентабельності з одночасним зниженням показника чистої рентабельності може свідчити або про збільшення фінансових витрат і одержання втрат від участі в капіталі інших підприємств, або про підвищення суми сплачуваних податкових платежів. Цей коефіцієнт показує повний вплив структури капіталу та фінансування компанії на її рентабельність.

Рентабельність виробничої діяльності

Тут можна виділити два основні показники – чиста рентабельність виробництва та валова рентабельність виробництва. Ці показники показують, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво продукції. Вони розраховуються так:

Валова рентабельність виробництва розраховується за формулою:

Рвв = Валовий прибуток / Собівартість продукції

Рвв = ряд. 50 ф. 2 / ряд. 040 ф. 2

Валова рентабельність виробництва являє собою відношення валового прибутку до собівартості продукції й показує, скільки гривень валового прибутку припадає на гривню витрат, що формують собівартість реалізованої продукції.

Чиста рентабельність виробництва розраховується за формулою:

Рвч = Чистий прибуток / Собівартість продукції

Рвч = ряд. 220 ф. 2 / ряд. 040 ф. 2

Показник чистої рентабельності виробництва показує, скільки гривень чистого прибутку припадає на гривню реалізованої продукції. За аналогією з показниками рентабельності продажів із двох названих вище показників рентабельності виробничої діяльності більш жорстким тестом прибутковості підприємства є показник чистої рентабельності виробництва, адже при його розрахунку застосовується чистий прибуток підприємства.

5. Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов»язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.

Перший крок у цьому блоці аналізу фінансового стану підприємства – оцінка оптимальності співвідношення власного та позичкового капіталу підприємства. Ці показники можна розділити на два блоки:

1. коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел коштів;

2. коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стійкість із позицій витрат, пов»язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених коштів.

Серед коефіцієнтів капіталізації вважається за доцільне розгляд таких:

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) – характеризує частку власних коштів підприємства (власного капіталу) у загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.

К авт = Власний капітал / Усього джерел коштів

К авт = ряд. 380 ф. 1 / ряд. 640 ф. 1

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним та незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) мають бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів. Таким чином, критичне значення коефіцієнта автономії – 0,5.

Коефіцієнтом, оберненим до коефіцієнта фінансової автономії, є коефіцієнт фінансової залежності. Добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується за формулою:

К зал = Усього джерел коштів / Власний капітал

К зал = ряд. 640 ф. 1 / ряд. 380 ф. 1

Критичне значення коефіцієнта фінансової залежності – 2.

Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці, це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, що дозволяє вільно маневрувати цими коштами, а яку капіталізовано. Коефіцієнт має бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення власного оборотного капіталу підприємства до власних джерел фінансування:

К ман = Власні оборотні кошти / Власний капітал

Значення величини власного капіталу можна отримати безпосередньо з пасиву балансу, що ж стосується такого поширеного абсолютного показника, як величина власних оборотних коштів, то його розрахунок потребує коментарів. Цей показник характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів. Його можна розрахувати двома способами:

1. від суми власного капіталу відняти вартість необоротних активів:

К в. об. = ряд. 380 ф. 1 – ряд. 080 ф. 1;

2. від суми оборотних активів відняти суму позикового капіталу:

К в. об. = ( ряд. 260 ф. 1 + ряд. 270 ф. 1 ) – ( ряд. 430 ф. 1 + ряд. 480 ф. 1 + ряд. 620 ф. 1 + ряд. 630 ф. 1 )

Отже, формула розрахунку коефіцієнта маневреності набуває такого вигляду:

К ман = ряд. 380 ф. 1 – ряд. 080 ф. 1 / ряд. 380 ф. 1 =

(ряд. 260 ф. 1 + ряд. 270 ф. 1) – (ряд. 430 ф. 1 + ряд. 480 ф. 1 + ряд. 620 ф. 1 + ряд. 630 ф. 1) / ряд. 380 ф. 1

Цей показник може значно варіюватися залежно від структури капіталу та галузевої належності підприємства. Нормальною вважається ситуація, за якої коефіцієнт маневреності в динаміці незначно збільшується. Різке збільшення цього коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність підприємства. Пов»язано це з тим, що збільшення цього показника є можливим або при зростанні власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування. У зв»зку з цим різке збільшення цього показника автоматично викличе зменшення інших показників, наприклад коефіцієнта фінансової автономії, що призведе до посилення залежності підприємства від кредиторів.

А тепер перейдемо до розгляду коефіцієнтів покриття, котрі, як і коефіцієнти капіталізації, відіграють важливу роль при оцінюванні фінансової стійкості підприємства. Найбільш значущими коефіцієнтами в цій групі є такі:

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує, яку частину основних засобів та інших необоротних активів профінансовано зовнішніми інвесторами.

К п.д.в. = Довгострокові пасиви / Необоротні активи

К п.д.в. = ряд. 480 ф. 1 / ряд. 080 ф. 1

Збільшення коефіцієнта в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів. Водночас фінансування капітальних вкладень за рахунок довгострокових джерел фінансування є ознакою добре розробленої стратегії підприємства. Цей показник може бути інтерпретовано по-різному, і залежить це насамперед від суб»єктів аналізу. Для банків та інших інвесторів більш надійною є ситуація, за якої значення цього коефіцієнта нижче. Що ж стосується підприємства, то з його позиції і більш високе значення цього показника є ознакою нормального функціонування.

Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування. При визначенні цих показників у розрахунок беруться тільки довгострокові джерела коштів. До цієї підгрупи входять два взаємодоповнюючих показники: коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів та коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел, що обчислюються за формулами:

Кд.з.п.к. = Довгострокові зобов»язання / Власний капітал + Довгострокові зобов»язання

Кд.з.п.к. = ряд. 480 ф.1 / ряд. 380 ф. 1 + ряд. 480 ф. 1

Кф.н.к.д. = Власний капітал / Власний капітал + Довгострокові зобов»язання

Кф.н.к.д. = ряд. 380 ф. 1 / ряд 380 ф. 1 + ряд 480 ф. 1

Важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є від джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.

Матеріальні оборотні кошти підприємства являють собою запаси, вартість яких відображається в другому розділі активу балансу. Кількісне значення цього показника визначається підсумовуванням даних за такими балансовими статтями: виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари. Формулу розрахунку вартості матеріальних оборотних коштів підприємства можна навести в такому вигляді:

З = ряд. 100 ф. 1 + ряд 110 ф. 1 + ряд. 120 ф. 1 + ряд. 130 ф. 1 + ряд. 140 ф. 1

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) використовується кілька показників, які й характеризують види джерел: