- •1 Машинобудівне підприємство. Виробнича потужність, перспективи розвитку підприємства. Загальна характеристика продукції, яка виготовляється на підприємстві.
- •2 Схема розташування технологічного обладнання з визначенням його типу. Характеристика обладнання, яке використовується при виготовленні деталі .
- •Технічна характеристика радіально-свердлильного верстата 2н55
- •Технічна характеристика верстату 2н150
- •Технічна характеристика верстату 3а164
- •Техническая характеристика 6р82г
- •Технічна характеристика верстату 6м13п
- •Технические характеристики гф962н1
- •3 Організація інструментального господарства в цеху .
- •4 Заходи з охорони праці, протипожежного захисту, техніка безпеки на дільниці та захист навколишнього середовища .
- •5 Організація постачання дільниці заготовками та робота внутрішньоцехового транспорту. Характеристика транспортних засобів .
- •Технічна характеристика крана мостового електричного в/п 20т
- •Технічна характеристика електрокари эк-1.00-1
- •6 Організація технічного контролю якості продукції .
- •7 Види заготовок, які використовують на даному підприємстві .
- •8 Обов’язки майстра, техніка-технолога .
- •9 Організація робочого місця однієї із робітничих професій на дільниці відповідно до наукової організації праці (ноп) .
- •11 Індивідуальне завдання.
6 Організація технічного контролю якості продукції .
Якісним називається такий виріб, який має задані властивості, що необхідні для його нормального використання (точність, міцність і та інше)
Браком вважається такий виріб, який не відповідає вимогам стандарту, креслення чи технічної документації. Брак поділяється на виправний та невправний.
При виправному браку може бути використане по прямому призначенню за умовою його попереднього виправлення без нанесення ущербу для якості. Остаточний брак буває у тому випадку, коли не можна виправити виріб і його не може бути використано по прямому призначенню.
Ознаки браку:
не витримані лінійні розміри;
неправильне розташування осей;
конусність або овальність вищі за допустиму;
не відповідність якості обробленої поверхні вимогам креслення;
механічні пошкодження.
Причини браку:
неуважність або недбалість робочого;
несправність устаткування і пристосувань;
порушення технологічного процесу
погана якість інструменту;
помилки в кресленнях;
погана якість заготівки.
Винуватці браку робочий, майстер, технолог, конструктор, адміністрація цеху.
Велику номенклатуру деталей, що обробляються в механічних цехах, можна згрупувати в класи, що характеризуються спільністю технологічних завдань залежно від конфігурації, матеріалу деталей і технічних вимог, що пред’являються.
Можна вказати на такі укрупнені класи деталей в машинобудуванні, як вали, втулки, корпусні деталі.
Валами
називаються такі деталі, які мають одну
або декілька циліндрових поверхонь.
Вали – порожнисті і суцільні. Головними
операціями при обробці таких деталей
є токарні, оскільки вони визначають
правильність їх форми і розмірів.
При контролі зовнішні розміри валів перевіряють універсальними вимірювальними засобами – лінійкою, штангенциркулем,мікрометром, калібром. Овальність і конусність виявляють при вимірюванні діаметрів в декількох місцях по довготі деталі. Для перевірки оброблених валів на биття застосовуються спеціальне перевірочне пристосування з індикатором. При цьому вал встановлюють в центрах і за свідченнями індикатора судять про величину биття. Вигин осі валу визначається за допомогою контрольної плити, щупа, індикатора на стійці.
До класу втулок відносяться деталі, що мають оброблений отвір. Перевірка таких деталей проводиться аналогічно контролю валів з урахуванням конструктивних особливостей кожної з них.
Корпусні деталі в більшості випадків є відлитими з чорних або кольорових металів порожнистими коробками. Обробка корпусних деталей починається звичайно з основних базових поверхонь.
Контроль оброблених корпусних деталей в основному зводиться до перевірки прямолінійності, чистоти обробки поверхонь і отворів, правильності взаємного розташування поверхонь, циліндричності отворів, взаємно перпендикулярності осей, отворів і поверхонь.
Отвори перевіряються граничними калібрами або штихмасами. Взаємне розташування поверхонь перевіряється контрольними облямовуваннями. Паралельність фланців перевіряється на плиті за допомогою індикаторного пристосування.
Контролю підлягають товщина стінок, висота боби шок, ширина поясів і т.д. також для контролю корпусних деталей застосовується універсальні контрольно-вимірювальні прилади і інструменти, шаблони.
Контроль різьблення здійснюється за допомогою різьбових пробок, кілець, скоб.
До основних параметрів контролю виробу відноситься:
перевірка відповідності матеріалу деталі вказаному в кресленні;
перевірка
перших деталей і летючий контроль;проміжний і остаточний контроль зовнішнього вигляду, розмірів і чистоти поверхні деталі;
спеціальні види контролю і випробування деталей;
контроль за дотриманням технологічних процесів.
Контроль буває суцільним і вибірковим.
Для попередження браку і попадання бракованих деталей на зборку застосовуються насту форми контролю:
попереджувальний, який здійснюється в процесі виготовлення деталі;
проміжний (операційний), здійснюється після групи операцій або після кожної операції.
Остаточний контроль проводиться при перевірці готових деталей.
При виготовленні деталі «Втулка циліндра» використовуються такі інструменти, за допомогою яких контролюють правильність та точність виготовлення деталі: калібр-скоби на відповідні розміри, штангенциркулі, штихмаси, шаблони, нутроміри індикаторні, шаблони для канавок,калібр-пробки, пробки різьбові, шаблон для перевірки вікон, шаблони для радіусів відповідних розмірів, прилади для виміру розташування пазів відносно різьбових отворів, установочні кільця.
