33

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКА АКАДЕМІЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Кафедра «Менеджмент і логістика»

курсовА РОБОТА

з дисципліни „ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ”

на тему: « »

Виконала: студентка

групи 1ООТ-12 пр

Перевірив: Ібрагімхалілова Т.В.

Оцінка:__________________

Донецьк 2013 р.

ЗМІСТ

ВСТУП РОЗДІЛ 1. Безробіття як соціальне явище 1.1 Сутність та визначення безробіття 1.2. Види безробіття 1.3 Причини та наслідки безробіття РОЗДІЛ 2. Методи подолання безробіття 2.1 Загальні методи боротьби з безробіттям а Україні 2.2. Шляхи подолання безробіття ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

3 7 11 14 22 27 31 33

ВСТУП

Безробіття - це соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили (економічно активного населення) не зайнята у виробництві товарів і послуг. Безробітні поряд із зайнятими формують робочу силу країни. У реальному економічному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї.

У сучасну епоху зайнятість стала однією з гострих соціально-економічних проблем, що хвилюють і державу,суспільство, і окремих людей. І з кожним новим десятиліттям її гострота не тільки не слабшає, але, навпаки, все більше наростає. Одні держави вирішують цю проблему більш-менш успішно, інші ж відчувають в її вирішенні значні труднощі. Чим більше людей зайнято суспільно корисної та ефективною роботою, тим більше в країні валовий внутрішній продукт (за інших рівних умов). Наявність високої і зростаючого безробіття не дозволяє зробити потенційно можливий ВВП (випуск продукції при повній і ефективної зайнятості), що створює значні труднощі для держави у вирішенні соціальних проблем. В особливо тяжкому становищі опиняються особи, тривалий час не працюють і не мають джерел існування, окрім допомоги, що виділяються у відповідності з тими чи іншими державними програмами. Це штовхає їх на пошук життєвих засобів незаконним шляхом, посилює кримінальну ситуацію та інші негативні явища в суспільстві.

Метою даної курсової роботи є вивчення соціально-економічних наслідків безробіття і методи її подолання.

Для досягнення мети в курсової роботі було поставлено вирішення наступних завдань:

• визначити поняття і суть безробіття, причини її виникнення, а так само економічні і соціальні наслідки;

• розглянути види безробіття;

• зробити статистичний аналіз структури та динаміки безробіття в Україні;

• визначити шляхи і методи подолання безробіття.

Методичною основою роботи є загальнонаукові методи проведення наукових досліджень. У курсової роботі використано такі дослідницькі методи: структурно-логічний аналіз та узагальнення; статистичні та аналітичні методи, методи групування та порівняння.

Інформаційну базу курсової роботи склали наукові роботи вітчизняних та зарубіжних авторів. А також веб-сайти Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, сайтт державної служби зайнятості.

Розділ 1 безробіття як соціально-економічне явище

1.1. Сутність та особливості визначення безробіття

Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.

На проблемне навантаження безробіття вказують уже базові визначення самого поняття, якими оперує сучасна наука. Так авторський колектив російського вузівського підручника «Соціальна політика» на чолі з М.А. Волгіним пропонує наступні визначення:

а) безробіття - незалежне від волі працівника призупинення трудової діяльності на значний строк з причин неможливості працевлаштуватися, в тому числі, після розірвання попереднього трудового договору з роботодавцем;

б) для людини безробіття проявляється у тому, що вона, всупереч власному бажанню, не може знайти роботу, яка забезпечить їй необхідний дохід [11, с. 239].

У свою чергу, українська дослідниця, авторка вузівського підручника «Економіка праці» А.В. Калина визначає безробіття як категорію, що відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення [2, с. 68].

Згідно з визначенням Міжнародної організації праці (МОП) безробітний - це людина, яка не має роботи, шукає її і готовий приступити до роботи негайно.

В залежності від різноманітних причин і умов безробіття може приймати різні форми і види.

Безробіття являє собою макроекономічну проблему, що робить найбільш прямий і сильний вплив на кожну людину. Втрата роботи для більшості людей означає зниження життєвого рівня і завдає серйозну психологічну травму. Тому не дивно, що проблема безробіття часто є предметом політичних дискусій. Економісти вивчають безробіття для визначення її причин, а також для вдосконалення заходів державної політики, що впливають на зайнятість. Деякі з державних програм, наприклад, програми з професійної перепідготовки безробітних, полегшують можливість їхнього майбутнього працевлаштування. Інші, такі, як програми страхування по безробіттю, пом'якшують економічні труднощі, з якими стикаються безробітні.

Політика зайнятості має формуватися з урахуванням можливості трудитися різних категорій населення. Більш пильну увагу слід приділити групі ризику, тобто зайнятості жінок, молоді, інвалідів, і т.д., стабільності отриманні ними доходів, виключенню дискримінації в цих питаннях. Останнє відноситься також до мігрантів, людей іншої раси, кольору шкіри, релігії, політичних поглядів і соціального походження. Тому таку політику, як відносно самостійну можна здійснювати тільки при тісній взаємодії, координації економічної і соціальної політики щодо забезпечення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості.

Законодавство про зайнятість, пріоритети державної політики в даній сфері, її фінансове забезпечення неодноразово коригувалися. При цьому чітко простежується тенденція посилення фінансових і адміністративних обмежень, що стосувалися надання допомоги безробітним.

За визнанням західних економістів, безробіття сьогодні - центральна проблема країн з розвиненою ринковою економікою. Економічні втрати періоду масового безробіття значно більше, ніж втрати, пов'язані, наприклад, з монополізацією. Американські дослідники встановили, що один рік безробіття віднімає у людини п'ять років життя. Відомі і важкі соціальні наслідки безробіття: зростання наркоманії, злочинності і збільшення кількості самогубств.

Аналіз причин безробіття дають багато економічних шкіл. Одне із самих ранніх пояснень дано в праці англійського економіста-священика Т. Мальтуса (кінець 18 століття ) "Досвід про закон народонаселення". Мальтус помітив, що безробіття викликає демографічні причини, у результаті яких темпи росту народонаселення перевищують темпи зростання виробництва. Недолік цієї теорії полягає в тому, що вона не може пояснити виникнення безробіття у високорозвинених країнах з низькою народжуваністю.

Досить ретельно досліджував безробіття К. Маркс у "Капіталі" (друга половина 19 століття). Він відзначив, що з технічним прогресом росте маса і вартість засобів виробництва, що приходяться на одного працівника. Це приводить до відносного відставання попиту на працю від темпів нагромадження капіталу, і в цьому криється причина безробіття. Таке трактування математично не цілком коректне, тому що якщо попит на робочу силу росте, те безробіття зникає, чи хоча б розсмоктується, незважаючи на те що ріст капіталу відбуваються ще більш високими темпами.

Маркс допускав і інші причини, зокрема, циклічність розвитку ринкового господарства, що робить її постійним супутником розвитку ринкового господарства.

Виведення безробіття з циклічного розвитку економіки стало після Маркса стійкою традицією в економічній теорії. Якщо економіка розвивається циклічно, коли підйоми і спади переміняють один одного, наслідком цього стає вивільнення робочої сили і згортання виробництва, збільшення армії безробітних.

Заслуга Кейнса в розробці теорії безробіття в тім, що він представив логічну модель механізму, що розкручує економічну нестабільність і її інтегральну складову - безробіття. Кейнс помітив, що в міру росту національного господарства в розвитому ринковому господарстві в більшості населення не весь прибуток споживається, визначена його частина перетворюється в заощадження. Щоб вони перетворилися в інвестиції необхідно мати визначений рівень так названого ефективного попиту, споживчого та інвестиційного. Падіння споживчого попиту гасить інтерес вкладати капітал, і, як наслідок, падає попит на інвестиції. При падінні стимулів до інвестування, виробництво не росте і навіть може згортатися, що приводить до безробіття.

Цікаве трактування безробіття видного англійського економіста А. Пігу, що у своїй відомій книзі "Теорія безробіття" (1923 р.) обґрунтував тезу про те, що на ринку праці діє недосконала конкуренція. Вона веде до завищення ціни праці. Тому багато економістів указували, що підприємцю вигідніше заплатити високу заробітну плату кваліфікованому фахівцю, здатному збільшити вартість випуску продукції. За рахунок високопродуктивної праці підприємець має можливість скоротити робочий персонал (діє принцип: краще взяти одного на роботу і добре йому заплатити, чим тримати 5-6 чоловік з меншою зарплатою). У своїй книзі Пігу детально і всебічно обґрунтовував думку, що загальне скорочення грошової заробітної плати може стимулювати зайнятість. Але все-таки ця теорія не може дати повного пояснення джерел безробіття. Та й статистика не підтверджує положення про те, що армія безробітних завжди поповнюється за рахунок працівників з порівняно низьким рівнем заробітної плати.

Вперше термін «безробіття » використовував британський антрополог К. Харт у своїх дослідженнях зайнятості та безробіття в Гані в 1971 році. Він описав можливості міського населення, значна частина якого вважалася безробітної, в використанні різних неформальних способів підвищення своїх доходів. Для розмежування формальної і неформальної діяльності Харт застосовував такий критерій, як «ступінь раціоналізації роботи, тобто наймаються працівники на постійній і регулярній основі за фіксовану винагороду чи ні ». Висновком дослідження було те, що безробітні, що потрапили в поле зору автора, по суті, зовсім не були безробітними. Навпаки, вони активно працювали, іноді навіть на кількох роботах, а їхні прибутки, будучи менш регулярними і надійними, ніж у постійно і офіційно зайнятих, розташовувалися вище і нижче ставки заробітної плати некваліфікованих робітників.

Безробіття виникає тоді, коли частина активного населення не може знайти роботу, стає резервною армією праці ( Боб Зак )

На думку канадського вченого Т. Ганслі -Безробіття посилюється під час економічних криз і подальших депресій в результаті різкого скорочення попиту на робочу силу.

Німецький дослідник В. Зомбарт вважає, що безробіття — це економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.